Що стосується зовнішнього вигляду, у растаманів у цьому плані все дуже просто: вільні футболки з зображенням марихуани, широкі штани або потерті джинси, берети зі смужками кольору ефіопського прапора: червоного, жовтого й зеленого. І, звичайно ж, дреди – найяскравіша риса растамана.
Дредлоки ("dread locks" в перекладі з англійської – "жахливі локони") – це своєрідне нагадування про африканське коріння. За легендою, коли настане кінець світу, саме за дредами (кісками) Джа впізнає растаманів і, зачепивши за них, забере всіх раста до свого небесного царства [9;167].
За задумом братії з Піннаклі, це була стародавня ефіопська зачіска, що робила африканців минулих часів гордими й непереможними, схожими на Лева. Левова грива дійсно надає растаманам неповторну імпозантність.
Растафарі вважають, що у волоссі міститься величезна магічна сила, недарма в Біблії є переказ про Самсона-богатиря, чия сила якраз і була у волоссі. Головне правило – не можна залишати своє волосся будь-де і слід остерігатися чужого волосся. Навіть відрізане волосся залишається частиною людини й підтримує з нею зв'язок. Тому його використовують для магії, чаклунства, привороту.
Аксесуари раста-стилю – це бандани й кулони, напульсники й фенечки, намиста і браслети. Але найголовніше – це традиційні раста-шапки, триколірні (червоно-жовто-зелені, нерідко також з домішкою чорного) і дуже об'ємні. Вони в'яжуться спеціально для того, щоб їх можна було без проблем одягати на дреди. Ті ж, хто не може похвалитися типовою раста-зачіскою, носять такі раста-шапки на зразок звичайних беретів.
2.4. Творчість растаманів
Крім дредів, растамани також відомі своєю музикою – реггі, присвяченою богові Джа. Основна ідея цього музичного стилю полягає в тому, що недостатньо повернути на батьківщину своє тіло, потрібно зрозуміти, що твій дух невіддільний від рідної землі, тільки там ти зможеш знайти мир.
Сучасний реггі зародився на Ямайці в 60-і роки. Попередником реггі була музика ска. (Ска (англ. Ska) - музичний стиль, що з'явився на Ямайці в кінці 1950-х рр. Для стилю характерний розгойдувальний ритм 2/4, коли гітара грає на парні удари барабанів, а контрабас або бас-гітара підкреслює непарні. Мелодія виконується духовими інструментами, такими як труба, тромбон і саксофон. Серед мелодій ска можна зустріти джазові мелодії)[8;34]. Але ця музика була занадто швидкою, тому ритм зробили більш розслабляючим та спокійним. Звичайно, королем реггі був і залишається Боб Марлі. Його називають "чорним сонцем реггі". Його музика якнайкраще показує всі надії растаманів. Саме він перетворив цю музику на зброю боротьби з гнобителями й замінив релігійні тексти на політичні.
Субкультура растаманів породила особливий фольклор, розвитку якого сприяють психотропні ефекти марихуани, гашишу та інших похідних від коноплі: під їх дією зростає тяга до міркувань, фантазії і творчості. Широкої популярності набув український лінгвіст і літератор Дмитро Гайдук, який в 1995 році видав «растаманські народні казки». За припущенням самого Д. Гайдука, число прихильників «конопляної ідеології» в сучасній Росії становить до 4-5% населення Росії. Широко відома пісня Бориса Гребенщикова «Растамани із глибинки» про самобутніх растаманів. Є цілі колективи, які працюють переважно за наркотичною тематикою, і, зрозуміло, не обходять стороною куріння марихуани й самих растаманів.
ВИСНОВКИ
Детально проаналізувавши наукові джерела й фактичний матеріал з досліджуваної теми, ми сформулювали такі висновки:
1. Молодіжні рухи хіпі й растаманів є яскравими прикладами субкультур, кожній з яких притаманна особлива життєва філософія. Хіпі та растамани – це особливе світовідчуття, стан душі (можна курити траву, носити дреди, або співати реггі, але при цьому не бути растаманом, або хіпі). 2. Незважаючи на потужний інформаційний ресурс, пов'язаний з субкультурами хіпі й растаманів, у сучасній науці вони ще не знайшли ґрунтовного й усебічного осмислення як явища культури. 3.На сьогодні найкраще ці субкультури описані в роботах Стоуна С. «Хіппі від А до Я», Брейка М. «Порівняльна молодіжна культура», Грін Г. «Біблія растамана». 4. Можемо також зазначити, що про субкультуру хіпі було нами зафіксовано більше інформації, ніж про субкультуру растаманів, і вона є більш доступною.5. У наш час багато людей знають про ці дві субкультури досить поверхово, тому це актуальна тема для вивчення.6. У життєвій філософії хіпі й растаманів простежуються такі спільні тенденції:
· прагнення миру, свободи, любові;
· повага до людини, її неповторної особистості;
· намагання реалізувати свої ідеї у творчості;
· вегетаріанство;
