Способи розробки нових рішень.

Методами вироблення ідей є:

• цільові обговорення;

• "мозкова атака";

• інвентаризація "слабких місць".

Методи творчого розв’язання проблем стимулюють творчу ініціативу й дозволяють направити її на вироблення нових, нестандартних ідей.

Методами творчого рішення проблем є:

• метод "мозкової атаки"(спонтанне генерування учасниками безлічі ідей з поставленої проблеми);

• метод "мозкової атаки навпаки"(відрізняється від попереднього методу тим, що всі учасники групи повинні виявляти недоліки пропонованих ідей і пропонувати шляхи їх усунення);

• метод запитальника;

• метод записної книжки(записної книжки заснований на фіксуванні в спеціальній записній книжці, блокноті або зошиті всіх відомих фактів, що мають відношення до рішення досліджуваної проблеми й результатів обмірковування проблеми та можливих шляхів її вирішення. На основі аналізу до кінця місяця складається список найкращих ідей.);

• евристичний метод(заснований на вмінні будувати здогадку, використовуючи логічні міркування, інтуїцію й минулий досвід і припускає виявлення всіх концепцій, що мають відношення до досліджуваного товару й вироблення на їхній основі всіх можливих комбінацій та ідей;

• метод вартісного аналізу (допускає максимізацію вигоди для підприємця й підприємства);

• метод матричних структур;

• параметричний аналіз тощо.

У зв'язку з потребами й запитами споживачів, що швидко змінюються, фірма в умовах конкуренції повинна мати свою програму розробки нових товарів. Фірма може роздобути новинки двома способами:

• придбанням з боку (наприклад, купити патент, ліцензію або іншу фірму);

• створенням у себе відділу досліджень і розробок.

 

Завд8 Зіневич

Зміни, що відбуваються у сучасному світі привели до пови на ринку готельних послуг нового споживчого сегменту – люди “третього віку”. До яких змін продукту готельного підприємства це призведе? Які особливості обслуговування даного споживчого сегменту?
1. Цільовий маркетинг: сутність та переваги.

2. З якою метою проводиться сегментування ринку?

3. Охарактеризуйте демографічні критерії сегментації споживчого ринку.

Туризм третього віку (старше 50 років) вимагає не тільки комфорту, а й персональної уваги з боку обслуговуючого персоналу, можливості отримання кваліфікованої медичної допомоги, наявності в ресторанах дієтичного харчування, розміщення в готелях, розташованих в тихих місцях і за помірними цінами. Особливістю туризму третього віку є відсутність яскраво вираженої сезонності. Ці туристи намагаються уникати періоду піку туристичного сезону (липень, серпень), оскільки він співпадає з найспекотнішим періодом року. Вони воліють відпочивати в "оксамитовий сезон", який відрізняється м’яким кліматом. До того ж при виборі часу туристської поїздки туристи "третього віку" не обмежені рамками відпускного періоду. Потенціал туризму осіб похилого віку величезний, але обмежений фінансовими можливостями та станом здоров'я. У Європі даний сегмент є найбільш швидкозростаючим.

Таким чином, визначальними умовами розвитку готельних послуг для даного споживчого сегменту є:

а) формування якісного готельного продукту;

б) наявність налагодженої маркетингової стратегії просування готельного продукту на українському ринку;

в) створення іміджу України як країни, яка є сприятливою для туризму;

г) продумана рекламно-інформаційна політика не тільки в Україні, а й за кордоном;

д) сучасний рівень сервісу, отже, професійно підготовлений обслуговуючий персонал;

е) залучення інвестицій в розвиток туристичної інфраструктури. У першу чергу вітчизняні та іноземні інвестиції необхідні для формування мережі готелів, у тому числі малих, мотелів, розташованих на дорогах державного значення, які забезпечують комфортне проживання при доступних цінах.

При формуванні турів для клієнтів третього віку рекомендується враховувати особливості їх психології. Згідно зі спостереженнями психоаналітиків, сьогоднішнє старіюче покоління являє собою активну, вимогливу і, що важливо, здебільшого платоспроможну категорію населення, орієнтовану на якісне обслуговування. Тому одним з головних завдань турфірм у цьому сегменті є задоволення культурних, освітніх та естетичних потреб туристів, що сприяє розвитку прагнення людей до пізнання, дослідженню життя, традицій, культури та історії інших країн і народів.

При вивченні попиту необхідно враховувати поведінкові стереотипи індивідів всередині кожного соціально-демографічного сегмента. Поведінкові стереотипи складаються під впливом різних соціально-економічних і культурних, національних особливостей і т.д.

До 80% туристів третього (старшого) віку подорожують з метою відпочинку, при цьому значна частка належить короткостроковим турам.

Зазвичай ця категорія туристів воліє жити у готелях, здебільшого першого та середнього класу.

У поїздках такі туристи не хочуть відділятися від туристів інших вікових категорій, слово «пенсіонер» сприймається ними негативно. У той же час вони найбільш прискіпливо ставляться до харчування і обслуговування, передбаченим у програмі перебування. Важливі для них і фінансові умови реалізації подорожі: ціна туру і можливість отримання знижки з вартості обслуговування та проїзду. Особливу увагу пенсіонери приділяють автобусним турам, де за тиждень за прийнятні гроші можна побачити відразу кілька міст або країн.

1. Цільовий маркетинг: сутність та переваги.

Цільовий маркетинг – форма маркетингової діяльності, у процесі якої продавець товару розмежує сегменти ринку і для кожного з них розробляє певну тактику, засоби маркетингу.

Цільовий, чи концентрований маркетинг орієнтований на вузьку специфічну групу споживачів (сегмент ринку) через спеціалізований комплекс маркетингу, спрямований на задоволення потреб саме цього сегмента. Стратегія цільового маркетингу ефективна насамперед для невеликих чи спеціалізованих підприємств, які виробляють продукцію конкретного призначення в обмеженій кількості.

Для досягнення ринкового успіху важливо, щоб фірма краще, ніж конкуренти, задовольняла потреби обраного сегмента ринку. Водночас ця стратегія пов'язана з підвищеним рівнем ризику. Якщо обраний сегмент не виправдає надій, компанія зазнає збитків. Тому багато фірм надають перевагу диверсифікації виробництва й орієнтації на декілька сегментів, тобто використовують третю стратегію – передбачають орієнтацію діяльності фірми на одному невеликому ринковому сегменті – на ринковій ніші.

Відмінність між сегментом і нішею полягає в тому, що:

· сегмент має порівняно більший розмір, аніж ніша;

· сегмент формується на основі розподілення загального ринку за одним або декількома факторами, тоді як ніша є результатом розподілення споживачів за сукупністю ознак;

· як правило, сегмент є ареною сильнішої конкурентної боротьби порівняно з нішею;

· якщо сегмент має подальше розподілення, він може перетворитися на сукупність ніш.

Цільовий маркетинг як захід, передбачає певну послідовність етапів його успішного здійснення. У разі, коли ігнорується відповідна послідовність дій, зусилля, спрямовані на оволодіння цільовим сегментом ринку, можуть виявитися марними та призвести до значних матеріальних збитків.