Компанії, що утворюються по технологічному ланцюгу виробництва. Розглянемо можливі структури компаній при різних мережах зв'язків технологічного ланцюга виробництва кінцевого продукту. При потоковій мережі зв'язків між підприємствами можливе утворення трьох типів структур (рис. 1.10):
а) змішана холдингова компанія,в якій головне підприємство належить материнській компанії, що володіє контрольними пакетами акцій решти всіх дочірніх компаній технологічної мережі. Єдине управління в такій структурі здійснюється материнською компанією;
б) холдингова компанія, в якій материнською виступає фінансово-промислова структура, що безпосередньо не бере участь у виробництві, але є власником контрольних пакетів акцій компаній, що володіють підприємствами технологічної мережі. Материнська компанія здійснює стратегічне, переважно фінансове, управління дочірніми компаніями, самостійність яких в цій схемі ширша, ніж на рис. 1.10.а;
в) концерн підпорядкування, в якому головній материнській компанії належить головне підприємство технологічної мережі, а решта всіх компаній вважатиметься дочірніми або залежними. У даній схемі кожна компанія є материнською відносно компанії, що володіє попереднім по технологічному ланцюгу підприємством. Єдине управління здійснюється головною материнською компанією. Економічна взаємозалежність підприємств в такій структурі тісніша і, отже, більш обмежена їх самостійність, ніж в рис. 1.10.а.
Рис.1.10.Варіанти корпоратизації підприємств за технологічним ланцюгом мережі виробництва. [1]
При мережі зв'язків з розгалуженням виходів з головного підприємства може бути утворений концерн підпорядкування із структурою економічної залежності, адекватною структурі виробничих зв'язків (рис. 1.11.а). Головне підприємство технологічної мережі належить материнській компанії, останні – дочірнім компаніям. Єдність управління забезпечує материнська компанія, але кожна дочірня компанія самостійна в діях на ринку.
При мережі зв'язків з розгалуженням входів в головне підприємство також може бути утворений концерн підпорядкування, але напрям зв'язків економічної залежності, швидше за все, буде протилежним напряму зв'язків технологічної мережі. На рис. 1.11.б представлена трирівнева структура концерну підпорядкування: головна материнська компанія → дочірньо-материнські компанії → дочірні компанії. Управління в такому концерні децентралізовано по рівнях структури: головна материнська компанія забезпечує єдність управління дочірньо - материнськими компаніями, а останні – єдність управління своїми дочірніми (сестринськими) компаніями.
Рис.1.11.Варіанти корпоратизації підприємств за технологічним ланцюгом мережі виробництва.
