Лекція 2 види та класифікація загроз майнової та особистої безпеки підприємця.

2.1. Підприємництво - як діяльність підвищених загроз майнової та особистісної безпеки.

2.2. Види та класифікація загроз особистості підприємця.

2.3. Особистісні якості підприємця у структурі діагностування загроз життю та діяльності.

2.4. Терористичні прояви і особиста безпека підприємця.

 

2.1. Підприємництво - як діяльність підвищених загроз майнової та особистісної безпеки.

Серед новітніх загроз для підприємницької діяльності називають такі явища, як гринмейл, рейдерство, кардерство (кардеринг), конкурентну розвідку.

Гринмейл (gгееnmail) — корпоративний шантаж шляхом скуповування значного числа акцій певної компанії з пропозицією продати їх за умови, що інші компанії підписують угоду про невтручання.

Схема класичного корпоративного шантажу припускає, що структура, яка атакує, купує на фондовому ринку невеликий пакет акцій процвітаючої компанії. Потім настає черга скарг у контролюючі та правоохоронні органи, а також судових позовів із будь-якого приводу. Кінцевою метою є або отримання відступних за відмову від претензій, або продаж свого пакета акцій за завищеною ціною.

 

Рейдерство — недружнє поглинання.

Рейдерські схеми мають однакові кольорові градації. "білі'' схеми нові власники консолідують у своїх руках контрольний пакет акцій. "Сірі" підходять до ситуацій, коли діяльність підприємства "зависає" на грані банкрутства і для володіння ним достатньо знайти шпаринку в законодавстві. "Чорні" схеми рейдерства пов’язані з кримінальними злочинами — фальсифікацією документів, підробкою підписів, шантажем, погрозами і навіть убивствами.

Сьогодні рейдери дедалі агресивніше воюють із позитивним міжнародним іміджем України як інвестиційно привабливої держави. Адже іноземні компанії найретельнішим чином відстежують рейдерські "нальоти", передають відповідну інформацію своїм підприємницьким структурам на всіх континентах і однозначно не рекомендують вкладати гроші в Україну. А отже, всі зусилля нашого уряду та парламенту, спрямовані на залучення солідних портфельних інвестицій, рейдери зводять нанівець.

Кардерство — діяльність споріднена з фальшуванням грошей, адже в обох випадках підробляють засоби платежу. Істотна відмінність полягає в тому, що грошові знаки випускає держава, а у кредитної картки емітентом є, як правило, акціонерний комерційний банк.

Спеціалісти в галузі банківської безпеки вважають, що у 85 % випадків секретну інформацію викрадають самі банківські службовці, які мають до неї доступ у межах своєї службової діяльності. Решту 15 % становлять випадки, коли зв'язок між ними і затриманими кардерами встановити не вдалося, — простіше кажучи, зловмисники не викрили свою людину в банку, і довелося повірити їм на слово, що нібито інформацію для них діставали невідомі хакери, з якими вони спілкувалися через електронну пошту.

Конкурентна розвідка і конкурентна боротьба. Агресивний переділ власності, який спостерігається сьогодні в українській економіці, спровокував зростання попиту на фахівців із конкурентної боротьби. Ця професія для нашої країни поки що нова, проте її представники працюють у штаті практично всіх великих компаній. Вони зобов'язані знати все про конкурентів, від фінансових планів до хобі менеджерів. Вони також організовують заходи із захисту тієї чи іншої компанії від провокацій і ворожого поглинання. Але не треба плутати фахівців із конкурент­ної розвідки зі шпигунами, оскільки вони займаються своєю справою цілком легально.

Найбільший обсяг роботи для фахівця з конкурентної розвідки — це розробка сценаріїв і планів як захоплення влади у великих акціонерних товариствах, так і навпаки, захисту від цих дій. Це головна потреба ринку, її диктує передусім проста істина: сьогодні різко зросла конкуренція, ринки поділено і їхній переділ відбувається дуже складно. У країні з'являються іноземні компанії, які поводяться так само агресивно, як і українські.

