Доходи від об’єктів комунальної власності

1995 р. - 80% коштів від приватизації об’єктів малої приватизації із спрямуванням їх на підтримку програм соціального розвитку та післяприватизаційну підтримку об’єктів приватизації;

1997-1998 рр. - 80% коштів від приватизації підприємств комунальної власності;

1999-2000 рр. - 90% коштів від приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим і відчуження комунального майна;

з 2001 р. - в повному обсязі кошти від приватизації майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебуває у комунальній власності.

Попри високі нормативи відрахувань, надходження коштів від приватизації державного і комунального майна також не мають суттєвого значення в доходах місцевих бюджетів України. До 2000 р. їх частка не досягала і одного відсотка сукупних доходів місцевих бюджетів без врахування офіційних трансфертів, у 2000 р. відбулося незначне підвищення питомої ваги до 1,8%, у 2004 р. вона становила 2,7% (див. табл. 8.1). Більш відчутною є фіскальна роль даної групи надходжень у бюджетах міст республіканського та обласного значення та районів.

Чинним законодавством органам місцевого самоврядування надано право здавати в оренду належне їм майно. Плата за оренду комунального майна (цілісних майнових комплексів) надходить у доходи відповідних місцевих бюджетів. За останні роки частка даних надходжень коливалась від 0,3% у 2002 р. до 0,6% у 2004 р. Найбільшу роль відіграють дані платежі, як і попередня група надходжень, у доходах бюджетів міст республіканського та обласного значення.

В цілому протягом останніх років спостерігається тенденція поступового збільшення абсолютних розмірів окремих груп доходів від комунальної власності, які акумулюються у місцевих бюджетах. Так, за період з 2002 по 2004 роки плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого комунального майна збільшилась у 2,5 рази, у 2,2 рази зросли надходження від відчудження майна комунальної власності, у 4,5 рази – надходження від продажу землі і нематеріальних активів. Відповідно спостерігалось і збільшення частки даних груп доходів у місцевих бюджетах.

Але, незважаючи на законодавче впорядкування основних питань функціонування комунальної власності, прийняття низки офіційних документів, спрямованих на активізацію процесу передачі об’єктів з державної у комунальну власність, все ж таки інститут комунальної власності в Україні повноцінно не діє. Доходи від власності, що належить органам місцевого самоврядування, при постійному збільшенні абсолютних обсягів, складають занадто малу частку їх сукупних фінансових ресурсів - до 5%.

Для порівняння: питома вага поточних доходів від власності в сукупних доходах місцевих бюджетів окремих країн Європейського Союзу у 2004 р. становила в Греції – 3,58%, у Франції – 6,16%, Великобританії – 13,53%[4].

Невеликі за обсягами доходи від комунального майна, яке знаходиться у розпорядженні і управлінні органів місцевого самоврядування України зумовлені, зокрема, морально і фізично застарілим станом матеріально-технічної бази підприємств, установ і організацій, на які поширюється право комунальної власності. Так, на початок 2004 р. ступінь зносу основних фондів комунальної власності складав 42,8%, в тому числі основних фондів у сфері державного управління – 50,7%, освіті – 49,7%, охороні здоров¢я та соціальній допомозі – 53,9%. [5]

Хронічна нестача бюджетних ресурсів зумовлює неефективну структуру витрачання коштів за економічною класифікацією бюджетних видатків (див. табл. 8.3). Так, протягом 1998-2003 років капітальні видатки з місцевих бюджетів України складали лише 11-15%, у 2004 р. спостерігалось деяке збільшення частки капітальних видатків – до 18,8%. На придбання основного капіталу у 2003-2004 рр. витрачалось до 12% коштів місцевих бюджетів, капітальні трансферти становили у 2004 р. - 6,8%. При загальній позитивній динаміці капітальних видатків недостатньо коштів поки що направляється на капітальний ремонт діючих основних засобів: протягом 2003-2004 рр. питома вага таких видатків була в межах 3-4%, на капітальне будівництво витрачалось лище приблизно 5% коштів місцевих бюджетів України.

Таблиця 8.3.