Теоретична частина
Вихідні (кінцеві) каскади підсилювачів називаються підсилювачами потужності, так як основна їх мета – отримати задану потужність на заданому навантаженні. Вони мають ряд особливостей:
а) в таких каскадах застосовуються найпотужніші транзистори;
б) обов’язково є спотворення і рівень спотворень визначається технічними умовами;
в) частина розрахунків проводиться графічним методом.
Вихідні каскади підсилювачів можуть збиратися за однотактною схемою, яка звичайно працює в режимі А, при цьому має невеликі нелінійні спотворення і малий к.к.д., або за двотактною схемою, яка зазвичай працює в режимі В і при цьому має невеликі нелінійні спотворення і досить великий к.к.д.
В двотактних каскадах часто використовують трансформаторний зв’язок для максимальної передачі потужності на навантаження, але також знаходять застосування й безтрансформаторні вихідні каскади.
Безтрансформаторний вихідний каскад підсилення працює в режимах А,В та АВ. Такі каскади розроблені внаслідок подальшої мініатюризації пристроїв промислової електроніки. Характерні особливості схем двотактних безтрансформаторних підсилювачів та їх розрахунки докладно розглянуто в (1,2).
Характеристика робочого місця
До складу робочого місця входять прилади:
1. Генератор Г3-102,
2. Мілівольтметр В3-38,
3. Вимірювач вихідної потужності М3-13,
4. Осцилограф С1-83,
5. Лабораторний макет безтрансформаторного підсилювача
Живлення макета 9 В подається централізовано від загального джерела живлення лабораторії через роз’єм, що розташований на корпусі макета. Підключення сигнальних проводів Uвх, Uвих виконується через перехідний пристрій на лабораторному столі. Схема двотактного безтрансформаторного підсилювача представлена на рис. 1.
Прядок та методика виконання роботи
1. Вивчити особливості побудови схем двотактних без трансформаторних підсилювачів.
2. Отримати дозвіл на виконання роботи, відповівши на питання допуску до роботи.
3. Ознайомитись з обладнанням робочого місця.
4. Скласти схему дослідження згідно рис.2 та пред’явити її керівнику занять для перевірки.
Примітка: вимірювач вихідної потужності М3-19 дозволяє вимірювати потужність до 10 Вт. Зміна опору навантаження підсилювача здійснюється перемикачами, розташованими на лицевий панелі М3-19.
5. Включити прилади та підготувати їх до роботи. Подати живлення на макет.
6. Побудувати амплітудну характеристику підсилювача 
при F=1000 Гц, Rн=8 Ом, змінюючи Uвх від 5 мВ до 30 мВ.
7. Побудувати навантажувальну характеристику Рвих =𝜑(Rн) при F =1000Гц, при U вх=10мВ, змінюючи Rн дискретно від 30 Ом до 4 Ом. Оцінити навантажувальні можливості схеми підсилювача.
Рис.1
 Г3-102
|
   Макет
|
| М3-19 |
| В3-38 |
| Джерело живлення |
| С1-85 |
Рис.2
8. Підключити осцилограф та замалювати форму сигналів на виході підсилювача при:
Rн=8 Oм Uвх=5 мB
Rн=8 Oм Uвх=25мB
Rн=4 Oм Uвх=5 мB
9. Результати досліджень показати керівнику заняття.
10. Виключити макет, прилади, розібрати схему дослідження.
11. Провести аналіз отриманих результатів та відповісти на контрольні запитання.
Зміст звіту про роботу
1. Назва та мета роботи
2. Завдання
3. Схема підсилювача (мал.1)
4. Графіки та осцилограми
5. Відповіді на контрольні запитання
6. Аналіз отриманих результатів дослідження
Контрольні запитання
1. Які особливості будування вихідних каскадів підсилювачів?
2. В яких режимах можуть працювати однотактні вихідні каскади? Двотактні вихідні каскади?
3. Для чого використовується фазоінверсний каскад?
4. Які схеми ввімкнення транзисторів використовуються в вихідних каскадах?
5. Причини появи нелінійних спотворень сигналу в двотактних безтрансформаторних підсилювачах.
6. Переваги безтрансформаторних підсилювачів.
