Тема №3. Об'єкти цивільних прав. Правочини. Представництво. Строки та терміни у цивільному праві. Особисті немайнові права фізичної особи.

План семінарського заняття:

1. Поняття і види об'єктів цивільних прав.

2. Класифікація речей та її правове значення.

3. Немайнові блага серед об’єктів цивільних прав.

4. Правочини та їх різновиди.

5. Характеристика недійсних правочинів

6. Поняття, підстави виникнення, припинення та види представництва. Довіреність.

7. Позовна давність серед строків у цивільному праві.

8. Особисті немайнові права фізичної особи.

 

Методичні рекомендації:

Розкриваючи зазначену тему студент повинен дати визначення оборотоздатності об’єктів цивільних прав, що таке речі, їх класифікація та правове значення.

Необхідно знати поняття та види нематеріальних благ як об’єктів цивільних прав, поняття та види особистих немайнових благ відповідно до Конституції України. Потрібно визначити роль правоохоронних органів в охороні особистих немайнових благ громадян.

Визначити характерні ознаки понять “майно”, “майнові права”, зупинитись на властивостях підприємства, як єдиного майно­вого комплексу.

При вивчення питань щодо характеристики цінних паперів доцільно засвоїти їх класифікацію на іменні, ордерні і цінні папери на пред’явника, а також на товарні і грошові, і ті, які розділяються в залежності від емітента на державні, випущені за рішенням місцевих рад, приватні.

Знання норм щодо характеристики результатів робіт та послуг дозволить студентам зрозуміти їх відмінність і класифікацію.

Для характеристики нематеріальних благ як об’єктів цивільного права, потрібні знання студентів щодо норм ЦК України про результати інтелектуальної творчої діяльності та інформації.

Студентам необхідно приділити увагу питанню щодо класифікації правочинів, уміти давати кожному виду повну правову характеристику. Потрібно вивчити умови дійсності (чинності) правочину, які вимоги закріплює закон до їх укладання.

Додаткової уваги та вивчення потребує порядок та правові наслідки визнання правочину недійсним, визначення моменту, з якого вони вважаються такими. Студентам необхідно вивчити положення, які характеризують правочини з пороком форми, з пороком в суб'єктному складі, з пороком волі, з пороком змісту, а також правові наслідки фіктивного та удаваного правочину. Важливим є питання щодо елементів оспорюваних та нікчемних правочинів.

Не повинно залишитись поза увагою питання про поняття, підстави виникнення та види представництва, вчинення правочинів представником. Зупинитись на визначення поняття “довіреність”, її види, форма та строки. Підстави припинення представниц­тва, припинення представництва за дорученням, скасування доручення.

Необхідно приділити особливу увагу питанням місця строків (термінів) у системі юридичних фактів цивільного права, видам строків, правилам обчислення строків, а також порядку їх перебігу. При засвоєнні матеріалу особливе місце необхідно приділити питанням класифікації строків за рядом критеріїв (за ступенем самостійності учасників, за підставою встановлення, за правовими наслідками, за способом встановлення, тощо).

Також, необхідно вивчити норми ЦК України, які закріплюють і характеризують поняття, сутність та значення позовної давності, правила її обчислення, види, зупинення та переривання перебігу. При цьому потрібно зосередити увагу на вимогах, щодо яких застосовується спеціальна позовна давність, та вимог, щодо яких позовна давність не застосовується.

Додаткові питання:

1. Поняття і види об'єктів цивільних прав.

2 Оборотоздатність об'єктів цивільних прав.

3. Речі як об'єкти цивільних прав. Поняття речей. Класифікація речей та її правове значення.

4. Цінні папери як об'єкти цивільних прав. Групи та види цінних паперів.

5. Результати робіт та послуги як об'єкти цивільних прав.

6. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об'єкти ци­вільних прав.

7. Інформація як об'єкт цивільних прав.

8. Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав.

9. Поняття та ознаки правочинів. Воля і волевиявлення як суть правочину.

10. Умови чинності правочину. Презумпція правомірності право-чину.

11. Форма правочину. Способи волевиявлення.

