Обробка та інтерпретація результатів

Текст опитувальника

1. Організаційні помилки на роботі постійно змушують нервувати, напружува­тися, хвилюватися.

2. Сьогодні я задоволений своєю професією не менше, ніж на початку кар'єри.

3. Я помилився у виборі професії чи профілю діяльності (займаю не своє місце).

4. Мене турбує те, що я став гірше працювати (менш продуктивно, менш якісно, повільніше).

5. Теплота у взаємодії з партнерами дуже залежить від мого настрою.

6. Від мене, як від професіонала, мало залежить добробут партнерів.

7. Коли я приходжу з роботи додому, то деякий час (години 2-3) мені хочеться побути на самоті, щоб зі мною ніхто не спілкувався.

8. Коли я відчуваю втому чи напруження, то намагаюся швидше вирішити проблеми партнера (згорнути взаємодію).

9. Мені здається, що емоційно я не можу дати колегам того, що потребує про­фесійний обов'язок.

10. Моя робота притупляє емоції.

11. Я відверто втомився від людських проблем, з якими доводиться мати спра­ву на роботі.

12. Трапляється, я погано засинаю (сплю) через хвилювання, пов'язані з роботою.

13. Взаємодія з партнерами потребує від мене великого напруження. 14. Робота з людьми приносить мені все менше задоволення.

15. Я б змінив місце роботи, якби з'явилась така можливість.

16. Мене часто засмучує те, що я не можу на потрібному рівні падати про­фесійну підтримку, послугу, допомогу.

17. Мені завжди вдається запобігти впливу поганого настрою на ділові контакти.

18. Мене дуже засмучує ситуація, коли щось не йде на лад у стосунках з діло­вим партнером.

19. Я так стомлююся на роботі, що вдома намагаюся спілкуватися якомога менше.

20. Через брак часу, втому та напруження часто приділяю партнеру менше ува­ги, ніж потрібно.

21. Іноді звичні ситуації спілкування на роботі дратують мене.

22. Я спокійно сприймаю обґрунтовані претензії партнерів.

23. Спілкування з партнерами спонукає мене уникати людей.

24. При згадці про деяких партнерів та колег, у мене псується настрій.

25. Конфлікти та суперечки з колегами віднімають багато сил та емоцій.

26. Мені все складніше встановлювати або підтримувати контакти з діловими партнерами.

27. Обставини па роботі мені здаються дуже складними і важкими.

28. У мене часто виникають тривожні очікування, пов'язані з роботою: щось має трапитися, як би не припуститися помилки, чи зможу зробити все як потрібно, чи не скоротять мене тощо.

29. Якщо партнер мені неприємний, то я намагаюсь обмежити час спілкування з ним, менше приділяти йому уваги.

30. У спілкуванні на роботі я дотримуюся принципу «не роби людям добра — не отримаєш зла».

31. Я з радістю розповідаю домашнім про свою роботу.

32. Трапляються дні, коли мій емоційний стан погано відображається на ре­зультатах роботи (менше працюю, знижується якість, виникають конфлікти).

33. Іноді я відчуваю, що потрібно поспівчувати партнерові, але не в змозі цьо­го зробити.

34. Я дуже хвилююся за свою роботу.

35. Партнерам по роботі віддаю більше уваги та турботи, ніж отримую від них вдячності.

36. При одній згадці про роботу мені стає погано: починає колоти в області серця, підвищується тиск, виникає головний біль.

37. У мене добрі (в цілому задовільні) стосунки з безпосереднім керівником.

38. Я часто радію, коли бачу, що моя робота приносить користь людям.

39. Останнім часом мене переслідують невдачі па роботі.

40. Деякі аспекти (факти) моєї роботи викликають розчарування, нудьгу і зневіру.

41. Трапляються дні, коли контакти з партнерами складаються гірше, ніж заз­вичай.

42. Я переймаюся проблемами ділових партнерів (суб'єктів діяльності) менше, ніж зазвичай.

43. Втома від роботи призводить до того, що я намагаюся скоротити час спілку­вання з друзями та знайомими.

44. Зазвичай я виявляю зацікавленість особистістю партнера більше, ніж того вимагає справа.

45. Зазвичай я приходжу па роботу відпочивши, зі свіжими силами, в доброму настрої.

