Напрям вивчення проблеми інтернет – залежності передбачає цілу низку різноманітних підходів, і перш за все біхевіоральний, когнітивний та діяльнісний підходи.
Прихильники когнітивного підходу пов’язують феномен залежності від Інтернету з досвідом «потоку», як одного з можливих втілень процесів внутрішньої мотивації, при якому виникає відчуття перенесення в нову реальність. Деякі когнітивісти, навіть вважають феномен залежності від Інтернету стадією освоєння інформаційних технологій, і на основі своїх 5 досліджень приходять до висновку, що елементи залежності від Інтернету - не завжди мають негативний досвід.
Російський вчений Войскунський О.Е у одній із своїх статей стверджував про те, що виникнення інтернет – адикції не підпорядковується закономірностям формування залежностей, виведеним на підставі спостережень за курцями, наркоманами, алкоголіками або патологічними гравцями: якщо для формування традиційних видів залежностей потрібні роки, то для Інтернет-залежності цей термін різко скорочується: за даними
К. Янг, 25% адиктів стали залежними, протягом півроку після початку роботи в Інтернеті, 58% - протягом другого півріччя, а 17% - незабаром по закінченні року. Крім того, якщо довготривалі наслідки залежності від алкоголю або наркотиків добре вивчені, то стосовно інтернет – адикції відсутня можливість довготривалого спостереження.
Діяльнісний підхід передбачає розуміння інтернет-залежності як багатомірного явища, яке включає прояв ескейпізму (втечу у віртуальну реальність) людей з низькою самооцінкою, тривожних, схильних до депресії, тих, що відчувають свою незахищеність, самотність, і які бажають звільнитися таким чином від гострого переживання в реальному житті, отримати підтримку і схвалення.
Згідно з біхевіоральним підходом, патологічне використання Інтернету поділяється на специфічне надмірне, яке включає в себе активацію інших, некомп’ютерних адикцій (наприклад, гемблінг), та генералізоване — чати, пошук інформації та все інше. Тут патологічне використання Інтернету виступає як окремий вид залежності, або активізує вже існуючу будь-яку психічну активність (Р.А. Давіс, К.С. Янг).
Біхевіористами виділено п'ять головних підтипів основного діагнозу "інтернет-залежність", які характеризують, що саме цікавить людей: кіберсекс, віртуальні знайомства, пристрасть до онлайнових біржових торгів і азартних ігор, нав'язливий серфінг, нарешті, один з найпопулярніших випадків, пристрасть до комп'ютерних ігор. Для успішного лікування необхідно, щоб людина усвідомила, що вона хвора, після чого робляться спроби позбавити пацієнта від його сексуальних комплексів, які часто є наслідком комплексу неповноцінності.
Термін "залежність" (addiction) був запозичений із лексикона психіатрів, для полегшення ідентифікації проблеми інтернету шляхом асоціації її з характерними соціальними та психологічними проблемами.
Інтернет-залежність – це широкий термін, що позначає велику кількість проблем поведінки і контролю над потягами. Основні п'ять типів, що були виділені в процесі дослідження, характеризуються наступним чином(саме в підлітковому середовищі поширені всі ці основні п'ять типів, в інших «вікових» групах може не існувати):
1. Кіберсексуальна залежність – нездолане бажання до відвідування порносайтів, обговорення сексуальної тематики в чатах чи спеціальних телеконференціях «для дорослих».
2. Пристрасть до віртуального спілкування та віртуальних знайомств – надмірна кількість знайомих і друзів у мережі, великі об'єми листування, постійна участь у форумах.
3. Нав'язлива «фінансова» потреба у мережі – гра в он-лайн ігри (як азартні так і рольові), постійні покупки чи участь в інтернет-аукціонах.
4. Інформаційне перевантаження (нав'язливий web-серфінг) – нескінченні подорожі по мережі, пошук інформації по базам даних і пошуковим сайтам.
5. Комп'ютерна залежність – нав'язлива гра в комп'ютерні ігри (стрілялки – Doom, Quake, Unreal та ін., стратегії типу Star Craft, чи квестові), або програмування та інші види комп'ютерної діяльності по Мережі.
На підставі існуючих в літературі підходів можна визначити зміст поняття «Інтернет-залежність» як особистісну характеристику, тобто сукупність когнітивних, емоційних та фізіологічних порушень, які виявляються у поведінці.
Показником інтернет-залежності є: відсутність у індивіда контролю над застосуванням Інтернету, він не в змозі припинити цей процес, продовжує значний час знаходитись у віртуально-інформаційному середовищі, незважаючи на негативні наслідки.
Дослідниками виявлений ряд негативних особистісних перетворень, що властиві особам, які надмірно використовують інтернет: деформування особистісної структури, розвиток деструктивних форм поведінки, зниження інтелектуальних здібностей при вирішенні поточних задач, зниження гнучкості пізнавальних процесів, формування залежної поведінки, потенціювання судорожної активності. Ці дослідження доводять існування проблеми інтернет-залежності, та підкреслюють актуальність її ретельного вивчення.