12. Державна реєстрація правочину. Місце вчинення правочину. Строки у правочині.

13. Тлумачення змісту правочину.

14. Відмова від правочину.

15. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні пра­вочину вимог закону.

16. Недійсність правочину.

17. Правові наслідки недійсності правочину (окремих його час­тин).

18. Види недійсних правочинів. Нікчемні та оспорювані правочини.

19. Фіктивні та удавані правочини.

20. Правочини, які може вчиняти представник. Правові наслідки і вчинення правочину представником.

21. Передоручення.

22. Вчинення правочинів з перевищенням повноважень.

23. Представництво за довіреністю. Комерційне представництво.

24. Види довіреностей.

25. Форма та строк довіреності.

26. Скасування довіреності. Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю.

27. Випадки недопущення представництва.

28. Поняття і значення строку та терміну в цивільному праві. Роль і місце строків та термінів у цивільних правовідносинах.

29. Класифікація цивільно-правових строків.

30. Строки здійснення суб'єктивних цивільних прав.

31. Строки захисту цивільних прав

32. Загальна та спеціальна позовна давність.

33. Початок, зупинення та переривання перебігу позовної давності.

34. Закінчення строку позовної давності. Правові наслідки пропущення строку позовної давності.

35. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.

36. Поняття та ознаки особистих немайнових прав.

37. Види особистих немайнових прав.

38. Зміст особистого немайнового права нелегітимованого у ЦК.

39. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існу­вання фізичної особи, у Конституції України.

40. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи, за ЦК України та ЦК Російської Федерації.

 

Література та нормативні акти:

1. Конституція України. Прийнята ВР України 28.06.1996р. // Відомості ВРУ. – 1996. – №30. – Ст. 141.

2. Цивільний Кодекс України від 16.01.2003р. // Голос України. – 2003. – №45 – 46 – 12.03.2003р.; №47–48 – 13.03.2003р.

3. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000р. // Відомості ВРУ. – 2001. – №5–6. Ст.30.

4. Про охорону прав на знаки для товарів та послуг: Закон України від 15.12.1993р. // Відомості ВРУ. – 1994р. №7. Ст. 36.

5. Про цінні папери та фондову біржу: Закон України від 18.06.1991р. // Відомості ВРУ. – 1991. – №38. Ст. 508.

6. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні. Закон України від 30.10.1996р. // Відомості ВРУ. – 1996. – №51. Ст. 292.

7. Господарський Кодекс України, від 16.01.2003р. // Комп’ютерна правова система “Ліга: Закон”, Нормативно – правові акти України та ін.

8. Цивільний кодекс України: Коментар. - Х.: Одіссей, 2004. – 856 с.

9. Господарський кодекс України: Коментар. – Х.: Одіссей, 2004. – 848 с.

10. Цивільне право України: Підручник: у 2–х книгах / О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – Кн. 1. – С.78–86.

11. Цивільне право України: Підручник. Академічний курс. / за ред. Я.О. Шевченко, 2003р.

12. Цивільне право України: підручник / Є.А. Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – 776с.

13. Поляничко А. Правове значення індосаменту в процесі передачі права на іменні цінні папери. //Право України. – 2001. - №6.. – С. 52-57.

14. Безклубий І. Цінні папери: поняття, зміст, юридичні характеристики. //Право України. – 2001. №9. – С.33-38.

15. Єфімов О. Правова природа індосаменту переказного та простого векселя. //Право України. – 1999. - №4. – С.30-33.

16. Скловский К. Отношения собственника с незаконным владельцем и приобретательная давность. // Хозяйство и право. – 2001. - № 5. - С. 116-119.

17. Цікало В. Імперативність та диспозитивність при застосуванні правових наслідків закінчення строку позовної давності. //Право України. – 2001. - № 11. С. 95.

18. Маковій В.П. До питання дефініції позовної давності за цивільним законодавством. // Підготовка спеціалістів-юристів для ОВС: здобутки, проблеми та перспективи: Збірник наукових праць. – Херсон: ХЮІ ХНУВС, 2006. – С. 81-83.

 

Семінарське заняття 4.