46. Іноді я ловлю себе па тому, що працюю з партнерами автоматично, без душі.

47. У справах зустрічаються настільки неприємні люди, що всупереч волі ба­жаєш їм чогось недоброго.

48. Після спілкування з неприємними партнерами в мене буває погіршення фізичного та психічного самопочуття.

49. На роботі я постійно відчуваю психічне та фізичне перевантаження.

50. Успіхи в роботі надихають мене.

51. Ситуація на роботі, в якій я опинився, здається безвихідною (майже без­вихідною).

52. Я втратив спокій через роботу.

53. Впродовж останнього року траплялися скарги на мене з боку партнерів.

54. Мені вдається зберегти нерви тільки через те, що багато з того, що відбу­вається з партнерами, я не беру близько до серця.

55. Я часто з роботи приношу додому негативні емоції.

56. Я часто працюю через силу.

57. Раніше я був більш співчутливим та уважним до партнерів, ніж тепер.

58. У роботі з людьми керуюся принципом: не псуй нерви, бережи здоров'я.

59. Іноді я йду на роботу з важким відчуттям: як все набридло, нікого б не ба­чити й не чути.

60. Після напруженого робочого дня я відчуваю, що занедужав.

61. Контингент партнерів, з якими я працюю, дуже важкий.

62. Іноді мені здається, що результати моєї роботи не варті тих зусиль, які я витрачаю.

63. Якщо б мені поталанило з роботою, я був би набагато щасливішим.

64. Я у відчаї від того, що на роботі в мене серйозні проблеми.

65. Іноді я поводжуся зі своїми партнерами так, як би не хотів, щоб вони вчи­няли зі мною.

66. Я засуджую партнерів, що розраховують на особливу поблажливість та увагу.

67. Зазвичай після робочого дня у мене не вистачає сил займатися домашніми справами.

68. Часто я підганяю час: швидше б закінчився робочий день.

69. Стан, прохання, потреби партнерів зазвичай мене щиро хвилюють.

70. Працюючи з людьми, я зазвичай ніби ставлю екран, що захищає мене від чужих страждань та негативних емоцій.

71. Робота з людьми (з партнерами) дуже розчарувала мене.

72. Щоб відновити сили, я часто вживаю ліки.

73. Як правило, мій робочий день проходить спокійно і легко.

74. Мої вимоги до виконуваної роботи вищі, ніж те, чого я досягаю через певні обставини.

75. Моя кар'єра склалася вдало.

76. Я дуже нервую з приводу того, що пов'язано з роботою.

77. Деяких із своїх постійних партнерів я не хотів би бачити й чути.

78. Я схвалюю колег, які повністю присвячують себе людям (партнерам), нех­туючи власними інтересами.

79. Моя втома па роботі зазвичай мало або взагалі не відображається па спілку­ванні з домашніми і друзями.

80. За можливості, я віддаю партнерові менше уваги, але так, щоб він цього не помітив.

81. Мене часто підводять нерви в спілкуванні з людьми на роботі.

82. До всього (майже до всього), що відбувається на роботі, я втратив зацікав­леність, живе почуття.

83. Робота з людьми погано вплинула на мене як па фахівця — зробила знер­вованим, злим, притупила емоції.

84. Робота з людьми вочевидь підриває моє здоров'я.

Обробка та інтерпретація результатів

Кожен варіант відповіді попередньо оцінений компетентними суддями тим чи іншим числом балів — зазначається в «ключі» поруч із номером судження в дуж­ках. Це зроблено тому, що ознаки, які включені в симптом, мають різне значення для визначення його складності. Максимальну оцінку — 10 балів — отримала від суддів та ознака, яка є найбільш показовою для симптому.

Відповідно до «ключа» здійснюють такі підрахунки:

1) визначають суму балів окремо для кожного з 12 симптомів «вигорання»;

2) підраховують суму показників симптомів для кожної з 3-х фаз формування «вигорання»;

3) знаходять підсумковий показник синдрому «емоційного вигорання» — сума показників за всіма 12 симптомами.

