Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Ексергетичний к.к.д. циклу




Оцінка термодинамічної досконалості циклів за допомогою термічного і внутрішнього к.к.д., як вже вказувалося в § 1.1, не завжди виявляється достатньою або навіть правомочною. Зокрема, ці показники неприйнятні для оцінки циклів теплофікації, де корисною енергією є не тільки робота, але і тепло, що відводиться. Недостатні вони і для установок утилізації, де кількість використовуваного тепла залежить від параметрів циклу і його конфігурації.

Загалом же випадку можна стверджувати, що найдосконалішим в заданих умовах є такий цикл, який дозволяє більш повно використовувати працездатність тепла, що відводиться від гарячого джерела.

З першої частини курсу [1] відомо, що максимально можлива робота, яку в межі можна одержати в найідеальнішій машині, що використовує тепло , рівна ексергії цього тепла, тобто

, (1.14)

де — абсолютна температура навколишнього середовища, як нескінченно ємкого холодного джерела, К; — зменшення ентропії гарячого джерела, викликане відведенням тепла .

Формула (1.14) справедлива незалежно тому, міняється або не міняється з відведенням тепла температура гарячого джерела.

Виражаючи через відношення до средньотермодинамічної температури гарячого джерела , формула (1.14) перетвориться до вигляду

(1.15)

Для випадку, коли ексергія підводиться або відводиться в потоці речовини,

, (1.16)

де індексами 1 наголошується початкове і 2 — кінцеве стани речовини, G — маса робочого тіла.

У тому випадку, коли в якому-небудь процесі циклу відводиться тепло для його корисного використання (при ), ексергія цього тепла знаходиться по формулі схожій (1.15), тобто

(1.17)

де — тепло, що відводиться споживачу; — зменшення ентропії тіла, викликане відведенням тепла .

Відповідно баланс ексергії реального циклу теплофікації

, (1.18)

де — ексергія, відведена від гарячого джерела тепла; — сумарні втрати ексергії, викликані безповоротністю всіх процесів.

Для повністю оборотних циклів . Різниця між підведеною і відведеною ексергією є кількістю витраченої на виробництво роботи ексергії . У оборотних циклах завжди . Відношення ж цих величин для реальних циклів служить показником їх досконалості і називається ексергетичним к.к.д. циклу

, (1.19)

де — корисна робота реального необоротного циклу; — витрачена в циклі ексергія підведеного тепла .

Для циклів енергетичних установок, призначених тільки для вироблення електричної (механічної) енергії, витраченою ексергією буде ексергія підведеного тепла , тобто

(1.20)

Відповідно ексергетичний к.к.д. циклу

(1.21)

Для повністю оборотних циклів, величина завжди виявляється рівній одиниці, для необоротних — менше одиниці.

Для прикладу розглянемо одноцільовий цикл 1234, зображений на мал. 1.2 для 1 кг робочого тіла. Тут процес підведення тепла проходить оборотно за відсутності кінцевої різниці температур між робочим тілом і гарячим джерелом, тобто при . Відведення тепла здійснюється по ізотермі ,що характеризує стан навколишнього середовища як нескінченно

Мал.1.2 Мал.1.3

ємкого холодного джерела. Як видно з малюнка, вираз в даному випадку рівний якнайменшій величині тепла , що відводиться, Крім того, різниця між і завжди рівна максимальній корисній роботі циклу . В результаті цього

(1.22)

Хай, наприклад, в результаті тертя стане необоротним адіабатний процес розширення. В результаті приросту ентропії () кінцева точка розширення переміститься управо і тоді в навколишнє середовище доведеться відвести додаткову кількість тепла , яке виражене двічі заштрихованою пл. 22'76,

, (1.23)

де — приріст ентропії робочого тіла, викликаний наявністю тертя в процесі адіабатного розширення.

Оскільки тепло , що підводиться, залишилося незмінним, то дійсна корисна робота циклу зменшиться на цю ж величину

(1.24)

Ексергетичний к.к.д. такого необоротного циклу стане менше одиниці:

. (1.25)

Відповідне зменшення ексергетичного к.к.д. відбудеться при появі будь-якої іншої безповоротності: тертя в процесі стиснення, температурній різниці в процесі підведення () або відведення () тепла. Отже, ексергетичний к.к.д. — відносна величина, що показує, наскільки досконалим є реальний цикл в порівнянні з повністю оборотним.

Ексергетичний к.к.д. повністю виявляється придатним і для оцінки досконалості циклів теплофікації, в яких тепло , що відводиться в циклі потім використовується у теплового споживача. Простий ідеальний цикл газотурбінної установки теплофікації показаний на мал. 1.3. Тут і .

Ексергеттичний к.к.д. такого циклу, як і інших теплофікаційних, виразиться формулою

, (1.26)

де — дійсна корисна робота реального циклу; — ексергія тепла підведеного в циклі від гарячого джерела; — ексергія тепла, відданого тепловим споживачам; — приріст ентропії теплоносія, викликаний підведенням до нього тепла .

Різниця є витраченою ексергією тепла в циклі

. (1.27)

Підставляючи тепер значення () з (1.27) в (1.26) з урахуванням того, , одержимо

. (1.28)

Звідси легко переконатися у тому, що для повністю оборотного циклу при і буде . При появі безповоротності стає більше і — менше одиниці.

Для циклів утилізації величина ексергетичного к.к.д. визначається через відношення дійсної роботи циклу до ексергії утилізованих газів. При ексергії 1 кг газів

і відносній кількості утилізованих газів, що доводяться на 1 кг робочого тіла циклу, рівному g, ексергетичний к.к.д. циклу складе

, (1.29)

Де — відповідно ентальпія і ентропія 1 кг утилізованих газів.

Ексергетичний к.к.д. будь-якого циклу може бути виражений також через ексергетичні втрати в його окремих процесах. Так, згідно балансу ексергії

, (1.30)

При цьому з формули (1.19)

, (1.31)

або з урахуванням рівності

, (1.32)

де — сумарний приріст ентропії системи (гаряче джерело + робоче тіло + навколишнє середовище), викликаний безповоротністю процесів циклу.

Враховуючи аддитивність ентропії, величину можна представити як суму приростів ентропії , викликаних кожною втратою окремо і взаємодією цих втрат, ;.

Відношення виразу до є відносною втратою ексергії, викликаною безповоротністю і-го процесу,

. (1.33)

Відповідно цьому формула (1.32) прийме вигляд:

,. (1.34)

Очевидно, що для кожного оборотного процесу .

Лекція №4





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-03-18; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 235 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Большинство людей упускают появившуюся возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © Томас Эдисон
==> читать все изречения...

4626 - | 4273 -


© 2015-2026 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.