Договір лізингу: загальні положення, структура та зміст.

При будь-якій формі лізингових відносин невід'ємним елементом господарських зв'язків партнерів є договір, під яким розуміється угода про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків двох або декількох осіб. Він визначає найважливіші умови функціонування суб'єктів лізингових угод, дотримання ними діючих у країні законів і прийнятих на себе зобов'язань.

Лізинг — довгострокова оренда (від 6 місяців до декількох років) машин, устаткування, засобів транспорту з наступним викупом орендованого майна за рахунок періодичних платежів у виді орендної плати.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке спонукуване і нерухоме майно, що відноситься до основних засобів, крім майна, забороненого до вільного звертання на ринку.

Суб'єктами лізингу є: лізингонадавач — юридична особа, що здійснює лізингову діяльність, тобто передачу в лізинг за договором спеціально придбаного для цього майна, або громадянин, що займається підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи і зареєстрований як індивідуального підприємця. Лізингоотримувач — юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, або громадянин — індивідуальний підприємець, що одержує майно в користування за договором лізингу. Продавець лізингового майна — підприємство — виготовлювач машин і устаткування або інша юридична особа, що продає майно, що є об'єктом лізингу.

Майно, передане в лізинг, протягом усього терміну дії договору є власністю лізингонадавача. У договорі лізингу може бути передбачене право викупу лізингового майна лізингоотримувачем після закінчення або до закінчення терміну договору.

Договір лізингу повинний відповідати наступним вимогам:

· право вибору об'єкта лізингу і продавця лізингового майна належить лізингоотримувачу, якщо інше не передбачено договором;

· лізингове майно використовується лізингоотримувачем тільки в підприємницьких цілях;

· лізингове майно придбається лизингонадавачем у продавця лізингового майна тільки за умови передачі його в лізинг лизингоотримувачу;

· сума лізингових платежів за весь період лізингу повинна включати повна або близьку до неї вартість лізингового майна в цінах на момент укладання угоди.

Лізингові договірні зв'язки можуть бути двох видів: прості — коли полягає один договір між двома сторонами; складні — якщо полягають кілька договорів за участю трьох і більш суб'єктів.

Стосовно сфери ринку виділяють внутрішній і зовнішній лізинг. Міжнародний лізинг має кілька модифікацій: прямій експортний і прямій імпортний, транзитний (непрямий).

Технологічно вони реалізуються за допомогою договорів, що укладаються:

· українською лізинговою компанією безпосередньо з закордонним орендарем;

· українською лізинговою компанією з іноземним користувачем через свою дочірню компанію за рубежем;

· українською лізинговою компанією з іноземним орендарем через закордонну лізингову компанію за комісійну винагороду, участь у прибутках або відповідній угоді;

· українським орендарем безпосередньо з іноземним постачальником або з закордонною лізинговою компанією через українською лізингову компанію.

Прямий міжнародний лізинг являє собою угоду, де всі операції відбуваються між комерційними організаціями з правом юридичної особи з двох різних країн. Привабливість його полягає в тому, що: лізингонадавач має можливість одержати експортний кредит у своїй країні і тим самим розширити ринок збуту своїх товарів і послуг; орендар забезпечує повне фінансування використання сучасних машин, устаткування і прискорене технічне переоснащення виробництва.

Розходження експортного й імпортного лізингу визначається країною місця розташування лізингонадавача і лізингоотримувача. При імпортному лізингу постачальник знаходиться за рубежем, а при експортному — закордонним партнером є лізингоотримувач.

Види лізингу:

· фінансовий — термін передачі устаткування приблизно дорівнює терміну його експлуатації або повної амортизації;

· оперативний — термін використання устаткування менше періоду його повного фізичного зносу;

· поворотний — власник передає своє устаткування лізингонадавачу, потім бере це устаткування в лізинг;

· поновлюваний (револьверний) лізинг — після закінчення терміну договору лізингоотримувач вправі: продовжити договір; перемінити об'єкт лізингу.

У залежності від виду лізингу структура договору може варіюватися, однак практично будь-який лізинговий контракт у тій або іншій формі повинний містити в собі пункти, зазначені на рис. 2.1.

 

Лізинговий контракт	Преамбула Предмет договору Права та обов'язки сторін Умови постачання об'єкта користування і розрахунків Ризики, гарантії і відповідальність сторін Право власності і право використання майна Страхування майна Форс-мажор Загальні положення Термін дії договору
Зміна умов і розірвання
Реквізити сторін, підписи і місцезнаходження сторін
Додатки

 

Рис. 2.1. Структура лізингової угоди.

