Аналіз документів за своєю популярністю поступається лише методу опитування. В окремих напрямах соціологічних досліджень (наприклад, у промисловій соціології), аналіз документів є домінуючим. Цей метод є одним із обов’язкових, з якого починаються практично всі дослідження. За статусом документи поділяють на офіційні (урядові матеріали, постанови, заяви, плани роботи і звіти виробничих колективів і т.д.), які відображають суспільні зв’язки й колективні погляди, та особисті (документи, складені з ініціативи самих працівників, які містять їхню особисту думку щодо дослідницьких проблем). За цільовим призначенням розрізняють спеціальні документи, які складаються безпосередньо для соціологічного дослідження(анкети, плани, протоколи спостережень, дані експерименту) і побічні (довідкові видання, літературно-художні твори та інша література). За рівнем обробки інформації виділяють первинні документи, які складаються на базі прямого спостереження чи опитування (звіти з емпіричних соціологічних досліджень, протоколи зборів тощо) і вторинні – це обробка, узагальнення, описи, зроблені на основі первинних документів. За змістом документи класифікують на правові, історичні, економічні, технічні тощо.
Найбільш розповсюдженим і широковживаним у соціології є метод опитування. Джерелом інформації є усні чи письмові висловлювання респондентів про стан громадської думки та суспільної свідомості, об’єктивних явищ та процесів не тільки в теперішньому, а й у минулому, і майбутньому часі. Отже, якщо правильно організувати опитування, то можна отримати інформацію про всі проблеми.
Існує два основних види опитування: інтерв’ю і анкетне опитування.
Інтерв’ю – це метод одержання необхідної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв’юера з респондентом (носієм інформації). Існує ціла низка різновидів інтерв’ю. За технікою проведення розрізняють вільне інтерв’ю (коли немає плану і завчасно сформульованих запитань); фокусоване спрямоване інтерв’ю (вивчення громадської думки щодо певної конкретної події, факту, ситуації); стандартизоване (формалізоване) інтерв’ю (коли формулювання запитань, їх порядок, кількість і перелік можливих альтернативних відповідей, їх дозування і форма запису передбачається і фіксується заздалегідь). Перевага інтерв’ю полягає в тому, що завдяки прямому контакту з респондентом, є можливість отримати мало доступну для інших методів інформацію, зокрема зафіксувати „підтекст” емоційного забарвлення, зовнішніх реакцій співрозмовника і зробити висновки про його ставлення до предмета розмови, про щирість його відповідей.
Анкетне опитування передбачає реєстрацію відповідей самим опитуваним. Анкетування може застосовуватися у дослідженні будь-якої соціальної проблеми, якщо для її розв’язання потрібна інформація про явища суспільної ті індивідуальної свідомості (потреби, інтереси, мотиви, установки, думки, ціннісні орієнтації окремих індивідів чи соціальних груп). Анкета – впорядкований за змістом і формою набір запитань, спрямованих на розкриття змісту досліджуваної проблеми. Існують різні види опитування: через пресу (анкета друкується на сторінках журналів та газет, а відповіді на її запитання пересилаються в редакцію); поштове (анкети і відповіді на її запитання пересилаються поштою); роздаткове (анкети роздаються безпосередньо респондентом). Поштове та пресове опитування дають дуже низький відсоток повернення заповнених анкет, що потребує від соціолога додаткових зусиль для забезпечення репрезентативності одержаної інформації.
Для аналізу міжособистісних відносин в малих групах застосовують соціометричний метод опитування. За його допомогою можна отримати інформацію про позиції індивідів в групі, зокрема про типи міжособистісних відносин, неформального лідера в групі, про міру диференціації та згуртованості в групі і т.д., і на її основі виявити позитивні, конфліктні, напружені або індиферентні ділянки, що має важливе значення для коригування міжособистісних відносин в групі.
Коли в процесі соціальної роботи виникає потреба оцінити такі сторони об’єкта, самооцінка яких може виявитися неможливою або спотвореною, застосовують експертне опитування. Практика останніх років свідчить, що використання експертних оцінок у соціологічному дослідженні дає можливість підвищити рівень соціального управління. Оцінки, отримані від компетентних осіб –експертів, які мають глибокі знання про предмет чи об’єкт дослідження, мають велике значення у вирішенні завдань соціального прогнозування і проектування. Експертне опитування використовується на всіх етапах організації соціологічного дослідження.
5. Соцдослідження СТАН ТА ЧИННИКИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНСЬКИХ ПІДЛІТКІВ
