Покоління автоматизованих банківських систем

Однією з проблем, яка стоїть нині перед розробниками автоматизованих банківських систем (АБС), є проблема вибору підходів і технологічної платформи щодо її розробки. Аналіз розвитку АБС дає змогу виділити кілька поколінь таких систем і пев­ним чином їх класифікувати [12, 13]. В основу розбивки систем на покоління беруться апаратна платформа, інструментальні засоби, технологія функціонування системи, базовий елемент системи та її структура.

Перше покоління. До систем першого покоління належать системи, орієнтовані на використання персональних ЕОМ типу IBM PC, що працюють під управлінням MS-DOS. Програмне забезпечення виконано з використанням мов СУБД типу Clipper, FoxPro, Clarion та ін. Структурно системи побудовані у вигляді не зв’язаних між собою АРМів. Тому характерна особливість АРМів є їх інформаційна відокремленість, тобто кожне робоче місце працює локально зі своєю базою даних на окремому комп’ю­тері. Обмін у таких системах виконується у вигляді файлів, часто за допомогою фізичного їх перенесення на гнучких дискетах. Але іноді такий інформаційний обмін ускладнюється тому, що АРМи мають різні структури збереження даних. Основним базовим елементом системи є не документ, а проведення, тобто інформація одного документа розпорошена в системі, що не дозволяє працювати з банківським документом як з єдиним цілим.

Такі системи мають ряд суттєвих недоліків:

· інформаційна відокремленість кожної банківської підсистеми призводить до складності отримання консолідованих даних;

· не завжди в таких системах передбачається санкціонованість доступу та захист інформації (у багатьох системах цього покоління можливий перегляд клієнтських рахунків, кредитних угод та інших конфіденційних даних за допомогою утіліти dbView пакета Norton Commander), тобто системи практично не захищені;

· у таких системах відсутній і практично неможливий механізм підтримки транзакцій, а як наслідок не має змоги підтримувати цілісність даних.

Системи першого покоління були дуже поширеними, і це пояснювалось їхньою низькою вартістю і можливістю швидкої розробки. Зараз такі системи практично не експлуатуються, тому що Національний банк України ввів вимоги до програм автоматизації банківської діяльності і поставив перед собою завдання їх сертифікації. Системи першого покоління не відповідають вимогам НБУ. НБУ вже проведені сертифікації таких програмних комп­лексів, як операційний день банку (ОДБ), а також систем «Клієнт-банк». Комерційні банки не мають права використовувати несертифіковані системи.

Друге покоління. Системи другого покоління АБС зорієнтовані на такі самі технічні засоби, що і системи першого покоління. Відмінність полягає в тому, що персональні комп’ютери працюють у локальній обчислювальній мережі Novell NetWare. Це дає змогу підтримувати різного роду блокування і базу даних, яка розміщена на сервері. Системи другого покоління реалізують «файл-серверну» технологію і здебільшого реалізовані на мові СУБД Clipper, FoxPro. Деякі системи реалізовані на мовах С і Pascal. Базовим елементом системи є проведення, рідше документ.

Ці системи дуже поширені в банках України, але вони також мають ряд недоліків. Структурно у більшості випадків АБС побудовані у вигляді окремих автоматизованих робочих місць (АРМ), які, в кращому випадку, зв’язані між собою інформаційно і зовсім не зв’язані функціонально.

Основні вади АБС другого покоління — відсутність повноцінного механізму підтримки транзакцій, що може призвести до порушення посилкової цілісності бази даних, та складність забезпечення захисту інформації.

Третє покоління. Це системи, апаратною платформою яких є персональні ЕОМ, що працюють під управлінням MS-DOS (MS Windows) і об’єднані локальною мережею Novell NetWare чи Windows NT. СУБД — власна розробка на базі менеджера записів Btrieve. Системи такого типу є перехідними від технології «файл-сервер» до технології «клієнт-сервер». Структурно вони побудовані, як система АРМ, що працює з спільною базою даних, але слабо зв’язані між собою функціонально. Недоліком систем третього покоління є те, що менеджер записів Btrieve — це механізм нижчого рівня, а тому дуже значною є частка операцій, пов’язаних з підтримкою цілісності і узгодженості даних, які потрібно виконувати на робочій станції. Необхідно вирішувати дуже багато проблем, які в інструментальних засобах наступного покоління реалізовані по змовчанню, внаслідок чого у такій реалізації механізм підтримки посилкової цілісності не завжди є надійним.

