Поняття економіко-математичної моделі.

Будь-яка наука використовує загальнонаукові та специфічні методи дослідження.

Загальнонаукові:

1) метод наукової абстракції;

2) метод аналізу та синтезу;

3) метод єдності історичного та логічного;

4) позитивний і нормативний методи.

Моделювання є специфічним методом дослідження економічних наук, таких як макро-, мікро-економіка, економетрика, економічний аналіз.

Модель — спрощене відображення економічного явища чи об'єкта або спрощений опис реальності. У своїй діяльності економісти використовують різноманітні моделі. Модель можна подати у вигляді рівняння, схеми, графіка, діаграми.

Термін «модель» походить від латинського слова «modulus» — зразок, норма, міра.

Модель — це об’єкт, що заміщує оригінал і відбиває найважливіші риси і властивості оригіналу для даного дослідження, даної мети дослідження за обраної системи гіпотез.

Модель відіграє роль інструменту дослідження об’єкта способом його опосередкованого пізнання через об’єкт-замінник.

Очевидно, що модель та оригінал не є тотожними. Тому висновки щодо структури чи поведінки оригіналу, зроблені на підставі вивчення його моделі, є не абсолютно достовірними, а приблизними. Ці висновки вимагають подальшого уточнення, конкретизації і корегування.

Моделі відображають проблеми відповідних дисциплін макроекономіки: валовий внутрішній продукт (ВВП), економічний цикл, зайнятість (безробіття), інфляцію, макроекономічну політику держави, економічне зростання, макроекономічні процеси відкритої економіки; мікроекономіки: моделі поведінки споживача, фірми, їх взаємодію на ринку.

Усі моделі будуються за певними припущеннями і полегшують розуміння реального світу. В економічному аналізі використовується припущення: припустімо, або "ceterisparibus", що означає "за інших рівних умов" і свідчить про змінність одного параметра та незмінність усіх інших.

Макроекономічні моделі містять у собі екзогенні (зовнішні) та ендогенні (внутрішні) змінні.

Ендогенні змінні є розв'язком побудованої моделі. Одержати ендогенні змінні можна після розв'язання задачі за побудованою моделлю.

Екзогенні змінні задаються до побудови моделі як первісна інформація для розв'язання поставленого завдання. Зміна екзогенних параметрів у моделі приведе до зміни ендогенних параметрів (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Зв'язок змінних у моделях

Для моделювання економічних процесів використовують також агреговані величини (параметри) — сукупність специфічних еконо­мічних одиниць як одного цілого.

Моделювання, як метод наукового пізнання, засновано на здатності людини абстрагувати схожі ознаки і властивості різних об’єктів і встановлювати між ними певні зв’язки. Завдяки цьому з’являється можливість досліджувати деякі властивості об’єктів не безпосередньо, а опосередковано, тобто через вивчення інших, доступніших для дослідження моделей об’єктів, подібних до об’єктів-оригіналів.

Математична модель — це абстракція реальної дійсності (світу), в якій відношення між реальними елементами, а саме ті, що цікавлять дослідника, замінені відношеннями між математичними категоріями. Ці відношення зазвичай подаються у формі рівнянь і/чи нерівностей, відношеннями формальної логіки між показниками (змінними), які характеризують функціонування реальної системи, що моделюється.

Математична модель створюється системним аналітиком для отримання нових знань про об’єкт-оригінал і відбиває лише суттєві (з погляду системного аналітика) властивості об’єкта-оригіналу.

Характерною рисою моделей є спрощеність щодо оригіналу. Спрощеність є неминучою тому, що оригінал тільки у скінченній кількості відношень відображається у разі моделювання, ресурси моделювання також обмежені.