Український великий бізнес також дуже широко використовує конкурентну розвідку. Розвідку використовували вже давно, просто нині приходить розуміння, що потрібно створювати спеціальні внутрішні структури, які займатимуться тільки цією роботою. Як тільки в Україні почали ділити власність, стало зрозуміло, що ефективно і дешево отримували її тільки ті, хто володів відповідною інформацією і ресурсом. Коли вже все поділили, розпочався етап перерозподілу, коли саме і виник серйозний попит на названих фахівців. Одночасно на ринок вийшли іноземні компанії, для яких така діяльність є нормою. У нас ще іноді зустрічається скептична думка бізнесменів щодо конкурентної розвідки. Але західні компанії вже "навчили" багатьох наших керівників, що без цього стабільно працювати не можна. Раніше українські бізнесмени говорили: навіщо мені розвідка та розробка сценаріїв лобіювання, якщо я можу дати хабара і все отримати. Західні компанії показали, що не все так просто, тому що не завжди все вирішують гроші. Вирішує той, хто вчасно отримує інформацію та її використовує.

Конкурентна розвідка і промислове шпигунство — різні речі. Конкурентна розвідка обмежується аналізом відкритої інформації. За неї не можна притягнути до відповідальності. Хоча дуже легко перейти межу дозволеного і розпочати нелегальне збирання інформації. У деяких випадках це дуже спокусливо. Але так працювати невигідно і протизаконно.

 

2.2. Види та класифікація загроз особистості підприємця.

Як правило, об’єктами фізичного насильства стають керівники підприємств або співробітники, що займають певне посадове положення (мають право підпису фінансових документів, беруть участь у плануванні роботи підприємства, укладення угод інвестиційних проектах тощо).

Аналіз злочинних посягань відносно приміщень, будівель, транспорту і персоналу комерційних організацій дозволив виділити наступні основні способи цих посягань:

- вибухи, у тому числі з використанням вибухових пристроїв, оснащених механізмами дистанційного управління;

- обстріл з автоматичної зброї різних калібрів, в тому числі з використанням спеціальних пристосувань для ведення снайперської стрілянини в будь-який час доби;

- підпали, в тому числі з використанням каністр та інших ємностей з легко займистими рідинами і сумішами;

- акти вандалізму, пошкодження вхідних дверей, грат, огорож, вітрин, а також особистих та службових транспортних засобів;

- пограбування і розбійні напади на офіси, склади та транспортні засоби, які перевозять цінні вантажі;

- нальоти на квартири керівників фірм;

- наймані вбивства;

- захоплення заручників;

- фізичне насильство по відношенню до окремих співробітників фірм;

- шантаж, погрози фізичного насильства або вбивства.

Діючі у сфері економіки організовані злочинні угруповання використовують підкуп співробітників правоохоронних органів, мають ефективну стрілецьку зброю міни, гранати, спеціальну техніку підслуховування і зв'язку, мобільні транспортні засоби. Активно йде процес зрощування цих угруповань з деякими комерційними організаціями, які прагнуть шляхом незаконних переваг витіснити конкурентів з ринку і досягти на ньому монопольного становища. Це обов'язково треба враховувати підприємцям при організації власної безпеки.

 

Напрямки забезпечення безпеки персоналу підприємства:

Практика забезпечення безпеки персоналу підприємств і фірм дозволяє виділити чотири основні види послуг протидії загрозам фізичних посягань на життя і здоров'я персоналу:

1.Формування на підприємстві служби безпеки з включенням до неї підрозділив фізичної охорони персоналу;

2. Здійснення на підприємстві спільних заходів попередження фізичних загроз персоналу;

3. Організація ефективної повсякденної діяльності підрозділів фізичної охорони;

4. Проведення оперативних заходів щодо забезпечення безпеки конкретних співробітників підприємства в екстремальних ситуаціях.

 

Слід підкреслити два моменти:

По-перше - тісний взаємозв'язок цих напрямів, які за допомогою грамотної правлінської діяльності та кадрової політики повинні скласти систему фізичної охорони персоналу підприємства;

По-друге - у заходах із забезпечення безпеки персоналу підприємства беруть участь всі його співробітники. Ні в кого з них не повинно бути думки,що коли з’ явилися охоронці, то нехай вони і вирішують всі завдання охорони. Охоронці - це спеціальна служба, і вирішує вона лише комплекс спеціальних, суто професійних завдань. Загальний же режим безпеки на підприємстві підтримується за участю всього персоналу. Це і збереження комерційних секретів, і пропускний режим, і охорона матеріальних цінностей, фінансових коштів, і дотримання певних правил особистої поведінки в тих чи інших ситуаціях.

 

2.3. Особистісні якості підприємця у структурі діагностування загроз життю та діяльності.

