Стиль, мода та побут хіпі.

 

У шістдесятих роках ХХ століття хіпі без жодного попередження перевернули моду з ніг на голову й вивернули навиворіт. Вони принесли тайфун нових стилів і фарб у моду, яких ніколи раніше не було. Правилом моди шістдесятих було: «немає жодних правил». Все йшло якомога далі від безбарвних, консервативних стилів початку 60-х. Причина такого сплеску в тому, що мода хіпі запозичила багато з традиційних стилів Індії, Непалу, Центральної Америки, Балі йі Марокко. Крім цих культур модельєри зверталися за натхненням до епохи ренесансу. Багато нового в галузі моди розійшлося з Сан-Франциска, Нью-Йорка, Лондона до найвіддаленіших куточків. Лідери мод були іконами тих днів. Зірки рок-н-ролу, як Джимі Хендрікс і Бітлз, з'являлися на публіці й на обкладинках своїх альбомів у квітчастих костюмах всіх сортів. Єдиним обмеженням в гардеробі хіпі були лише рамки нашої психоделічної уяви. Кльош носили різний – від смугастих до джинсових, змішаних, з низьким поясом. Верхня частина варіювалася від сорочок до яскраво забарвлених африканських дашікі¹⁵ і середньосхідних каптанів¹⁸, тай-дай²⁴ і шовкових чоловічих сорочок з оборками. Дівчата носили індійські сарі і саронги з Балі і Яви. Оксамит, шкіра, батік, джинса, індійська бавовна і шовк були дуже популярні. Оп-арт²¹, фрактальні образи і психоделічні мотиви, що з'являються на одязі, запаморочили нам голови. Взуття різниться від сандалій до чобіт на блискавці, платформ та яскравих туфель з лакованої шкіри. Селянськиий одяг, довгі зі складками спідниці були теж дуже популярними. Згодом прийшов символ жіночої сексуальної свободи – міні-спідниця (у поєднані з напівпрозорими блузками на голих грудях. У ході були фенечки з бісеру, бандани, шкіряні куртки, жакети з воланами й невеликі окуляри з круглими або квадратними кольоровими лінзами. Ювелірні прикраси, особливо виконані з мексиканського, індійського чи марокканського срібла, мали особливе значення. Носили браслети, кільця, кільця для вух, для носа, браслети на щиколотці, особливо на вечірках і концертах. Намиста прикрашалися символами миру, піднятим кулаком, символами ін-янь та іншими символами східної езотерики. Головні убори змінювалися від високих до маленьких, що обтягували голову. Часто капелюхи прикрашалися пір'ям, фенечками або іншими кольоровими предметами. Зовнішній вигляд хіпі – довге розпущене волосся, джинси, непропорційно великий в'язаний светр, на руках "фенечки". Хіпі швидше витратить гроші на нову «фенечку», ніж на їжу. Фенечки бувають бісерні, шкіряні, дерев'яні, плетені (з муліне, шнурків, дроту), і т.д. В хіповському середовищі вважається, що у феньки повинно бути ім'я, яке їй зазвичай придумує автор. Деякі вважають, що фенька є згустком енергії того, хто її плів, тому, якщо вона рветься, то це поганий знак. А ще вважається, що виготовлені своїми руками прикраси самому виробнику краще не носити. Також їх не можна продавати. У подружжя-хіпі феньки використовуються замість обручок. Вони плетуться однаковими йі даруються один одному (іноді це не браслети, а бісерні кільця).

 

У середовищі хіпі існують стійкі колірні поєднання-символи:
• червоно-білий означає "free love",
• блакитний – спокій і умиротворення,
• синій – любов до Бога,
• білий – свободу,
• чорний – містику,

• чорно-жовта смугаста фенечка означає побажання доброго автостопу
• червоно-жовта – освідчення в коханні.