Четверте покоління. Системи побудовані на базі персональних комп’ютерів під управлінням MS-DOS чи MS Windows і працюють в локальній мережі або є хост-комп’ютер з термінала-
ми, СУБД професійна реляційна (може бути постреляційна чи
сіткова). Структурно система побудована у вигляді АРМів, які зв’язані між собою інформаційно і рідше функціонально через спільне ядро. Технологія — «хост-термінал» чи дворівнева «клієнт-сервер». АБС, що можна віднести до даного покоління, дуже поширені.

П’яте покоління. Апаратна платформа — персональні комп’ю­тери під управлінням MS-DOS чи MS Windows іноді UNIX, які працюють у розподіленій мережі з кількома серверами додатків по технології трирівневий «клієнт-сервер». Базовим елементом таких систем є документ чи угода (іноді бухгалтерське проведення). Структурно система складається з інформаційно і функціонально пов’язаних АРМів.

Перевага таких систем полягає у використанні професійних реляційних СУБД і непроцедурних мов програмування типу SQL. У таких СУБД транзакційний механізм і засоби підтримки посилкової цілісності є їх невід’ємною частиною, завдяки чому при розробці прикладних програм не потрібно вирішувати ці проблеми.

Усе це підвищує надійність й захищеність АБС, а використання виділеного сервера додатків дає змогу збільшити продуктивність. Але розробка чи придбання таких систем під силу лише потужним банкам, тому що інструментальні засоби розробки таких систем коштують дуже дорого і спеціалістів, які володіють ними, небагато.

Шосте покоління. Апаратна платформа — гетерогенне мережове середовище, професійні реляційні СУБД з відкритим інтерфейсом (можливе використання кількох СУБД); базовий елемент — документ чи угода. Структурно система представлена сукупністю логічних АРМів, тісно зв’язаних між собою щодо даних і функцій в межах всієї мережі Intranet, які динамічно формуються згідно з компо­нентною технологією. Це перспективна технологія розвитку АБС. Переваги такої технології полягають у тому, що для СУБД не має значення, де фізично знаходяться дані — на сервері головної контори чи на сервері філіалу, який може бути територіально віддалений на кілька сотень кілометрів. Для розробки й впровадження систем шостого покоління необхідні наявність відповідних каналів зв’язку та масове використання систем, побудованих за Інтернет-технологією.

З’ясуємо деякі класифікаційні ознаки розбивки АБС на покоління. Базовий елемент — це структурна одиниця, обрана за основу системи. У ранніх версіях АБС таким елементом було бухгалтерське проведення. Під час виконання банківської операції може виконуватись кілька проведень, які операціоніст виконував вручну шляхом занесення їх у екранну форму. В нових АБС базовим елементом стає документ (як правило, певна сукупність проведень) чи банківська угода, тобто сукупність документів, що формують закінчену банківську операцію (наприклад, видача-супровід-погашення кредиту).

Технологічний аспект розробки системи характеризує, який з варіантів вибрано для реалізації системи: «файл-серверна» технологія, дворівнева чи трирівнева «клієнт-серверна» технологія. «Файл-серверна» — це технологія, згідно з якою база даних зберігається на спеціально виділеному для цієї мети комп’ютері, який називається сервером. Вся обробка даних також виконується на сервері, а комп’ютер користувача, який називається робочою станцією, використовується як інтерфейсний засіб. Ця технологія характерна для перших поколінь АБС.

Більш прогресивною є технологія «клієнт-сервер». Згідно з цією технологією на сервері зберігається база даних, а всі прикладні функціональні задачі розв’язуються на робочій станції. Нині відомі й використовуються в АБС дві архітектури технології «клієнт-сервер»: дворівнева та трирівнева. Більш поширеною є дворівнева архітектура, за якою вся обробка інформації виконується на робочій станції, а сервер використовується лише для зберігання та пошуку даних. Але така технологія, при складній логіці прикладних програм, ставить досить високі вимоги до комп’ю­терів клієнтського робочого місця. З метою реалізації складної прикладної логіки для робочих станцій необхідно виділяти дуже потужні машини, що призводить до виникнення явища, яке дістало назву «товстого» клієнта. Усунення цього недоліку досягається трирівневою архітектурою, коли виділяється проміжний між сервером та клієнтом рівень, на якому реалізується вся прикладна логіка. Цей рівень має назву сервер додатків. Таким чином, архітектура цієї технології складається з сервера бази даних, сервера додатків і робочої станції. Така технологія усуває елементи дублювання, пов’язані з реалізацією подібної логіки на різних робочих станціях, а також проблему «товстого» клієнта. При трирівневій архітектурі комп’ютер користувача використовується як інтерфейсний засіб.

Host-ЕОМ — це ЕОМ, що встановлюється у вузлах обчислювальної мережі для вирішення питань комутації у мережі. Комутаційна мережа включає певну кількість серверів і Host-ЕОМ, об’єднаних фізичними каналами зв’язку, які називаються магістральними.