У «ключі» поряд із номерами суджень у дужках вказаний бал, встановлений експертами, який показує «вагу» цієї ознаки симптому. «Ключ»

Фаза «Напруження»

1. Переживання психотравмуючих обставин: +1(2),+13(3), +25(2), -37(3), +49(10), +61(5), -73(5)

2. Незадоволеність собою:

-2(3), +14(2), +26(2), -38(10), -50(5), +62(5), +74(3)

3. «Загнаність у кут»:

+3(10), +15(5), +27(2), +39(2),+51(5), +63(1), -75(5)

4. Тривога і депресія:

+4(2), +16(3), +28(5), +40(5), +52(10), +64(2), +76(3)

Фаза «Резистенція»

1. Неадекватне вибіркове емоційне реагування: +5(5), -17(3), +29(10), +41(2), +53(2), +65(3), +77(5)

2. Емоційно-моральна дезорієнтація:

+6(10), -18(3), +30(3), +42(5), +54(2), +66(2), -78(5)

3. Розширення сфери економії емоцій:

+7(2), +19(10), -31(2), +43(5), +55(3), +67(3), -79(5)

4. Редукція професійних обов'язків:

+8(5), +20(5), +32(2), -44(2), +56(3), +68(3), +80(10)

Фаза «Виснаження»

1. Емоційний дефіцит:

+9(3), +21(2), +33(5), -45(5), +57(3), -69(10), +81(2)

2. Емоційне відчуження:

+10(2), +22(3), -34(2), +46(3), +58(5), +70(5), +82(10)

3. Особистісне відчуження (деперсоналізація): +11(5), +23(3), +35(3), +47(5), +59(5), +71(2), +83(10)

4. Психосоматичні та психовегетативні порушення: +12(3), +24(2), +36(5), +48(3), +60(2), +72(10), +84(5)

Інтерпретація результатів

Запропонована методика дає детальну картину синдрому «емоційного вигоран­ня».

Насамперед, необхідно звернути увагу на окремі симптоми. Показник вираженості кожного симптому знаходиться в межах від 0 до 30 балів:

0-9 балів — симптом не сформований;

10-15 балів — симптом на стадії формування;

16 і більше балів — симптом сформований.

Симптоми з показниками 20 і більше балів є домінуючими у фазі або у всьому синдромі «емоційного вигорання».

Методика дає можливість побачити провідні симптоми «вигорання». Суттєвим є те, до якої фази формування «емоційного вигорання» належать домінуючі симп­томи і в якій фазі їх найбільша кількість.

Наступний крок в інтерпретації результатів — осмислення показників фаз роз­витку -«вигорання»: «напруження», «резистенція» та «виснаження».

У кожній з них оцінка можлива в межах від 0 до 120 балів. Однак співстав­леним балів, отриманих для фаз, не є правомірним, тому що не свідчить про їхню відносну роль або внесок у синдром. Справа в тому, що вимірювані в них явища істотно різі — реакція на зовнішні і внутрішні фактори, прийоми психологічногозахисту, стан нервової системи. За кількісними показниками можна твердити тіль­ки про те, наскільки кожна фаза сформувалася, яка фаза сформувалася більшою або меншою мірою.

• 36 і менше балів — фаза не сформована;

• 37-60 балів — фаза на стадії формування;

• 61 і більше балів — фаза сформована.

Методика 2. Методика «Визначення психічного «вигорання» О.О. Рукавішнікова

Інструкція. Вам пропонується відповісти па низку запитань-тверджень, щодо відчуттів, пов'язаних з роботою. Будь ласка, прочитайте твердження і визначте, чи Ви колись відчували щось схоже. Якщо у Вас ніколи не виникало такого відчуття, поставте галочку чи хрестик у бланку відповідей в колонці «ніколи» навпроти порядкового номера твердження. Якщо у Вас схоже відчуття присутнє завжди, то поставте позначку у бланку відповідей в колонці «зазвичай», а також відповідно до відповідей «рідко» та «часто». Відповідайте якомога швидше. На­магайтесь довго не міркувати над вибором відповіді.

