За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), майже дві третини випад
ків передчасної смерті і третина загального «тягаря хвороб» серед населення пов’язана зі
станами та формами поведінки, які закладаються в дитинстві та молодості, зокрема це сто
сується, в першу чергу, тютюнокуріння. Щорічно помирає понад 1,8 млн молодих людей ві
ком від 15 до 24 років, і в основному від причин, які можна було б попередити. За оцінками
ВООЗ, 150 млн молодих людей курять [9]. У ХХ ст. тютюнокуріння забрало життя 100 млн. осіб,
сьогодні щорічно вмирає 5,4 млн. людей [10]. В уявленні багатьох підлітків алкоголь і нарко
тики є атрибутом «дорослого життя», і саме бажання бути дорослим спонукає молодих лю
дей до вживання цих психоактивних речовин. Поступово алкоголь і наркотики стають спо
собом життя підлітків, молоді, завдають шкоди близьким, оточуючим, суспільству в цілому.
Не менш важлива для збереження здоров’я й фізична активність людини, яка протягом
усього життя сприяє профілактиці захворювань і зміцненню здоров’я людини, є важливим
засобом підвищення соціальної і трудової активності, задоволення моральних, естетичних
і творчих запитів населення, життєво важливої потреби взаємного спілкування. Серед осіб,
що займаються фізичною культурою і спортом, значно менше поширені тютюнокуріння, вжи
вання алкоголю, наркотиків та ВІЛ/СНІД. Незбалансоване харчування в більшості випадків
призводить до зниження працездатності, погіршення зору та пам’яті, і в результаті негативно
позначається на соціальній ролі підлітка, нерідко стаючи перепоною на шляху самореалі
зації та творчого вираження. Вживання продуктів з високим вмістом насичених тваринних
жирів призводить до ожиріння, фактора ризику для розвитку серцевосудинних хвороб, діа
бету, захворювань системи травлення, суглобів і психічних розладів.
Згідно даних соціологічних досліджень, здоров’я для українців займає одне з головних місць у піраміді життєвих цінностей. Дослідження проведене компанією GFK на замовлення фонду «Спочатку люди» показало, що здоровий спосіб життя та покращення здоров’я – цілі 92% респондентів.
Омнібус Київського міжнародного інституту соціології відслідковує динаміку самооцінки стану здоров’я населення України із 1995 року. На діаграмі приведені дані відповідних досліджень Київського міського інституту соціології.
Динаміка відповідей на питання «Яки ви оцінюєте стан свого здоров’я» за 1995 -2012 роки.
У 2012 році в порівнянні із 1995 частина населення, яка оцінювала своє здоров’я як «дуже гарне» і «гарне» виросла з 22% до 41% – на 19%. Частина респондентів, які оцінюють здоров’я як «дуже погане» і «погане», зменшилась на 14% – із 31% до 17%. При цьому позитивна оцінка здоров’я стосується усіх вікових груп, окрім респондентів старше 60 років. Чоловіки усіх вікових категорій оцінюють стан свого здоров’я вище аніж жінки.
Відповідно за результатами соціологічних досліджень можна зробити висновок про те, що здоров’я для українців дуже важливе, і виходячи із самооцінки, його стан постійно покращується.
Тим не менш, статистичні показники стану здоров’я українців не підтверджують оптимізму соціологів. Щорічно Україна втрачає більш, ніж 700 тисяч громадян, третина з них – люди працездатного віку. Кожний десятий українець не доживає до 35 років, а кожний четвертий – до 60 років. Смертність чоловіків працездатного віку перевищує аналогічний показник навіть у країн із валовим національним продуктом у 4-6 разів меншим, аніж в Україні. В окремих регіонах України (наприклад, у Дніпропетровській області) темпи смертності майже такі, які були в роки Голодомору.
Середня очікувана тривалість життя в Україні складає 69 років, в країнах ЄС – 74 роки, а в країнах СНД: в Грузії – 76,7, в Молдові – 70,8, в Узбекистані – 71, 9. При цьому середня очікувана тривалість здорового життя в Україні складає 59, 2 роки, а в країнах Євросоюзу – 67 років.
Ці негативні явища обумовлені способом життя людей. Сьогодні рівень вживання алкоголю в Україні є одним із найвищих у світі і складає близько 20 літрів абсолютного спирту на душу населення (включаючи дітей) на рік.
Україна щорічно втрачає близько 40 тисяч громадян, смерть яких обумовлена алкоголем. Це близько 8 тисяч отруєнь, ще 8 тисяч – кардіопатії, а також інші захворювання та нещасні випадки. Окрім цього, в Україні зараз фіксується 25-30% випадків дитячої патології новонароджених, дуже часто причиною цього стає вживання алкоголю матір’ю або батьком. Якщо до «алкогольних» втрат додати ще 120 тисяч українців, що помирають щорічно через куріння, і 10 тисяч – від вживання нелегальних наркотиків (лише за офіційними даними), виходить, що скорочення населення як мінімум на половину обумовлене алкоголем, тютюном та наркотиками.
За даними ВООЗ на стан здоров’я людини впливає 4 фактори: спадковість обумовлює близько 20%, екологія – 20%, система охорони здоров’я – 10% та спосіб життя – 50%. Респонденти в Україні вважають основними факторами, що впливають на їх здоров’я:
– низьку якість продуктів харчування
– погану екологію
– високу вартість ліків
– низьку якість медичних послуг
– корупцію в державних закладах охорони здоров’я
Свій спосіб життя населення України не вважає причиною власного поганого здоров’я.
Майже 83% українців, опитаних фармацевтичним холдінгом STADA CIS, бар’єром на шляху до здорового способу життя вважають відсутність часу. 64% впевнені, що бути здоровим – це дорого. Більшість респондентів вважають, що регулярні заняття спортом, відсутність поганих звичок та правильне харчування – це дуже складно і взагалі велике напруження для організму.
Контрольні запитання
1. Розкрийте сутність соціологічного дослідження.
2. Дайте класифікацію основних видів соціологічного дослідження і вкажіть, коли вони використовуються.
3. З яких етапів складаються процеси соціологічного дослідження і які процедури проводяться на кожному з них?
4. Що таке програма соціологічного дослідження і яку роль вона відіграє в дослідницькому процесі?
5. Із яких компонентів складається програма соціологічного дослідження? Розкрийте сутність і структуру кожного із них.
6. Чим визначається концептуальна схема програмування соціологічних досліджень?
7. Що таке інтерпретація понять і яка її роль в організації і проведенні соціологічного дослідження?
8. Яка роль наукової гіпотези у дослідницькому процесі?
9. Що таке вибірка? Розкрийте ключові поняття вибіркового процесу.
10. Що означає обґрунтування методів соціологічного дослідження?
11. Назвіть основні методи соціологічного дослідження і розкрийте їх пізнавальні можливості.
12. Чому метод соціологічного опитування є найбільш поширеним у соціології?