 

Преамбула (вступна частина договору) — аналогічна всім іншим контрактам у сфері ЗЕД.

Предмет лізингового договору наведений на рис. 2.2. У договорі по кожному об'єкту лізингу повинний бути даний достатній, повний його опис: точне найменування, що виключає підміну, указівку моделі, марки, інших параметрів, що визначають цільове призначення майна відповідно до технічних умов або специфікаціями, у яких указується продуктивність, потужність, витрата енергії, палива й інші показники.

Якість об'єкта лізингу, тобто сукупність властивостей, що визначають придатність його для використання за призначенням, фіксується різними способами, інакше договір вважається неукладеним. Способи визначення якості майна, переданого в лізинг, включають:

· по стандартах держави, союза підприємців;

· по технічних умовах, коли немає стандартів;

· по специфікаціях продавця, покупця;

· по попередньому огляді.

Вибір методу залежить від особливостей майна і практики.

Терміни постачання об'єкта лізингоотримувача можуть бути встановлені в договорі одним з наступних способів:

· визначенням конкретного календарного дня;

· установленням прийнятного проміжку часу між відповідними датами;

· шляхом указівки числа днів, тижнів, місяців із дня попереднього огляду майна;

· указівкою приблизного терміну, наприклад «вчасно», «у розумний термін», «без зволікання» після підписання договору і т.п.

 

Рис. 2.2. Предмет лізингової угоди.

 

Датою постачання, тобто передачі об'єкта користувачеві, вважається дата підписання приймально-здавального акта представниками постачальника, лізингонадача і арендатора, який повинен бути оформлений впродовж 30 діб з моменту доставки.

Місце постачання устаткування й іншого рухомого майна встановлено законом — за місцем перебування одержувача, а об'єктів нерухомості — по своєму фактичному розташуванню.

Термін лізингу в залежності від особливостей майна встановлюється за згодою сторін, а для фінансового лізингу — не менше трьох років.

Умови постачання містять у собі: упакування і маркування, навантаження, розвантаження, страхування об'єкта, гарантії, а також можливе надання послуг з монтажу, налагодженню, ремонту устаткування і навчанню персоналу.

Права та обов'язки сторін лізингового контракту. Лізинговий договір, як і будь-який інший контракт, здобуває практичне значення тільки в тому випадку, якщо в ньому чітко визначені права та обов'язки сторін, що вступили в ділові відносини. Саме сукупність прав і обов'язків, що відповідають принципам рівності, автономії, волі, самостійності і майновій відповідальності учасників, і складає основний зміст договору лізингу

Вирішення спорів. Суперечки між учасниками договору лізингу вирішуються в порядку, установленому законом. Лізингонадавач вправі використовувати лізингове майно як заставу, якщо інше не передбачено договором лізингу. Право користування лізинговим майном належить лізингоотримувачу тільки на умовах, визначених договором лізингу. Лізингоотримувач зобов'язаний вчасно виплачувати лізингонадачу передбачені договором лізингу платежі.

У випадку порушення учасниками умов договору лізингу вони вправі вимагати розірвання договору лізингу у встановленому порядку. Ризик випадкової загибелі, утрати, псування лізингового майна несе лізингонадавач. Договором може бути передбачений перехід зазначеного ризику до лізингоотримувача з моменту постачання йому майна.

З моменту його постачання лізингоотримувача до нього переходить право пред'явлення претензій продавцеві у відношенні якості, комплектності, термінів постачання майна й інших випадків неналежного виконання договору купівлі-продажу, укладеного між продавцем і лізингонадавачем. Договором лізингу може бути передбачена відповідальність лізингонадавача за якість лізингового майна у випадку, якщо вибір майна здійснюється лізингонадавачем за дорученням лізингоотримувача.

Протягом терміну дії договору лізингу лізингоотримувач забезпечує збереження лізингового майна, а також виконує всі необхідні дії по підтримці його в робочому стані, включаючи технічне обслуговування і ремонт. Лізингоотримувач несе усі витрати по підтримці лізингового майна, його страхуванню, включаючи страхування своєї відповідальності перед лізингонадавачем, а також усі витрати, що виникають у зв'язку з експлуатацією і ремонтом цього майна.