 

Підприємницька діяльність — самостійна, здійснювана за власною ініціативою, на власний ризик, систематична діяльність, яка спрямована на виробництво товарів, надання послуг та ін. з метою отримання прибутку.

Підприємці - це особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, виступають суб'єктами цієї діяльності.

Сутність підприємницької діяльності глибше розкривається через її основні функції:

- інноваційну (творчу) — полягає у сприянні генеруванню та реалізації нових комерційних ідей, у здійсненні техніко-економічних, наукових розробок, проектів, пов'язаних з господарським ризиком;

- ресурсну — передбачає мобілізацію на добровільних засадах матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів;

- організаційну — полягає у безпосередній організації виробництва, збуту, реклами тощо; зводиться до поєднання ресурсів в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їх виконанням;

- стимулюючу (мотиваційну) — зводиться до формування стимулюючого (мотиваційного) механізму ефективного використання ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління і організації виробництва, а також до максимального задоволення потреб споживача.

Щодо значення особистісного потенціалу підприємницької діяльності варто нагадати, що передумовами розвитку підприємництва є об'єктивні умови в суспільстві та суб'єктивні чинники, тобто якості особистості, які сприяють ефективному виконанню такої діяльності.

Під особистісним потенціалом підприємницької діяльності слід розуміти сукупність психологічних характеристик особистості, які обумовлюють успішність даної діяльності. Він включає в себе переважно універсальні психологічні характеристики: (інтелектуальні, комунікативні, вольові якості), а також деякі ділові якості, впливаючи на результати бізнесу у цілому або та його окремі складові.

 

Особистісний профіль підприємця:

 

Якості	Прояви якостей
Пошук можливостей та ініціативність	а) бачить і використовує нові або незвичні ділові можливості; б) діє до того, як його змусять вчиняти обставини
Завзятість і наполегливість	а) готовий до неодноразових зусиль, щоб подолати перешкоду; б) змінює стратегії, щоб досягнути мети
Готовність до ризику	а) віддає перевагу ситуаціям «виклику» або помірного ризику; б) віддає перевагу діям, щоб зменшити ризик або контролювати результат
Орієнтація на	а) знаходить шляхи робити речі краще, дешевше, швидше; б) прагне досягати досконалості, поліпшувати стандарти ефективності
Залучення до робочих дій,контактів	а) бере на себе відповідальність та готовий на особисті дій, контактів жертви заради виконання роботи; б) береться за справу разом з працівниками або самотужки
Цілеспрямованість	а) чітко висловлює цілі, має довгострокове бачення; б) постійно ставить і корегує короткотермінові завдання
Прагнення бути інформативним	а) особисто збирає інформацію про клієнтів, інформованим постачальників, конкурентів; б) використовує особисті і ділові контакти для своєї інформованості
Систематичне планування і спостереження	а) планує, розділяючи основні завдання на підзавдання; б) розробляє або використовує процедури спостереження за виконанням робіт
Здатність переконувати і встановлювати зв 'язки	а) використовує обережні стратегії для впливу і переконання людей; б) використовує ділові й особисті контакти як засіб досягнення цілей
Незалежність і самовпевненість	а) прагне до незалежності від правил і контролю інших людей; б) покладається лише на себе у ситуації протистояння відсутності успіху; в) вірить у свою здатність виконувати складні завдання

 

В зарубіжній літературі розроблено різні кваліфікації психологічних типів підприємців:

 

1.«Технологічний підприємець» — переважно особа,яка орієнтована на повну самореалізацію своїх аналітичних та інтуїтивних здібностей, помірно схильний до влади, уникає підпорядкування, стурбований лише успіхами справи, а не особистою фінансовою винагородою.

 

2.«Дрібний підприємець» - оптиміст, відрізняється здатністю витримувати дуже інтенсивне трудове навантаження, порівняно з найманими працівниками, завжди економічно орієнтований.

3.«Масовий підприємець»- людина, котра розділяє погляди, які існують у суспільній свідомості, що підприємництво — це спосіб самореалізації кожної людини, яка потребує успіху і хоче перевірити власні здібності в конкурентній боротьбі; гроші для неї над усе, свідчення успіху, а не самоціль або засіб завоювання влади.

