Лекции.Орг


Поиск:




Регулярне створення резервних копій.




 

 


 

1. Визначити мету інсталяції та деінсталяції програмного забезпечення ПК. Навести загальну схему встановлення програмного продукту.

Відповідь:

Інсталяція – це встановлення на жорсткий диск комп’ютера програмного забезпечення з оригіналу, що зберігається на установчому диску у стислому вигляді.

При інсталяції потрібно врахувати вимоги до системи: тип процесора, об’єм оперативної пам’яті, тип монітора, тип привода CD – ROM (його швидкості) і тип ОС, а також наявність принтера для роздрукування.

В момент встановлення програма повинна повідомити про себе все, що треба ОС, а та, в свою чергу, повинна повідомити програмі все, що знає про ваш комп’ютер. Коли вони між собою домовляться, система перенесе встановлену частину програми на жорсткий диск. Під час установки програми відбувається ще один важливий процес – реєстрація програми. Система Windows прописує цю програму в своїх системних файлах і запам’ятовує про неї все, що потрібно.

Самий простий спосіб інсталяції, це автоматичний. Якщо на компакт-диску з програмою є файл autorun.inf, значить ті, хто створили програму, про все вже потурбувались і нічого вже не треба робити. Вставити компакт-диск у дисковод, і він сам запрацює: запуститься інсталююча програма, може бути, що вам зададуть декілька запитань і, коли інсталяція закінчиться, поздоровлять вас з вдалою покупкою.

Самий правильний спосіб:

Якщо авто запуску не відбувається, відкрийте вікно Панель управления: Пуск => Настройки =>Панель управления. У ньому знайдіть значок “Установка и удаление программ”. Двічі клацнути по значку, відкриється діалогове вікно “Свойства: Установка и удаление програм”.

Вікно містить три вкладки: Установка/ удаление; установка Windows і Системний диск. У нижній частині вікна приведений список установлених програм.

Якщо ви установили програму з компакт-диска, а потім вона стала вам не потрібна, не спішіть розставатися з диском, не видаливши програму, дуже часто для повного видалення потрібен диск.

Вкладка Установка/ удаление

Клацнути на кнопці “Установить”. Запрацює “Майстер установки програм”. Вставити диск з програмою в дисковод, клацнути на кнопку “Далее”, а коли з’явиться кнопка “Обзор ”, найдіть з її допомогою установчу програму, звичайно вона називається Setup.exe (Instal. exe). Клацніть на кнопці “Открыть”, а потім на кнопці “Готово”. Далі виконуйте вказівки інсталюючої програми. Можливо після закінчення інсталяції потрібно буде перезавантажити комп’ютер.

Дистрибутивний комплект (настановний пакет) програмного забезпечення, як правило, є не закінченим програмним продуктом, а напівфабрикат, з якого в процесі установки на комп'ютері формується повноцінний робочий додаток.

Пуск > Настройка > Панель управління> Установка і видалення програм. Установка додатку починається з клацання на кнопці Додати/видалити. Після цього запускається допоміжна програма Майстер установки. За допомогою кнопки Огляд слід розшукати місцеположення програми Setup.exe, яка входить в дистрибутивний комплект встановлюваного додатку, після чого клацнути на кнопці Готово.

Windows XP і вище - операційна система, що реалізовує принцип сумісного використовування ресурсів процес видалення додатків має особливості. Не можна допустити, щоб при видаленні одного додатку були видалені ресурси, на які спираються інші додатки, навіть якщо ці ресурси були колись встановлені разом з тим, що видаляється додаткам. У зв'язку з цим видалення додатків відбувається під строгим контролем операційної системи.

 

 


 

2. Описати склад програмного забезпечення ПК. Визначити мету інсталяції та деінсталяції програмного забезпечення.

Відповідь:

В основу роботи комп'ютерів покладено програмний принцип керування, який полягає в тому, що комп'ютер виконує дії за заздалегідь заданою програмою. Цей принцип забезпечує універсальність використання комп'ютера: у певний момент часу розв'язується задача відповідно до вибраної програми. Після її завершення у пам'ять завантажується інша програма і т.д. Програма - це запис алгоритму розв'язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп'ютер. Кінцевою метою любої комп'ютерної програми є керування апаратними засобами.

Для нормального розв'язання задач на комп'ютері потрібно, щоб програма була налагоджена, не потребувала дороблень і мала відповідну документацію. Тому стосовно роботи на комп'ютері часто використовують термін програмне забезпечення (software), під яким розуміють сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосуються функціонування системи оброблення даних.

Прикладний рівень
Службовий рівень
Системний рівень
Базовий рівень

Рівні програмного забезпечення являють собою піраміду, де кожен вищій рівень базується на програмному забезпеченні попередніх рівнів. Схематично структура програмного забезпечення наведена на рис. 1.

Базовий рівень

Цей рівень є найнижчим рівнем програмного забезпечення. Відповідає за взаємодію з базовими апаратними засобами. Базове програмне забезпечення міститься у складі базового апаратного забезпечення і зберігається у спеціальних мікросхемах постійного запам'ятовуючого пристрою (ПЗП), утворюючи базову систему введення-виведення BIOS. Програми та дані записуються у ПЗП на етапі виробництва і не можуть бути змінені в процесі експлуатації.

