ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ.
1.Поняття про трудове виховання. Завдання трудового виховання.
2.Видвтні педагоги минулого про трудове виховання.
3.Досвід трудового виховання у педагогічній праці та роботах С.Т.Шацького, А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського.
4.Досвід трудового виховання у педагогічній праці зарубіжних педагогів ХІХ-ХХст. (Джон Дьюі, Селестен Френе).
5.Трудове виховання – основа народної педагогіки. Традиції і звичаї трудового виховання в історії українського народу.
6.Система трудового виховання:
а)трудове навчання;
б)різноманітні види дитячої праці;
в)профорієнтація.
7.Шляхи трудового виховання:
а)привчання до праці в процесі навчання;
б)позакласна робота;
в)праця в сім´ї.
8.Методика організації різних видів трудової діяльності.
Література
1.Концепція національного виховання.-К., 1994.
2.Галузинський М.В. Педагогіка: теорія та історія.- К.,1995.-237с.
3.Дубасенюк О.А. Практикум з педагогіки. К.,1996.-432с.
4.Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання.-К.,1997.-304с.
5.Кацинська Л. Виховуємо громадянина України.- Рівне.-1998.-122с.
6.Кузьмінський М.М. Педагогіка. – К.: Знання-прес, 2003. –С.261-274.
7.Фіцула М. Педагогіка.- Тернопіль.-1996.
Труд – це свідома цілеспрямована діяльність людей, яка направлена на задоволення життєвих потреб, необхідна умова існування і розвитку суспіль-ства, основа життєдіяльності людини.
Трудове виховання – одна із сторін виховання. Воно націлене на осмисле-ння дітьми цінностей трудового життя.Учні повинні усвідомити, що без праці людина неодмінно деградує, що праця – як фізична, так і розумова має велику цінність у житті, що лише прця дає можливість реалізувати себе як особистість, формує власну гідність людини і повагу до неї оточуючих.
Трудове виховання (укр.пед.словник) – система виховних впливів, яка передбачає залучення дітей і юнацтва з метою їх загального розвитку до трудо-вої діяльності.
Трудове виховання притаманне всім історичним формаціям і є найстарішою формою виховання.
Завдання трудового виховання.
1.Формування у школярів ролі праці в житті суспільства,поваги до людей праці, які створюють матеріальні і духовні цінності.
2.Формування трудових умінь і навичок.
3.Підготовка до свідомого вибору професії.
4.Виховання конкурентноспроможної в майбутньому особистості, здатної на гідний, соціальнозначущий трудовий шлях, цивілізованого господаря; готовності до життєдіяльності і праці в умовах ринкових відносин.
Економічне виховання дітей 1-4 класів передбачає знання складових сімейного бюджету, початкових уявлень про ціну, бережливість і про місцевий бізнес. У дітей слід формувати бережливе ставлення до суспільної власності, насамперед це турбота про свій клас, школу, шкільне обладнання, економію електроенергії, води і т.п. Дітей необхідно вчити економити свій час і час інших, використовувати працю, ресурси, засоби, щоб з найменшими затратами досягти оптимальних результатів; бути нетерпимими до будь-якої безгосподарності, ледарства, недбайливості, неохайності.
Уже з молодшого шкільного віку дітей привчають лічити гроші (через казки, задачі практичного характеру, виховні заходи: класні години “Моє та спільне”, регулярні п´ятихвилинки “Чи знаєш ти, скільки це коштує?”,” Що таке держава і приватна власність?”). Діти змалку мають жити турботами сім´ї, знати її фінансові можливості.
Економічне виховання триває й у 5-7 класах. Велике значення у цьому віці має вироблення здатності діяти раціонально. Це попереднє планування трудових дій, розчленування трудового процесу на види робіт, визначення строків їх виконання, вибір необхідних інструментів, матеріалів, раціональна організація робочого часу. На уроках підлітки також вдосконалюють і навички колективної праці, вчаться працювати якісно і швидко, об´єктивно оцінювати наслідки своєї праці та праці друзів. Вчаться дотримуватись правил техніки безпеки, гігієни, допомагати один одному. Проводяться заняття з основ організації бізнесу, ведення особистого бюджету. Дітей знайомлять з новими термінами, що характеризують основи ринкових відносин. Дітей привчають стежити за доцільним використанням електричного струму і допомагати у веденні домашнього господарства, привчають берегти домашнє та шкільне майно.
5.Формування в учнів розуміння загальних основ сучасного виробництва, прагнення розширювати свій політехнічний кругозір, оволодівати загальною трудовою культурою й основами наукової організації праці.
6.Виховання бережливого ставлення до суспільної і приватної власності та природних багатств.
7.Своєчасне виявлення технічних захоплень і обдарувань учнів, підготовка національної учнівської еліти для поповнення вищих навчальних закладів талановитими абітурієнтами і відродження за короткий час високопрофесійної творчої інтелігенції України.
