Лекція 9. Характеристика основних напрямів діяльності управлінця з фінансово-економічної безпеки по забезпеченню майна та особистої безпеки підприємця.

 

1.1. Основні напрями діяльності управлінця з фінансово-економічної безпеки по забезпеченню захисту майна на підприємстві.

1.2. Діяльність управлінця з фінансово-економічної безпеки по забезпеченню особистої безпеки керівника.

1.3. АРМ управлінця з фінансово-економічної безпеки.

 

9.1. Основні напрями діяльності управлінця з фінансово-економічної безпеки по забезпеченню захисту майна на підприємстві.

Висока криміналізація сучасного суспільства різко загострила проблему забезпечення фінансово-економічної безпеки переважної більшості недержавних суб'єктів господарювання вітчизняної економіки. Виникла потреба в механізмі мобілізації та оптимального управління корпоративними ресурсами суб’єктів господарювання для захисту здійснюваного ними бізнесу від протиправних намагань зловмисників.

Економічна безпека підприємства — це такий стан корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найефективніше їх використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам.

Серед функціональних складових належного рівня економічної безпеки фінансова складова вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є двигуном будь-якої економічної системи.

У процесі забезпечення фінансової безпеки спочатку оцінюються загрози економічній безпеці підприємства, що мають правовий характер і включають:- внутрішні негативні дії (неефективне фінансове планування та управління активами; малоефективна ринкова стратегія; помилкова кадрова і цінова політика);- зовнішні негативні дії (спекулятивні операції на ринку цінних паперів; цінова та інші форми конкуренції);- форс-мажорні (стихійне лихо, страйки, збройні конфлікти) та наближені до форс-мажорних обставини.

У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової підлягають аналізу:

- фінансова звітність і результати роботи підприємства - платоспроможність, фінансова незалежність;

- конкурентний стан підприємства на ринку — частка ринку, якою володіє суб'єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій та менеджменту;

- ринок цінних паперів підприємства.

Особлива значимість економічної безпеки обумовлюється низкою чинників як зовнішнього, так і внутрішнього характеру.

По-перше, необхідність і важливість економічної безпеки випливає з наявної різноманітності інтересів суб’єктів ринку. Прагнення до збільшення прибутків суб’єктів ринку загострює конкурентну боротьбу, а остання, у свою чергу, завжди перебувала в площині економічної без­пеки.

По-друге, обмеженість фінансових ресурсів підприємств та джерел їх створення вимагає від них розроблення досить ефективних технологій виробництва, застосування економічних інструментів підтримання ліквідності та конкурентоспроможності на необхідному рівні, якісного використання їх ресурсної бази.

По-третє, нестабільна економічна ситуація, досить несподівані й різкі її зміни обумовлюють готовність банку до роботи в майже кризових умовах, із досить високим ступенем ризику, іноді на межі втрати своєї ліквідності. Усе це вимагає вироблення адекватної економічної політики, економічної поведінки на ринку, поєднання принципів раціональності й прийнятного ризику під час вкладання коштів.

По-четверте, зростання економічної злочинності, насамперед у кредитно-фінансовій сфері, ставить підприємницьку діяльність діяльність у ряд досить ризикованих і тим самим обумовлює високу відповідальність перед своїми клієнтами, вкладниками й акціонерами. У зв’язку з ним усі заходи безпеки спрямовуються і концентруються якраз навколо економічної безпеки, що й обумовлює її місце у системі безпеки підприємницької діяльності.

Особливості сьогоднішньої ситуації створюють умови, за яких загрози економічній безпеці можуть реалізовуватись через втрату своїх матеріальних цінностей (викрадення, знищення, виведення із ладу тощо) та неефективне (збиткове) проведення операцій. Як показує досвід, на даний час у бізнесі існує підвищений ризик вкладення коштів у будь-які проекти, тому і сама діяльність підприємств, і їх операції обов’язково повинні передбачати наявність системи захисту економічних інтересів.

ЗАСАДИ СТРАТЕГІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ.

1. Забезпечення економічного зростання підприємства.

2. Забезпечення стійкості капіталу підприємства.

3. Платоспроможний попит на продукцію та послуги підприємства.

4. Стабільність роботи і гарантія повернення матеріальних ресурсів та коштів.

5. Наявність у підприємства високоліквідних активів.

6. Багатопрофільність діяльності підприємства.

7. Широкий спектр продукції та послуг, що виробляються та надаються підприємством.

8. Удосконалення технологій у виробничій діяльності підприємства.

9. Привабливість взаємовідносин з партнерами та потенційними клієнтами

10. Розсередження попиту по різних регіонах.

11. Наявність різноманітних елементів захисту в технологіях робіт та послуг.

12. Гнучка політика управління активами та пасивами банку.

 

ЗАХИСТ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВ.

1. Суворий і безумовний контроль усіх матеріальних цінностей, облік їх наявності, руху та експлуатації.