Системний рівень

Системний рівень - є перехідним. Програми цього рівня забезпечують взаємодію інших програм комп'ютера з програмами базового рівня і безпосередньо з апаратним забезпеченням. Від програм цього рівня залежать експлуатаційні показники всієї обчислювальної системи. При під'єднанні до комп'ютера нового обладнання, на системному рівні повинна бути встановлена програма, що забезпечує для решти програм взаємозв'язок із цим пристроєм. Конкретні програми, призначені для взаємодії з конкретними пристроями, називають драйверами.

Службовий рівень

Програми цього рівня взаємодіють як із програмами базового рівня, так і з програмами системного рівня. Призначення службових програм (утиліт) полягає у автоматизації робіт по перевірці та налаштуванню комп'ютерної системи, а також для покращення функцій системних програм. Деякі службові програми (програми обслуговування) відразу додають до складу операційної системи, доповнюючи її ядро, але більшість є зовнішніми програмами і розширюють функції операційної системи. Тобто, у розробці службових програм відслідковуються два напрямки: інтеграція з операційною системою та автономне функціонування.

Класифікація прикладного програмного забезпечення

1. Текстові редактори. Основними функціями є введення та редагування текстових даних. Для операцій вводу, виводу та збереження даних текстові редактори використовують системне програмне забезпечення. З цього класу прикладних програм починають знайомство з програмним забезпеченням і на ньому набувають перші навички роботи з комп'ютером.

2. Текстові процесори. Дозволяють форматувати, тобто оформлювати текст. Основними засобами текстових процесорів є засоби забезпечення взаємодії тексту, графіки, таблиць та інших об'єктів, що складають готовий документ, а також засоби автоматизації процесів редагування та форматування. Сучасний стиль роботи з документами має два підходи: робота з паперовими документами та робота з електронними документами. Прийоми та методи форматування таких документів різняться між собою, але текстові процесори спроможні ефективно опрацьовувати обидва види документів.

3. Графічні редактори. Широкий клас програм, що призначені для створення та обробки графічних зображень. Розрізняють три категорії:

растрові редактори;

векторні редактори;

3-D редактори (тривимірна графіка).

У растрових редакторах графічний об'єкт представлений у вигляді комбінації точок (растрів), що мають свою яскравість та колір. Такий підхід ефективний, коли графічне зображення має багато кольорів і інформація про колір елементів набагато важливіша за інформацію про їх форму. Це характерно для фотографічних та поліграфічних зображень. Застосовують для обробки зображень, створення фотоефектів і художніх композицій.

Векторні редактори відрізняються способом представлення даних про зображення. Об'єктом є не точка, а лінія. Кожна лінія розглядається, як математична крива ІІІ порядку і представлена формулою. Таке представлення компактніше за растрове, дані займають менше місця, побудова об'єкта супроводжується підрахунком параметрів кривої у координати екранного зображення, і відповідно, потребує більш продуктивних обчислювальних систем. Широко застосовуються у рекламі, оформленні обкладинок поліграфічних видань.

Редактори тривимірної графіки. Використовують для створення об'ємних композицій. Мають дві особливості: дозволяють керувати властивостями поверхні в залежності від властивостей освітлення, а також дозволяють створювати об'ємну анімацію.

4.Системи управління базами даних (СУБД). Базою даних називають великі масиви даних організовані у табличні структури. Основні функції СУБД:

створення пустої структури бази даних;

наявність засобів її заповнення або імпорту даних із таблиць іншої бази;

можливість доступу до даних, наявність засобів пошуку й фільтрації.

У зв'язку з поширенням мережевих технологій, від сучасних СУБД вимагається можливість роботи з віддаленими й розподіленими ресурсами, що знаходяться на серверах Інтернету.

5. Електронні таблиці. Надають комплексні засоби для збереження різних типів даних та їх обробки. Основний акцент зміщений на перетворення даних, наданий широкий спектр методів для роботи з числовими даними. Основна особливість електронних таблиць полягає у автоматичній зміні вмісту всіх комірок при зміні відношень, заданих математичними або логічними формулами. Широке застосування знаходять у бухгалтерському обліку, аналізі фінансових та торгівельних ринків, засобах обробки результатів експериментів, тобто у автоматизації регулярно повторюваних обчислень великих об'ємів числових даних.

6. Системи автоматизованого проектування (CAD-системи). Призначені для автоматизації проектно-конструкторських робіт. Застосовуються у машинобудуванні, приладобудуванні, архітектурі. Окрім графічних робіт дозволяють проводити прості розрахунки та вибір готових конструктивних елементів з існуючої бази даних. Особливість CAD-систем полягає у автоматичному забезпеченні на всіх етапах проектування технічних умов, норм та правил. САПР є необхідним компонентом для гнучких виробничих систем (ГВС) та автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП).

тощо.