Крім індивідуально встановлюваних норм багато правових положень мають універсальний характер і можуть бути рекомендовані для більш широкого застосування (див. табл. 2.1.).

 

Таблиця 2.1. - Права й обов'язки лізингонадавача та лізингоотримувача.

Має право	Зобов'язаний
Права й обов'язки лізингонадавача
власності на об'єкт лізингу; перевіряти на місці використання об'єкта; на відшкодування усіх витрат по лізингу і прибуток; заявити про припинення договору у випадках: - невступу в силу або анулювання договору купівлі-продажу об’єкта; - заборгованості користувача по платежах більше одного місяця; - ліквідації або банкрутства лізинго-отримувача; - продавець не поставив об'єкт	· оплатити об'єкт у термін; · сповістити продавця про передачу майна в лізинг; · передати об'єкт користувачеві на умовах договору, · передати лізингоотримувачу право вимог до продавця об'єкта; · гарантувати право користування об'єктом; · укласти договір купівлі-продажу об'єкта з постачальником на погоджених з орендарем умовах
Права й обов'язки лізингоотримувача
вибрати постачальника і необхідне майно; користуватися майном протягом установленого терміну; передавати об'єкт у сублізинг за згодою його власника; на виробничу продукцію і доходи; користуватися гарантійним обслуго-вуванням об'єкта; вимагати при прийманні об'єкта: - усунення дефектів; - заміни устаткування; розірвати договір: - якщо об'єкт має непереборні дефекти; - якщо об'єкт не поставлений у термін; перевести об'єкт в інше місце з дозволу власника; провести реконструкцію об'єкта з письмового дозволу лізинго-надавача; після закінчення контракту: - викупити об'єкт; - відновити угоду на нових умовах; повернути об'єкт власникові; достроково оплатити вартість закриття угоди й одержати об'єкт у власність; висувати претензії продавцеві об'єкта.	прийняти об'єкт лізингу; використати об'єкт за призначенням у підприємницьких цілях; розмістити й обслуговувати об'єкт відповідно до ТУ; прийняти на себе всі ризики після одержання об'єкта; підготувати місце для установки устаткування; надати лізингонадавачу інформацію про своє економічне становище; застрахувати майно за свій рахунок з моменту його постачання; інформувати власника про стан майна; вчасно робити лізингові платежі; не розголошувати інформацію про конструкції об'єкта; вчасно інформувати лізингонадавача про зміну; у випадку ушкодження об'єкта: - або відремонтувати за свій рахунок; - або замінити на аналогічний; - або погасити всю заборгованість по лізингу і неустойку; погодити з постачальником усі техніко-економічні характеристики об'єкта; відмовитися від претензії до лізинго-отримувача після приймання об'єкта

Договірні зобов'язання в лізингових угодах носять змішаний характер. Як уже відзначалося, вони містять у собі елементи не тільки кредитних відносин у частині терміновості зобов'язань, зворотності майна і т.п., але також купівлі-продажу, постачання товарів і ін. (див. табл. 2.2.).

 

Таблиця 2.2. – Види зобов'язань у лізингових контрактах.

Ознаки	Зобов'язання
Спрямованість	передача майна: - у власність; - у користування; виконання робіт; надання послуг, сплата грошей
Число суб'єктів	багатобічні; двосторонні; множинність осіб у зобов'язанні: - активна — трохи співкредиторів, один боржник; - пасивна — один співкредитор і кілька боржників; - змішана — трохи співкредиторів і трохи співборжників
Зміст	часткове — виконання кожним боржником у рівній або нерівній частці; солідарне — виконання частини або всього боргу будь-яким або всім боржниками; позитивне — здійснення визначених дій; негативне — помірність, не здійснення визначених дій; регресивне — відшкодування витрат особі, що виконала обов'язкові за інший; субсидіарне — додаткове — понад основний не може перевищувати обсяг основного.

 

Розрахунки. У правильно складеному договорі необхідно установити не тільки ціну угоди, але і порядок взаємних розрахунків між партнерами по лізингу. У сучасній практиці крім розрахунку наявними існує кілька форм безготівкових розрахунків (див. табл. 2.3.).