2. Організація надійної охорони матеріальних цінностей, яка б виключала їх псування, викрадення та знищення.

3. Персональна відповідальність посадових осіб підприємства за правильне зберігання, стан і грамотну експлуатацію.

4. Проведення періодичної інвентаризації матеріальних цінностей, контроль умов зберігання та експлуатації.

5. Розроблення відповідної нормативної бази, яка б регулювала дії персоналу щодо захисту матеріальних цінностей.

 

9.2. Діяльність управлінця з фінансово-економічної безпеки по забезпеченню особистої безпеки керівника.

Безпека керівника підприємства багато в чому залежить від кваліфікації персоналу в його секретаріаті та прийомних приміщеннях адміністрації. Все, що знаходиться на робочих місцях цього персоналу, не повинно залишатися непоміченим. Особливу увагу слід звертати на характер надходить пошти, її зовнішні ознаки та оформлення, так як вона може містити не тільки анонімні погрози на адресу керівництва, а й пластикові вибухові пристрої. При цьому необхідно звернути увагу на дотримання особливої обережності при розтині отриманих поштою посилок, бандеролей, пакетів, конвертів і т. п.

Охоронювані особи повинні самі дотримуватися правил забезпечення особистої безпеки, до яких відносяться:

- нерозголошення відомостей про свої плани на день або найближче майбутнє, повідомлення про це в останній момент;

- недопущення розмов по телефону про майбутні плани і поїздках;

- обов'язкове узгодження зі службою безпеки маршрутів поїздок, рейсів літаків і інших видів транспорту;

- дотримання особливої обережності при користувався автомобілем, розкритті отриманих поштою посилок, пакетів, конвертів;

- ретельний підбір та забезпечення сталого складу співробітників безпеки, що входять в особисту охорону. Заміна будь-кого з них в обов'язковому порядку повинна бути погоджена з охоронюваним особою.

Існує ряд загальновідомих істин, без дотримання яких ефективність охоронних функцій служби безпеки в значній мірі знижується. До них відносяться наступні:

- особа, що охороняється повиннна бути впевнена у своїх охоронцях;

- особа,що охороняється повиннна пам'ятати, що від грамотної роботи охоронців залежить її життя, і тому повністю довіряти своїй охороні, яка не лише слідує за ним, але й розробляє маршрути, уникаючи звичних, - найбільш вразливих;

- особа,що охороняється не повинна демонструвати свою незгоду з рекомендаціями служби безпеки, провокуючи тим самим додаткову загрозу особистій безпеці;

- особа,що охороняється не повинна ототожнювати охоронців з прислугою і носіями;

- охороняюваному не слід самому водити машину.

- Служба безпеки зобов'язана постійно інформувати особу, яка охороняється, про правила поведінки в різних життєвих ситуаціях.

- Наприклад, йому необхідно:

- в ресторанах і кафе - сідати спиною до стіни, а не до виходу, щоб не бути захопленим зненацька, намагатися розташовуватися в темних кутах, відокремлених завісою;

- у готелях просити про надання номера подалі від виходу, якщо замки не надійні, попросити замінити номер; залишати цінні речі і багаж у камері схову, не здавати ключ, виходячи з номера;

- при піших прогулянках - уникати найкоротших шляхів, якщо вони проходять через парки, спортивні майданчики та пустирі, намагатися триматися центру тротуару, не ходити в безпосередній близькості від будинків;

- при пересуванні в автомобілі - завжди ставити автомобіль у гараж чи на стоянку, що охороняється, не зупинятися при вигляді аварії; якщо на дорозі з'явилася яка-небудь перешкоду, не виходити з машини, і не підбирати по дорозі незнайомих попутників.

Відомо, що чим вище положення особи, яка охороняється, тим важче переконати його дотримуватися правил особистої безпеки.

 

9.3. АКМ (адміністративно-керівна модель) управлінця з фінансово-економічної безпеки.

Функції управління фінансово-економічною безпекою та складність виконуваних завдань по забезпеченню комерційної таємниці, економічної стабільності підприємства обєктивно викликають необхідність використання засобів обчислювальної техніки.

В якості конкретних рішень може бути впровадження організаційно-функціональних робочих місць для посадових осіб служби безпеки підприємства / АРМів для СБ/.

На першому етапі впровадження засобів автоматизації можлива розробка АРМів для начальника служби безпеки; для групи обробки документів з поміткою «комерційна таємниця» спеціального відділу; для інженерно-технічної групи, а в деяких випадках і для групи аналізу зовнішньої діяльності та групи режиму роботи з персоналом.

На другому етапі масштаби впровадження засобів автоматизації можуть бути розширені в напрямку забезпечення оперативного управління поточною діяльністю служби безпеки в залежності від зміни умов.

На третьому етапі впровадження доцільно створення спеціальних груп адміністратора безпеки корпоративної автоматизованої системи фірми.