4.«Стратегічний підприємець»- віддає перевагу рішенням великомасштабного характеру, які стосуються реорганізації, купівлі-продажу компаній, їх переорієнтації тощо. Для нього характерно діяти своєчасно, обдумано і швидко.

5.«Підприємець-чемпіон» - розглядає конкурентну боротьбу і бізнес як захоплюючий вид спорту.

6.«Підприємець-новатор» - винахідник, здатний долати опір своїм ідеям і йти до кіпця, конформіст, схильний довіряти виконавцям і компаньйонам, з переважанням неекономічної мотивації (статусу, суспільного визнання тощо).

7.«Підприємець-посередник» - діючий на «зовнішньому кордоні» організації. Для нього характерне прагнення до відчуття успіху, схильність до зобов'язань, відчуття власної значущості, економічна мотивація, орієнтація некомерційний результат.

Було проведене спеціальне дослідження психологічних особливостей українських підприємців, що працюють в сфері торгівельного бізнесу і вивчено їх потреби в психологічній підтримці. У дослідженні взяли участь майже 100 підприємців. Було використано такі методи, як анкетування та інтерв 'ю.

На підставі аналізу відповідей на запитання анкети стосовно ціннісно-мотиваційних аспектів підприємницької діяльності учасниками опитування виділено такі найбільш привабливі сторони своєї діяльності: свобода і незалежність у прийнятті рішень, в поточному та стратегічному плануванні своєї діяльності та робочого часу, відсутність контролю — «сам собі господар» (70,0 % опитаних); прагнення досягнення успіху у своїй власній справі (69,0 %); насичене професійне спілкування, пов'язане з постійним спілкуванням та взаємодією в бізнес-середовищі (50,0 %); можливість отримання вельми високого прибутку (25,0 %). Отримані відповіді свідчать про полімотивованість підприємницької діяльності і ламають існуючі в суспільстві стереотипи стосовно того, що отримання високого прибутку є одним з провідних мотивів підприємницької діяльності: Одначе зауважимо той факт, що соціальні мотиви, зокрема «потребу визнання в суспільстві» представлено у незначної кількості опитаних — лише в 19%.

Аналізуючи особисті якості, чимало опитаних підприємців зазначили, що їм властиві: відповідальність (81,0 %); комунікабельність (62,5 %); вміння піти па компроміс (62,5 %); вміння самостійно приймати рішення (56,0 %); незалежність (56,0 %); розвинена інтуїція (56,0 %). Проте значно менше підприємців зазначили наявність у них таких важливих для підприємницької діяльності якостей, як: уміння ризикувати (44,0 %); лідерські якості (31,0 %); здатність до самоорганізації та організації роботи колективу (31,0 %); вміння доводити почату справу до кінця (19,0 %) тощо. Саме ці особистісні якості підприємці хотіли б розвивати та вдосконалювати для підвищення ефективності підприємницької діяльності.

Що стосується безпосередньо здійснення підприємницької діяльності, то переважна більшість підприємців (від 67,0 до 94,0 %) зазначили, що вони тою чи іншою мірою зазнають ускладнень в реалізації функцій планування, організації та здійснення контролю. Позитивно оцінюючи роль конкурентоздатної команди в забезпеченні успішності підприємницької діяльності (80,0 % опитаних), підприємці засвідчили доволі нечіткі уявлення про сутність команди, її структуру, принципи функціонування та механізми формування. Також 90,0 % підприємців вказали на те, що їх діяльність постійно супроводжується стресовими ситуаціями, а 57,0 % заявили, що не вміють успішно долати їх.

Отримані дані, свідчать про необхідність надання психологічної підтримки підприємцям з боку організаційних психологів. Це підтверджується також результатами опитування підприємців, серед яких 75,0 % заявили, що вони потребують психологічної підтримки. Пріоритетними напрямками психологічної допомоги підприємцями були названі такі:

а) психологічна підтримка у розв'язанні професійних завдань (створення іміджу фірми, проведення тренінгу продаж для підготовки персоналу, підготовка до роботи з «важкими» клієнтами тощо) — 75,0 %;

б) психологічна підтримка діяльності персоналу (відбір та оцінка діяльності персоналу, формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі тощо) — 50, 6 %;

в) надання індивідуальних психолого-управлінських консультацій для підприємців (визначення стилю вашої підприємницької діяльності, його переваг та обмежень; розробка програми професійного та особистісного вдосконалення; опанування прийомами запобігання та подолання стресу тощо).