Так званий "ксивник" – маленьку нагрудну сумочку для документів – до сьогодні можна зустріти серед аксесуарів молодіжного гардероба. У пошуках ідеалів хіппі звернулися на Схід. Вплив цієї культури позначилося на зовнішньому вигляді хіпі, в їх "гардеробі" з'явився одяг з етнічними мотивами: різнокольорові каптани, розшиті афганські халати, а також намисто з кількох рядів ниток, саморобні речі, виконані з клаптиків. Сині джинси, які тоді не були в моді, вони прикрашали бісером, бахромою, шкірою, розписували картинками. Багато що в моді хіпі запозичено в циган: довгі квітчасті спідниці, сукні з гарними вишитими корсажами, прикраси з монет. У моду увійшли живі квіти й натуральні матеріали. Ходити голим – це одна з найбільших свобод, яку відкрили хіпі. Відчуття повітря й води на своїй неприкритій шкірі й підбадьорює, і захоплює. Хіпі не збиралися йти на компроміс. Нудизм ставить нас ближче до природи. Він вбиває наші сексуальні страхи, розчиняючи психологічний зв'язок між оголеністю і сексом, дозволяючи нам, тим самим, розслабитися й насолоджуватися красою людського тіла. Хіпі воліли ходити босоніж. Ходіння босоніж вже саме по собі революційне для більшості людей. Взуття обмежує не тільки твої ноги. Прогулянки без взуття дають тобі можливість безпосередньо відчувати світ навколо тебе. Ти стаєш більш чутливим і знаючим. Більш вразливим, але більш відкритим. Довге розпущене волосся хіппі прикрашали пов'язки на рівні лоба, які розшивалися бісером. За легендою, такі пов'язки потрібні для того, щоб у хіпстера не "зносило дах". Довге чоловіче волосся символізувало зневажливе ставлення до загальноприйнятого. Чоловіки відрощували бакенбарди, вуса та бороди. Жінки припинили голити ноги і пахви. Бюстгальтери перетворилися на символ утиску й розглядалися як симптом того, що структури влади шукають контролю над жіночою сексуальністю будь-якої вільної дівчини-хіпі. Необхідно додати також, що жоден хіпі, який себе поважає, ніколи б не надів одяг з логотипом якої-небудь компанії. Ніяких логотипів, ніякої реклами зі спортсменами, ніякої підтримки Великого Долара. Тільки недорогий, зручний, легкий в лагодженні, секонд-хендівський одяг надавав відповідного вигляду. На запахи також була мода. Пахощі наповнювали повітря, де б не збиралися хіпі. Діти Квітів повинні й пахнути відповідно: лавандою, трояндою, гарденією та іншими квітковими ароматами. Пачулі був, ймовірно, найбільш поширеним, оскільки приховував запах марихуани. Сандал і мускус були популярними ароматами для чоловіків. У себе вдома, в гуртожитках коледжів, в комунах – скрізь хіпі прикрашали свій життєвий простір всілякими плакатами. Вони були великими, недорогими й квітчастими й закривали більшу частину стіни. Постери з музикантами й концертними виступами, а також з обкладинками альбомів були найбільш ходовими. Плакати відображали політичні погляди й світоглядні особливості мешканця цього місця. Сюди входили плакати за мир і любов, за свободу неграм, за фемінізм, проти війни. Багато плакатів були просто мистецтвом інших часів. Роботи таких сюрреалістів, як Сальвадор Далі і Мауріц Ешер, прекрасно підходили для роздумів під марихуаною. Тибетські мандали і янтри використовувалися як для прикраси, так і для медитацій. Хіпі любили розфарбовувати свої кімнати яскравими фарбами. Часто на стінах можна було бачити веселку, зірки й навіть фрески. Більшість предметів інтер'єру були привезені з-за кордону, хіпі спровокували великий бум на ввезення імпортних товарів. Сюди входили завіси з бісеру, великі підлогові подушки, плетені столики й стільці, статуї індійських богів (таких як Шива або Ганеша), статуї Будди, марокканські килимки тощо.

Прагнучи до природи, хіпі наповнювали свої будинки життям. Вони створювали щось подібне до джунглів, з папороттю, лозою, рослинами з соковитим листям – часом всередині будинку рослин виявлялося більше, ніж зовні.

Суттєвим атрибутом дому хіпі була стереосистема. Хіпі купували найкращі музичні центри, які тільки могли собі дозволити. Музика була надзвичайно важлива. Під неї танцювали, медитували, влаштовували вечірки, займалися сексом.