 

Таблиця 2.3. – Форми безготівкових розрахунків по лізинговій угоді

Порядок	Форма оплати
· попередня · наступна · телеграфна · поштова	· платіжне доручення · акцептні розрахунки · акредитив · чеки, векселя · залік взаємних вимог

 

Оплата користуванням лізинговим майном здійснюється лізингоотримувачем у виді лізингових платежів, що сплачуються лізингонадавачу. Розміри, спосіб, форма і періодичність виплат встановлюються в договорі лізингу за згодою сторін. Загальна сума лізингових платежів включає:

· суму, що відшкодовує повну (або близьку до неї) вартість лізингового майна;

· суму, виплачувану лізингонадавачу за кредитні ресурси, використовувані ним для придбання майна за договором лізингу;

· комісійні як винагорода лізингонадавачу;

· суму, виплачувану за страхування лізингового майна, якщо воно було застраховано лізингонадавачем;

· інші витрати лізингонадавача, передбачені договором лізингу.

Лізингові платежі включаються відповідно до законодавства у собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоотримувачем.

Лізингова угода, як і будь-який господарський договір, виконує складні і різноманітні функції, які можна об'єднати в дві основні групи (див. табл. 2.4.).

Таблиця 2.4. – Функції лізингового договору

Загальні	Специфічні
· ініціативна · координаційна · гарантійна · захисна · волевиявлення · критерію оцінки бізнесу · інформаційна · забезпечення зобов'язань	· реалізація лізингового прокату · одержання податкових і амортизаційних пільг · забезпечення волі вибору сфери бізнесу · узгодження інтересів і дій сторін · закріплення відносин сторін у формі зобов'язань · введення санкцій, передбаче-них сторонами

 

Зміст договору лізингу. Суб'єкти лізингу самі встановлюють умови договору з урахуванням відповідності їх імперативним обов'язковим нормам закону. Вони прямо пропонують сторонам напрямки дій, від яких відступати не можна. Наприклад, у відношенні лізингу установлений ряд імперативних норм, серед яких можна нагадати наступні:

· лізингове майно використовується тільки для підприємницьких цілей;

· об'єктом лізингу не можуть бути земельні ділянки й інші природні комплекси;

· обов'язкове повідомлення продавця про передачу майна, що здобувається, в оренду визначеній особі.

На відміну від імперативної диспозитивна норма застосовується лише остільки, оскільки угодою сторін не встановлено інше. Сторони можуть установити умови, відмінні від передбаченого в зазначеній нормі, або узагалі виключити її застосування. Тільки при відсутності такої угоди умова договору визначається диспозитивною нормою. Так, закон допускає диспозитивне рішення сторонами лізингових відносин таких питань, як:

· вибір продавця й об'єкта лізингу;

· передача продавцем предмета лізингу безпосередньо орендареві в місці його перебування;

· перехід ризику випадкової загибелі або псування майна до орендаря в момент передачі йому об'єкта лізингу.

Істотними вважаються умови, що необхідні і достатні для укладання договору лізингу і виражають його природу. При відсутності хоча б одного з них договір визнається ув'язненим, а якщо маються всі істотні умови — набирає сили, навіть якщо він не містить ніяких інших умов.

Додаткові умови визначають окремі, часткові питання лізингових відносин, що випливають зі специфіки виду лізингу або діючих законів і інших нормативних актів.

Інші умови здобувають юридичну чинність тільки при включенні їх у договір і являють собою:

· узгодження зв'язку між сторонами (повноважні зв'язки, способи зв'язку);

· реквізити сторін (найменування сторін, місцезнаходження, найменування банку, розрахунковий рахунок, відвантажувальні реквізити);

· підписи і печатки;

· порядок виправлення по тексту — засвідчується кожної із сторін.

Таким чином, предмет лізингового контракту завжди строго індивідуалізований. Лізинговий контракт завжди укладається на термін і звичайно містить право орендаря або продовжити термін оренди, або купити предмет оренди. Звичайно в контракті встановлюється термін, протягом якого ні орендар, ні орендодавець не мають права перервати його дію, за винятком грубих порушень або непередбачених обставин. По орендних контрактах право власності на предмет оренди завжди зберігається за орендодавцем. Ці контракти звичайно містять умови, що стосуються порядку експлуатації й обслуговування предметів оренди, зобов'язань орендарів не розголошувати технічних секретів, а також інші умови, наприклад форс-мажорні, котрі не відрізняються від умов контрактів купівлі-продажу. Претензії по технічних гарантіях розглядаються в тому ж порядку, як і при купівлі-продажу.