Таким чином, на основі проведеного дослідження, можна зробити висновокпро те, що підприємницькою діяльністю в торгівлі займаються незалежні, самостійні люди, які прагнуть досягти особистого успіху, реалізувати та ствердити себе. Натомість дослідження показало, що для підвищення ефективності своєї роботипідприємцям необхідно розвивати певні особистісні) якості та вдосконалювати багато психологічних складових підприємницької діяльності.

Так об'єкту і суб'єкту охорони треба враховувати, що у екстремальній ситуації багаторазово зростають психологічні навантаження, змінюється поведінка знижується критичність мислення, відбувається неузгодженість координації рухів, зниження сприйняття й уваги, змінюються емоційні реакції та інше.

В ситуації реальної загрози можливі одне з трьох форм реагування об'єкта загрози:

а) різке зниження організованості (дезорганізація) поведінки;

б) різке гальмування повної свободи дій;

в) підвищення ефективності діяльності.

 

Дезорганізація поведінки може виявлятися у несподіваній втраті придбаних навичок,які були доведені до автоматизму. У небезпечної ситуації відбувається зниження надійності дій, дії стають імпульсивними, сумбурними, метушливими, порушується логічність мислення, а також усвідомлення помилковості своїх дій, їх ненадійності,що погіршує справу.

Підвищення ефективності дій у разі виникнення екстремальної ситуації виявляється у мобілізації всіх ресурсів психіки людини їх подоланні. Це - підвищений самоконтроль, чіткість сприйняття й оцінки того що відбувається, дії і вчинків, адекватних ситуацій. Така форма реагування найкраща але для цього необхідні певні індивідуально-психологічні якості і спеціальна підготовка до дій в екстремальних ситуаціях.

 

2.4. Терористичні прояви і особиста безпека підприємця.

 

Необхідно дати більш детальну класифікацію способів здійснення терористичних актів з урахуванням застосування злочинцями тих чи інших засобів, а також нагадати про типові методи їхнього здійснення. Під методом (способом) вчинення насильницького злочину розуміється сукупність прийомів і дій, за допомогою яких злочинець чи злочинна група прагне досягти результату.

 

Такими є:

1. Розстріл жертви при виході з офісу, з квартири, в під'їзді житлового будинку, при посадці в автомашину, в громадському місці, в житловому або службовому приміщенні і через віконне скло) і т. п.

2. Вбивство з використанням автотранспортних засобів, коли вбивця наздоганяє автомашину жертви в місті, блокує її своїми транспортними засобами і розстрілює об'єкт нападу з автоматичної зброї. Іноді замах здійснюється з використанням мотоцикла, на якому другий терорист-стрілець сидить спиною вперед, розстрілюючи жертву та її супровід через лобове скло автомобіля,що рухається по трасі.

3. Використання штатних вибухових пристроїв (гранати, міни, толові і тротилові шашки і т. п.), саморобних вибухових пристроїв (СВУ) від потужних з великим радіусом розльоту осколків до осколкових направленої дії, при необхідності з радіоуправляючим способом підриву. При цьому для контейнерів вибухівки зазвичай використовуються такі предмети: посилка або інше поштове відправлення, пилосос, обрізки труби, консервні банки, електропобутові прилади і т.п. Широко використовуються мінування автомашини жертви або автомобіля, що стоїть поруч з місцем передбачуваної появи жертви; мінування маршруту жертви (закладка бомби під килимок на порозі квартири, мінування дверей, хвірток, ліфта і т. п.); кидки вибухових пристроїв у квартиру, на сходову площадку, в ліфт, в під’їзд і т.п.

4. Використання пластикових мін та інших видів вибухових пристроїв іноземного виробництва.

5. Використання для ліквідації жертви радіоактивних і хімічно шкідливих речовин (газ, кислота, джерело радіаційного випромінювання, який може бути вмонтований там, де жертва проводить досить багато часу: робоче крісло в офісі, спальня і т. п.).

6. Застосування безшумної зброї спеціального призначення з використанням сильнодіючих отрут.

7. Наїзд на жертву «невстановленим» транспортним засобом («нещасний випадок», автокатастрофа»).

8. Насильницьке вливання в горло жертви великої дози спиртного.

9. Імітація природної смерті жертви (смерть без видимих причин).

10. Ліквідація жертви шляхом знищення трупа.

11. Імітація самогубства.