Бланк для відповідей

№ з/п	Питання	Зазвичай	Часте	Рідко	Ніколи
	Я легко дратуюсь
	Я вважаю, що працюю лише тому, що треба десь працювати
	Мене непокоїть, що думають колеги про мою роботу
	Я відчуваю, що в мене немає жод­них емоційних сил заглиблюватись у чужі проблеми
	Мене непокоїть безсоння
	Думаю, що якби мені випала вдала нагода, я б змінив місце роботи
	Я працюю з великою напругою
	Моя робота приносить мені задово­лення
	Відчуваю, що робота з людьми вис­нажує мене
	Переконаний, що моя робота є важ­ливою
	Я втомлююся від людських проб­лем, з вирішенням яких стикаюся на роботі
	Я задоволений професією, яку обрав
	Некмітливість моїх колег чи учнів дратує мене
	Я емоційно стомлююся на роботі
	Я вважаю, що не помилився у вибо­рі своєї професії
	Я почуваю себе спустошеним та роз­битим наприкінці робочого дня
	Відчуваю, що отримую мало задово­лення від досягнень на роботі
	Мені важко встановлювати чи під­тримувати тісні контакти з колегами на роботі
	Для мене важливо досягнути висо­ких результатів у роботі
	Коли вранці я йду на роботу, почу­ваю себе свіжим та відпочившим
	Мені здається, що результати моєї роботи не варті тих зусиль, яких я доклав
	У мене не вистачає часу на сім'ю та особисте життя
	Я сповнений оптимізму щодо своєї роботи
	Мені подобається моя робота
	Я стомився весь час старатися
	Мене стомлює участь у дискусіях на професійні теми
	Мені здається, що я ізольований від моїх колег по роботі
	Я задоволений своїм професійним вибором так, як і на початку кар'єри
	Я відчуваю фізичну напругу, втому
ЗО	Поступово я починаю відчувати бай­дужість до своїх учнів
	Робота емоційно виснажує мене
	Я використовую ліки для покращен­ня самопочуття
	Я цікавлюся результатами роботи моїх колег
	Вранці мені тяжко вставати з думкою, що треба йти на роботу
	На роботі мене непокоїть думка: ско­ріше б закінчився робочий день
	Навантаження на роботі практично нестерпне
	Я відчуваю радість, коли допомагаю оточенню
	Я відчуваю, що збайдужів до своєї роботи
	Трапляється, що в мене без особли­вої причини починають боліти голо­ва чи шлунок
	Я докладаю зусиль, щоб бути толе­рантним до учнів
	Я люблю свою роботу
	У мене виникає відчуття, що внут­рішньо я глибоко емоційно незахищений
	Мене дратує поведінка моїх учнів
	Мені легко зрозуміти ставлення ото­чуючих до мене
	Мене часто охоплює бажання все кинути і піти з робочого місця
	Я помічаю, що стаю все більш черс­твим у ставленні до людей
	Я відчуваю емоційну напругу
	Я зовсім не захоплений і не цікав­люся своєю роботою
	Я почуваю себе виснаженим
	Я думаю, що своєю працею я прино­шу людям користь
	Часом я сумніваюся у своїх здібнос­тях
	Я відчуваю повну апатію до всього, що мене оточує
	Виконання повсякденних справ для мене — джерело задоволення
	Я не бачу сенсу в тому, що роблю на роботі
	Я відчуваю задоволення від обраної професії
	Хочеться «плюнути» на усе
	Я скаржуся на здоров'я попри від­сутність чітко визначених симптомів
	Я задоволений своїм становищем на роботі і в суспільстві
	Мені сподобалася б робота, що за­бирає мало сил і часу
	Я відчуваю, що робота з людьми поз­начається на моєму фізичному здо­ров'ї
	У мене виникають сумніви з приво­ду значущості моєї роботи
	Я відчуваю почуття ентузіазму сто­совно своєї роботи
	Я так стомлююся на роботі, що не в змозі виконувати свої повсякденні домашні обов'язки
	Вважаю себе достатньо компетент­ним у вирішенні проблем, що вини­кають на роботі
	Відчуваю, що можу дати дітям біль­ше, ніж даю
	Мені майже доводиться примушува­ти себе працювати
	У мене є передчуття, що я можу лег­ко впасти у відчай і занепасти духом
	Мені подобається віддавати роботі всі сили
	Я відчуваю стан внутрішньої нап­руги та роздратування
	Я став з меншим ентузіазмом стави­тися до своєї роботи
	Вірю, що можу виконати все, що за­думано
	У мене немає бажання глибоко за­нурюватися у проблеми моїх учнів