Підручники реалізують розвивальний підхід до учнів.

Підручники побудовані на основі діяльнісного підходу.

Підручник активізує різноманітні види діяльності учнів:

- навчальну діяльність: робота з книгою та іншими джерелами інформації, розвиток мовлення (завдання на розкриття суті наукових понять, формулювання логічних висловів, своєї думки різними словами), робота з навчальним обладнанням;

- пошукову діяльність: пропонуються пошукові дослідницькі завдання, які формують уміння формулювати гіпотезу, складати план дослідження, спостерігати, досліджувати об’єкти і явища навколишнього світу;

- творчу та евристичну діяльність: застосування знань у нестандартних ситуаціях на високому рівні узагальнення;

- діяльність із самореалізації і з самоконтролю, що сприяє саморозвитку особистості.

Підручники реалізують особистісно орієнтований підхід до навчання.

Створені сприятливі умови для розкриття учнями своїх здібностей, цілеспрямованого позитивного впливу на ціннісно-орієнтаційну, вольову, емоційну сфери особистості учнів.

Особлива роль відводиться звертанням до учнів: «доведи», «змоделюй», «розроби»... Їх мета – зробити учня активним учасником навчального процесу.

Звертання використовуються у текстах і у системі вправ для активізації уваги до способів навчальної діяльності. Учні залучаються до спільного з автором пошуку і самостійної діяльності.

Підручники реалізують індивідуальний підхід до учнів.

Підручник розроблений у інтерактивній формі - „підручник-зошит”, яка дозволяє учневі бути його “співавтором”, ефективно організовувати пошукову і творчу навчальну діяльність.

Підручник розвиває варіативне мислення. Передбачена можливість вибору завдань і їх творчого опрацювання. Пропонуються варіанти виконання завдань та їх оформлення, що дає змогу вільно обирати найбільш раціональні способи діяльності.

З метою виховання сучасного світогляду учнів у підручнику реалізується зв’язок з реальними проблемами довкілля.

Підручники реалізують розвивальний підхід до учнів.

Зміст підручника побудовано таким чином, що навчання ведеться в «зоні найближчого розвитку». В процесі роботи учень поставлений в ситуацію, яка потребує від нього продуктивних дій.

Важливою особливістю підручника є завдання на формування пізнавальної мотивації на природничому матеріалі або історичному матеріалі, на сюжетах з повсякденного життя.

5. Для підвищення пізнавального інтересу учнів в підручнику використані різноманітні засоби:

· широко використовуються досліди, спостереження, практичні роботи, кросворди, бліц-турніри, творчі роботи;

· система завдань насичена іграми, пошуковими, експериментальними завданнями;

· оформлення підручника виконано відповідно віку учнів з використанням елементів гумору в малюнках.

Комплексна програма розвитку дітей «Росток» дає багато позитивного у навчанні, розвитку і вихованні учнів молодших класів. Учні-ростківці швидше своїх однолітків засвоюють програмовий матеріал з різних предметів; спокійніше і впевненіше відповідають, виконують самостійні роботи; уміють запропонувати свій спосіб діяльності, аргументувати свої думки; уміють відстоювати свою точку зору; краще володіють навичками самоконтролю й самооцінки. Вона відповідає новим вимогам, своєчасна, націлена на життєво важливі проблеми сучасного суспільства, сприяє гармонійному розвитку учнів.

Учні-ростківці швидше своїх однолітків засвоюють програмовий матеріал з різних предметів. Спокійніше і впевненіше відповідають, виконують самостійні роботи. Уміють запропонувати свій спосіб діяльності, аргументувати свої думки. Уміють відстоювати свою точку зору. Краще володіють навичками самоконтролю й самооцінки.

Основний плюс програми „Росток” в тому, що дитина вчиться нестандартно мислити і відходити від стереотипів. Із них виростають цікаві люди, які володіють логічним мисленням, вміють прорахувати будь-які життєві ситуації.

Метод моделювання ефективно використовується при вивчені усної нумерації чисел, при додаванні і відніманні багатоцифрових чисел з переходом і без переходу через розряд у 2 класі.