Інсталяція – це встановлення на жорсткий диск комп’ютера програмного забезпечення з оригіналу, що зберігається на установчому диску у стислому вигляді.

При інсталяції потрібно врахувати вимоги до системи: тип процесора, об’єм оперативної пам’яті, тип монітора, тип привода CD – ROM (його швидкості) і тип ОС, а також наявність принтера для роздрукування.

В момент встановлення програма повинна повідомити про себе все, що треба ОС, а та, в свою чергу, повинна повідомити програмі все, що знає про ваш комп’ютер. Коли вони між собою домовляться, система перенесе встановлену частину програми на жорсткий диск. Під час установки програми відбувається ще один важливий процес – реєстрація програми. Система Windows прописує цю програму в своїх системних файлах і запам’ятовує про неї все, що потрібно.


 

3. Описати структуру програмного забезпечення ПК. Назвати мету та описати дії з встановлення драйверів зовнішніх пристроїв в операційній системі.

Відповідь:

Для нормального розв'язання задач на комп'ютері потрібно, щоб програма була налагоджена, не потребувала дороблень і мала відповідну документацію. Тому стосовно роботи на комп'ютері часто використовують термін програмне забезпечення (software), під яким розуміють сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосуються функціонування системи оброблення даних.

Прикладний рівень
Службовий рівень
Системний рівень
Базовий рівень

Програмне та апаратне забезпечення у комп'ютері працюють у нерозривному зв'язку та взаємодії. Склад програмного забезпечення обчислювальної системи називається програмною конфігурацією. Між програмами існує взаємозв'язок, тобто багато програм працюють, базуючись на програмах нижчого рівня. Міжпрограмний інтерфейс - це розподіл програмного забезпечення на декілька пов'язаних між собою рівнів. Рівні програмного забезпечення являють собою піраміду, де кожен вищій рівень базується на програмному забезпеченні попередніх рівнів. Схематично структура програмного забезпечення наведена на рис. 1.

Базовий рівень

Цей рівень є найнижчим рівнем програмного забезпечення. Відповідає за взаємодію з базовими апаратними засобами. Базове програмне забезпечення міститься у складі базового апаратного забезпечення і зберігається у спеціальних мікросхемах постійного запам'ятовуючого пристрою (ПЗП), утворюючи базову систему введення-виведення BIOS. Програми та дані записуються у ПЗП на етапі виробництва і не можуть бути змінені в процесі експлуатації.

Системний рівень

Системний рівень - є перехідним. Програми цього рівня забезпечують взаємодію інших програм комп'ютера з програмами базового рівня і безпосередньо з апаратним забезпеченням. Від програм цього рівня залежать експлуатаційні показники всієї обчислювальної системи. При під'єднанні до комп'ютера нового обладнання, на системному рівні повинна бути встановлена програма, що забезпечує для решти програм взаємозв'язок із цим пристроєм. Конкретні програми, призначені для взаємодії з конкретними пристроями, називають драйверами.

Службовий рівень

Програми цього рівня взаємодіють як із програмами базового рівня, так і з програмами системного рівня. Призначення службових програм (утиліт) полягає у автоматизації робіт по перевірці та налаштуванню комп'ютерної системи, а також для покращення функцій системних програм. Деякі службові програми (програми обслуговування) відразу додають до складу операційної системи, доповнюючи її ядро, але більшість є зовнішніми програмами і розширюють функції операційної системи. Тобто, у розробці службових програм відслідковуються два напрямки: інтеграція з операційною системою та автономне функціонування.

Прикладний рівень

Програмне забезпечення цього рівня являє собою комплекс прикладних програм, за допомогою яких виконуються конкретні завдання (від виробничих до творчих, розважальних та навчальних). Між прикладним та системним програмним забезпеченням існує тісний взаємозв'язок. Універсальність обчислювальної системи, доступність прикладних програм і широта функціональних можливостей комп'ютера безпосередньо залежать від типу наявної операційної системи, системних засобів, що містяться у її ядрі й взаємодії комплексу людина-програма-обладнання.

Класифікація прикладного програмного забезпечення

1. Текстові редактори. Основними функціями є введення та редагування текстових даних. Для операцій вводу, виводу та збереження даних текстові редактори використовують системне програмне забезпечення. З цього класу прикладних програм починають знайомство з програмним забезпеченням і на ньому набувають перші навички роботи з комп'ютером.

2. Текстові процесори. Дозволяють форматувати, тобто оформлювати текст. Основними засобами текстових процесорів є засоби забезпечення взаємодії тексту, графіки, таблиць та інших об'єктів, що складають готовий документ, а також засоби автоматизації процесів редагування та форматування. Сучасний стиль роботи з документами має два підходи: робота з паперовими документами та робота з електронними документами. Прийоми та методи форматування таких документів різняться між собою, але текстові процесори спроможні ефективно опрацьовувати обидва види документів.

3. Графічні редактори. Широкий клас програм, що призначені для створення та обробки графічних зображень.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-28; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 257 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Два самых важных дня в твоей жизни: день, когда ты появился на свет, и день, когда понял, зачем. © Марк Твен
==> читать все изречения...

1195 - | 1110 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.