Їжа – це важлива частина будь-якої культури. Хіпі створили свою власну кухню – суміш індійської, американської, середньосхідної, мексиканської, італійської й азійської кухні – з ухилом на вегетаріанство. Це недорога їжа – супи, свіжі салати, густі другі страви (з великою кількістю овочів) і десерти. Натуральним продуктам, особливо зі свого городу, завжди віддавалася перевага.

Хіпі зазвичай розрізняють два види трапези: "просто їжа" (just eating) і "закуска" (skarffing). Просто їжа – надзвичайно скромна, недбала й невибаглива процедура, без всяких кулінарних хитрощів; "закуска" – майже ритуальне задоволення, пов'язане зазвичай з прийомом великої дози наркотиків: у цьому випадку хіпі вдосталь поглинають морозива, горіхового масла, східних солодощів. Цей бенкет (як і попередній прийом наркотиків) може відбуватися в будь-який час дня. Звичайно, ще одна частина моди хіпі це мова субкультури. В 60-х англійська поповнилася багатьма новими словами. (див. глосарій).

 

 

Музичні вподобання хіпі

 

На початку шістдесятих музика перетворилася на щось більше, ніж просто розвага. Тепер це була музика з посланням, а спонукала діяти. Ці пісні впливали на свідомість не лише хіпі, а й усього суспільства заголом. Тим чи іншим способом вони проникали в саму душу, змушуючи нас думати, мріяти й відчувати себе єдиним народом. У творчості відбивалися основні ідеї та моральні цінності хіпі. Їм вдалося створити нове мистецтво, головною категорією якого стала спонтанність. У концертній імпровізації це був Хендрікс, в спонтанності малюнка – Уорхолл, тексту – Ділан з його романом "Тарантул". Хіпі, як і багато субкультур, мають свою характерну музику. Революційним відкриттям музичної культури став рок-н-рол. У 1967 році були випущені неофіційні гімни хіпі – «San Francisco (Be Sure to Wear Flowers in Your Hair)» (автор – Джон Філліпс з The Mamas and the Papas, виконувалася співаком Скоттом Маккензі) і «All You Need Is Love» The Beatles. У 1966 році світ вперше почув словосполучення psychodelic music – психоделічна музика. Тобто, або музика, яка діє як наркотик, або створюється під наркотичним кайфом. Можна назвати таких початківців психоделічної культури як "Jefferson Airplane", "Doors", "Grateful Dead" та інші. Психоделічна музика – музика, за допомогою якої можна досягти стану зміненої свідомості. Музика ця виробляється живими інструментами, а також робиться акцент на постійно мінливу інтонацію сольного голосу. Часто це досягається за рахунок використання спектра заборонених частот, що впливають на ритми людського мозку. Найбільш авангардними психоделіками були Mothers of Invention Френка Заппи. Змішали рок з прийомами головоломної академічної музики – від Стравінського до Штокхаузена, створюючи буйні звукові колажі на сатиричні тексти. Як уже зазначалося вище, для хіпі характерне захоплення різноманітними фестивалями. Нижче наведемо знамениті фестивалі, що увійшли в історію руху хіпі:

 

· Монтерей (США, 1967)

· Вудсток(США,1969)

· Rainbow Gathering (США, с начала 70-х)

· Roskilde (Дания, с 1971)

· Подольский рок-фестиваль (СССР, 1987)

· Российская Радуга (Россия, с 1990)

· Шипот (Украина, с 1993)

 

 

· Пустые холмы (Россия, с 2003)

· «Make Love, Not War («Займайтесь любов’ю, а не війною»)

· «Off The Pig!» («Вимкни свиню!») (гра слів — «свинею» називався кулемет M60, важливий атрибут і символ В’єтнамської війни)

· «Give Peace A Chance» («Дайте світу шанс») (назва пісні Джона Леннона)

· «Hell No, We Won’t Go!» («

· Ми не підемо!»)

· «All You Need Is Love!» («Все, що тобі треба -це любов!») (назва пісні The Beatles)