Моделлю позначення одиниць є маленький кружечок, а 10 кружечків (т.б. десяток) зображується у вигляді трикутника. Тому

число 20 моделюється таким чином, а 35 - •••••

Сотня складається з 10 маленьких трикутників, які теж утворюють модель. За допомогою таких моделей другокласники не тільки гарно засвоюють розряди багатоцифрових чисел, а й швидко навчаються додавати та віднімати в межах 1000. А це матеріал 3-4 кл. традиційної школи.

Цікавим та неординарним моментом у програмі «Ростка» є використання принципу «мінімакс». Вчитель повинен дати максимальні знання для даного віку, але питати по мінімуму. Як це розуміти? Є Стандарт – мінімум для даного віку, який може засвоїти дитина. Але є діти більш обдаровані, які здатні засвоїти більше. В навчальному процесі рівень подачі матеріалу учневі повинен бути вищим, ніж рівень відтворення матеріалу дитиною. Тобто дітям пропонується багато і різне, а кожен засвоює стільки, скільки сьогодні він може, а саме те, що йому найбільш приємно та цікаво.

Щоб зробити процес навчання цікавим для кожної дитини, використовуємо прийом, який можна назвати «випереджальною багатолінійністю». Після введення поняття, яке вимагає для опрацьовування тривалого часу, ми знайомимо учнів з такими математичними фактами, які не входять на даному віковому етапі до обов'язкових результатів навчання, а сприяють розвитку дітей, розширенню їхнього світогляду, формуванню інтересу до математики, готують подальше, більш глибоке, вивчення математичних понять. Таким чином, тренувальні вправи виконуються паралельно з дослідженням нових математичних ідей, тому вони не стомлюють дітей, тим більше, що вони виконуються, як правило, у формі гри (кодування і вивчення, розшифровка, відгадування загадок та ін.).

Б) Підготовка конспектів уроку.

Підготовка конспектів уроку.

1) Починаємо з вибору теми, визначення мети та типу уроку. Звертаємося до календарного плану, програми. Припустимо, що ми обрали урок за типом: відкриття нових знань.

2) Проводимо аналіз навчального матеріалу з обраної теми за наявними у дітей підручниками. Тобто виділяємо основні теоретичні та інформаційні відомості необхідні для опанування теми учнями: ознайомлення, логічні висновки, алгоритми.

3) Проектуємо діалог з учнями, результатом чого повинні бути висновки про основне теоретичне посилання уроку. Одночасно фіксуємо питання для актуалізації: які відомі поняття ми використовуємо?

4) Проектуємо діалог з учнями, щодо практичного використання основного теоретичного посилання та фіксуємо, які відпрацьовані практичні навички та вміння нам знадобляться для актуалізації.

5) Готуємо завдання для самостійної роботи та еталон для її самоперевірки. Підбираємо завдання, аналогічні до тих, які пропонувались при первинному закріпленні.

6) Готуємо завдання, де новий матеріал використовується як крок в більш загальному алгоритмі вирішення проблеми.

7) Складаємо завдання для актуалізації знань, умінь та навичок на основі зафіксованих питань в пунктах 3 і 4.

8) Проектуємо діалог, щодо самооцінки дітьми власної діяльності на уроці.

9) Складаємо конспект.

За науково – педагогічним проектом «Росток» здійснюється через такі змістові лінії:

«Властивості та відношення предметів» розкривається через вивчення правил лічби, способів порівняння кількості предметів та розвиток умінь користуватися ними; через формування в учнів умінь показувати і називати предмети, виділяти з групи один чи кілька предметів за певними ознаками.

«Числа та дії над ними» реалізується протягом вивчення всього початкового курсу математики шляхом формування уявлень про натуральний ряд та порядок чисел у ньому, цифру та число.

«Числові та буквенні вирази» представлено матеріалом, що дає учням уявлення про числовий вираз та його значення, про буквенний вираз.

«Геометричні фігури та їх властивості. Геометричні тіла» реалізовується через формування таких понять: точка, пряма, відрізок, промінь, кут, трикутник та його елементи, чотирикутники та його види. При цьому спочатку основна увага приділяється формуванню просторових уявлень, розвитку мовлення і практичних навичок креслення.

«Вимірювання геометричних величин та обчислення їх значень» забезпечується вивченням у межах навчального курсу математики понять: довжина відрізка, багатокутники, периметр і площа багатокутника.

«Величини та одиниці вимірювання величин». До них належать: швидкість, час, маса, грошові одиниці.