Аналіз навчально-методичного забезпечення досліджуваної проблеми

Згідно з Державним стандартом загальної і повної середньої базової освіти метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.

Мовна лінія передбачає формування мовної компетентності шляхом засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.

Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування національних, загальнолюдських культурних і духовних цінностей, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному й морально-етичному розвиткові особистості, органічному входженню її в соціум. Змістове наповнення цієї змістової лінії здійснюється на основі відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», а також інших освітніх галузей. Ця змістова лінія передбачає добір, опрацювання й конструювання тематично й стилістично орієнтованих текстів, що забезпечать розвиток комунікативних умінь і навичок.

Діяльнісна (стратегічної) змістова лінія виявляється у формуванні мотивації навчання, здатності організовувати свою працю для досягнення результату, дає змогу вибудувати цілеспрямовану лінію поведінки для успішного виконання певного завдання; удосконаленні загальнонавчальних умінь, оволодінні творчими, естетико-етичними вміннями, які визначають успішність мовленнєвої діяльності. Загальнонавчальними вміннями передбачено: загальнопізнавальні вміння (зокрема інтелектуальні, інформаційні), наприклад, виділення в об’єктах ознак і властивостей, знаходження серед них основних, другорядних; порівняння й зіставлення, аналіз, синтез, узагальнення, оцінювання, класифікація; здійснення бібліографічного пошуку, уміння здобувати інформацію з різноманітних джерел, робота з текстом тощо; організаційно-контрольні (володіння способами організації навчальної діяльності (планування, розподіл роботи над певним завданням на етапи, оцінювання проміжних і кінцевих результатів, здійснення відповідних корективів тощо) [ Шелехов Г. Програма з української мови с 3-4]

На основі Закону України «Про загальну й середню освіту» та Державного стандарту розроблено Програму з української мови для 5-9 класів. Програмою є затверджений Міністерством освіти і науки документ, що визначає зміст і обсяг предмета, коло знань і вмінь, що мають бути обов’язково засвоєні учнями кожного класу.

Відповідно до Програми словникова робота окремо не здійснюється, але повинна відбуватись на кожному уроці згідно з вище зазначеними змістовими лініями) [ Шелехов Г. Програма з української мови с 3-4].

Задля вирішення лінгводидактичного забезпечення змісту і форм словникової роботи на засадах етнопедагогіки було проаналізовано три чинні підручники з української мови для 5 класу: «Українська мова» (О.В. Заболотний, В. В. Заболотний, 2013 р.), «Українська мова» (С. Я. Єрмоленко, В.Т. Сичова, 2013 р.), «Українська мова» (О. П. Глазова, 2013 р.)

У підручнику для 5 класу «Українська мова» (О.В. Заболотний, В. В. Заболотний, 2013 р.) для словникової роботи окремих вправ автори не наводять. У підручнику наведені тексти та речення на засадах етнопедагогіки, але тлумачення слів не подається. Лише в розділі Лексикологія подані деякі вправи направленні на словникову роботу.

У підручнику для 5 класу «Українська мова» «(С. Я. Єрмоленко, В.Т. Сичова, 2013 р.) порівняно із попереднім розроблено більшу кількість вправ спрямованих на словникову роботу, але спостерігається помітно менша кількість текстів заснованих саме на етнопедагогічному підході. Також у підручнику розміщенні короткі словнички задля покращення культури мовлення учнів. В основному представлені вправи такого змісту: «Прочитайте текст, з’ясуйте значення виділених слів».

Подібним чином в іншому підручнику для 5 класу «Українська мова» (О. П. Глазова, 2013 р.) не подається систематичних вправ зорієнтованих на словникову роботу, лише у розділі «Лексикологія», де знаходимо вправи типу «Прочитайте текст, з’ясуйте значення виділених слів», «Яке лексичне значення має у кожному реченні слово …», «Перепишіть тескт, підкресліть слова у переносному значенні».

Автори підручників не розглядають словникову роботу як обов’язковий вид діяльності на кожному уроці української мови, в основному подають вправи такого типу лише в розділі «Лексикологія». Також варто зазначити, що наявні в підручнику вправи такого типу загалом характеризуються однотипністю, восновному спрямовані лише на тлумачення слів.

Беремо до уваги й автореферати дисертацій Раїси Дружененко «Етнопедагогічні засади формування мовленнєвих умінь і навичок учнів основної школи» та Левченко Т. М. «Збагачення мовлення учнів 5–7 класів етнокультурознавчою лексикою». [Левченко Т.]. У своїй праці Р. С. Дружиненко було створено й експериментально перевірено методичну систему формування мовленнєвих умінь і навичок учнів основної школи на засадах етнопедагогіки з урахуванням народнодидактичної навчально-виховної системи та особливостей етнічної психології індивіда; уточнено поняття «етнопедагогічні засади» навчання рідної мови.

Інша дослідниця Тетяни Левченко у своїй праці «Збагачення мовлення учнів 5-7 класів етнокультурознавчою лексикою» [Левченко Т.] уточнила поняття «етнокультурознавча лексика»; сформулювала теоретичні засади вивчення етнокультурознавчої лексики; створила ефективну систему роботи над збагаченням мовлення учнів 5–7 класів національно маркованою лексикою, до якої входять: комплекс завдань і вправ, а також форми, методи і прийоми засвоєння етнокультурознавчої лексики.

Таким чином, варто зазаначити, що словникова робота повинна відбуватись на кожному уроці української мови, але в підручниках не має розгалудженої системи вправ з досліджуваної теми, хоч і подані тексти побудовані на етнопедагогічних засадах, їх не пов’язують з словниковою роботою, отже потрібно розробити певну систему вправ у цьому напрямку, яка була б дієвою та систематичною, а не поодиноким вкрапленням у навчально-виховний процес.