Основні види конкретно-соціологічного дослідження

САМОСТІЙНА РОБОТА

Вимоги до складання анкет та опитувальних листів. Види запитань. Оброблення та аналіз соціологічної інформації.

1.Головною ознакою соціології як і будь-якої науки є її емпірична основа. Відповідно соціологічна наука крім системи нагромадженних знань (і перш за все теоретичних) включає дослідницьку діяльність. Соціологічне дослідження – це інструмент соціологічного вивчення соціальних явищ в їх конкретному стані за допомогою методів, які дозволяють проводити кількісний і якісний збір, виміри, узагальнення, аналіз соціологічної інформації.

Соціологічне дослідження — система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.
Основні функції соціологічного дослідження:
— пізнавальна — відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства та його окремих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати його розвиток;
— методологічна — забезпечує реалізацію міждисциплінарного зв´язку соціології з іншими науками про людину і суспільство, що зумовлює нові підходи у вивченні соціальної дійсності, важливі відкриття на межі різних наукових напрямів;
— практична — полягає у виробленні практичних заходів із вдосконалення соціальної реальності, ефективного соціального контролю за соціальними процесами;
— інформаційна — сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспільного життя, функціонування соціальних спільнот, груп, окремих індивідів, їх потреб, мотивів, реальної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання соціальної реальності;
— управлінська — забезпечує соціальне управління на всіх рівнях функціонування соціуму, зворотний зв´язок між суб´єктами (владними, адміністративними структурами, керівниками підприємств, організацій) та об´єктами (населенням, окремими соціальними групами, працівниками) управління, вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.

Попит на конкретне соціологічне дослідження сформувався в результаті потреб соціальної практики. Воно виступає незамінним засобом процесів демократизації в сучасному суспільстві. Постачаючи необхідну інформацію про ті чи інші об’єкти, соціологічне дослідження створює тим самим умови для наукового управління. Завдяки своїм пізнавальним можливостям соціологічне дослідження фіксує увагу не тільки на об’єктивні, а й на суб’єктивні сторони соціальних процесів, розкриваючи роль людського фактору в суспільному житті і створюючи можливість для виявлення соціальних проблем в тій чи іншій сфері, що виникають в результаті невідповідності між об’єктивними тенденціями розвитку та їхнім суб’єктивним відображенням у свідомості різних соціальних груп.

Основні види конкретно-соціологічного дослідження

1.За метою проведення	Теоретичне дослідження спрямоване на вдосконалення й розвиток концептуальних засобів соціологічної науки. Емпіричне дослідження має на меті розв’язання конкретної соціальної проблеми через пряму чи опосередковану реєстрацію подій, характерних для досліджуваних соціальних явищ і процесів, з використанням спеціальних методів і методик.
2 За типом логічних завдань	Розвідувальне (пілотажне, зондажне) дослідження – найпростіший вид соціологічного аналізу, спрямований на пошук, більш глибоке вивчення проблеми, шляхів її вирішення, апробацію окремих підходів, методів, інструментів та процедур. Описове дослідження – більш складний вид соціо-логічного аналізу, спрямований на відображення окремих елементів та структурних ознак об’єкта, його функцій та динаміки взаємовідносин в результаті чого отримують цілісне уявлення про досліджуване соціальне явище. Аналітико-експериментальне дослідження – найбільш глибокий і складний вид соціологічного аналізу, метою якого є пошук причинно-наслідкових зв’язків, які лежать в основі досліджуваного об’єкта. Аналітико-експериментальне дослідження стає можливим завдяки розвідувальному і описовому соціологічному аналізу.
3. За способом забезпечення репрезентативності	Суцільне соціологічне дослідження спрямоване на вивчення усієї сукупності респондентів, які належать до певної спільноти, або групи (найбільшою із них може бути населення країни й більш дрібні – персонал підприємства, мешканці великого міста, села тощо). Різновидом суцільного дослідження є перепис населення. У вибірковому дослідженні на відміну від суцільного опитування репрезентативною є лише група, яка представляє думку усієї генеральної сукупності.
4. Залежно від статусу замовника та оплати праці	Держбюджетні дослідження виконуються на замовлення державних установ. Госпрозрахункові дослідження виконуються за рахунок окремих підприємств, організацій та установ.
5. Щодо об’єкта дослідження	Монографічні дослідження мають на меті вивчення певного соціального явища або процесу на одному об’єкті, який виступає представником класу подібних об’єктів (робітники, студенти тощо). Порівняльні дослідження спрямовані на вивчення об’єктів однакових за відповідними ознаками у різних умовах, або за різними ознаками у різний час в однакових умовах. Панельні дослідження, у яких порівнюються одні й ті ж особи, що належать до вибіркової сукупності, через однакові часові інтервали. Трендові (або повторні) дослідження проводяться на тому самому об’єкті без дотримання вимоги збереження попередньої вибірки. Генетичні дослідження спрямовані на вивчення походження та розвитку соціальних об’єктів.
6. За витратами часу	Експрес-дослідження (триває від 1-2 тижнів до 1-2 місяців). Короткострокові дослідження проводяться в терміни від 2-х до 6 місяців. Середньострокові дослідження (тривалість від 6 місяців до 6 років). Довгостокові дослідження можуть проводитися 3 роки і більше.
7. За масштабом проведення	Міжнародні дослідження спрямовані на вивчення процесів, явищ, які знаходяться у міжнародній сфері. Загальнонаціональні дослідження мають на меті вивчення об’єктів, які функціонують на суспільному рівні. Галузеві дослідження проводяться для вивчення об’єктів в певній сфері суспільного життя (в сфері управління, промисловості, сільського господарства, науки, освіти, охорони здоров’я, тощо).

Класифікація соціологічного дослідження допомагає дисциплінувати і систематизувати діяльність дослідника і тим самим забезпечити надійність і ефективність дослідницької роботи.

Будь яке соціологічне дослідження проходить кілька взаємопов’язаних етапів: підготовчий етап; збір та обробка інформації; етап аналізу; реалізація результатів дослідження. На підготовчій стадії соціологи вирішують найбільш складні питання теоретичного та емпіричного плану (визначають методологічні орієнтири, розробляють методичні платформи), а також добирають виконавців, визначають терміни дослідження, встановлюють відносини із замовниками, узгоджують форми оплати праці тощо. Далі слідують процеси збору соціологічної інформації за допомогою різних методів, які є в арсеналі соціологічної науки, та її обробка на ЕОМ з використанням математики, статистики з метою кількісної оцінки ролі різних чинників у дослідницькому процесі. На третьому етапі (етапі аналізу) проводять змістовий аналіз отриманих даних, роблять узагальнення, формулюють висновки, вивчають виявлені тенденції, закономірності, складають звіт про виконання дослідження і розробляють рекомендації щодо коригування досліджуваної проблеми. Завершується соціологічне дослідження реалізацією отриманих результатів. Останні можуть бути викладені у різній формі (у формі монографії, статей, доповідей, або втілені в конкретних програмах, наказах, планах, заходах тощо).

3. Програма – це виклад загальної концепції досліджуваного проекту, яка включає в себе програмування і правила процедур науково-практичної дослідницької діяльності.

Програма є обов’язковим вихідним документом соціологічного дослідження, яка виконує роль стрижня у дослідницькому процесі. Без неї дослідження буде нагадувати пошук методом проб і помилок, що в кінцевому підсумку може привести до нераціонального використання коштів і зусиль, витрат часу, одержання викривленої картини явища, що досліджується.

Від того, як буде складена програма, залежить кінцевий результат соціологічного дослідження, тому її розробці в соціології надається першочергове значення. Соціологічна наука виробила ряд вимог, яким повинна відповідати програма соціологічного дослідження. По-перше, програма має бути ясною і чіткою (її положення повинні бути чіткими, а елементи продумані відповідно до логіки дослідження). Інтуїтивний план програми не може замінити строгу обґрунтованість усіх вихідних правил і посилань процедури. Крім того, дотримання цієї вимоги дає можливість учасникам дослідження координувати свої зусилля і діяти в одному руслі. По-друге, програма повинна характеризуватися логічною послідовністю усіх її ланок. Не можна братися за розробку робочого плану без попереднього формулювання мети і завдань дослідження. Прорахунки в одній ланці спричиняють помилки в наступних операціях. По-третє, вона має бути гнучкою (за непередбачених обставин доводиться повертатися до вже сформульованих положень і вносити в них певні корективи).

Програма соціологічного дослідження виконує три основні функції: теоретико-методологічну, яка дозволяє визначити проблему дослідження (наукову чи практичну), підготувати умови для її вирішення, методичну, яка передбачає визначення методів збирання й аналізу інформації; організаційну, яка дозволяє спланувати діяльність дослідника на всіх етапах роботи.

Відповідно до названих функцій структура програми соціологічного дослідження складається із методологічного, методичного та організаційного розділів. Перший (методологічний) розділ програми починається обґрунтуванням проблеми дослідження. Проблема – це форма запитань, які характеризуються невизначеністю, що підлягають осмисленню та науково-практичному вирішенню. Проблема породжується соціальною дійсністю (соціальна проблема) або протиріччям між знаннями про потреби суспільства в певних діях і незнанням способів та засобів здійснити ці дії (наукова проблема) і свідомо формулюється соціологом у формі запитань, на вирішення яких направлена вся пізнавальна діяльність в соціологічному дослідженні.

Проблема стає очевидною, коли вона фіксується в якомусь соціальному явищі, шляхом виокремлення об’єкта і предмета дослідження. Об’єктом соціологічного дослідження вважається сфера соціальної реальності, яка виступає носієм проблемної ситуації і на яку спрямована пізнавальна діяльність. Такими сферами аналізу можуть бути соціальні групи, спільноти, соціальні інститути, процеси, явища. У програмі дослідження фіксуються основні ознаки об’єкта (просторові – країна, регіон, місто, підприємство і т.д.; часові – період початку і закінчення дослідження; галузеві – промисловість, освіта, медицина; соціально-демографічні – стать, вік, освіта, сімейний стан тощо). Предметом дослідження є найбільш суттєві властивості і відносини об’єкта, пізнання яких є важливим для вирішення завдань, закладених у програму. Предмет дослідження формується на основі об’єкта дослідження, але не збігається з ним. Один і той же соціальний об’єкт (наприклад, соціальну групу) можна вивчати для вирішення різних завдань, отже він передбачає безліч предметів.

Визначення об’єкта і предмета є необхідною умовою цільової орієнтації дослідницького процесу, від якої залежить уся логіка його здійснення і пізнання.