Парадокс між індивідуалізмом творчого процесу і колективним характером журналістської діяльності.

Особистість журналіста, його особливості і типологія.

Поняття про темперамент. Природна основа темпераменту у журналістській діяльності.

Поняття професійного іміджу журналіста.

Особистість – досить складне утворення, яке включає емоційну сферу людини, особливості, мотивації, мисленнєву діяльність, сфери переживань, поведінки сприйняття навколишнього світу, особливостей поведінки і вчинків.

 

На думку дослідників для того щоб практична діяльність журналіста була успішною, він має володіти рисами «зрілої особистості»:

- мати широкі межі «Я» -лояльно відноситися до недоліків, рідко критикувати, пропонувати альтернативу у будь-якій ситуації;

 

- бути здатним до теплих, відкритих соціальних відносин – схильний скоріше дружити ніж конфліктувати;

 

- демонструвати емоційну безтурботність і саморозвиток – «світлий» погляд, часто усміхається, має позитивний настрій;

 

- демонструвати реалістичне сприйняття, досвід – адекватно оцінює власні якості й іронічно ставиться до несерйозних недоліків;

 

- володіти життєвою філософією – є деякі принципи яких він завжди дотримується і погляди які може змінити.

 

Внутрішні парадокси журналістської професії (за Л. Г. Світечем):

1. Парадокс між прагненням відобразити вічне, неминуще і одночасно актуальне – журналіст вмирає в кожному своєму творі разом з ним.

 

2. Журналіст реалізує величезне число ролей і при цьому ні в одній з ролей не реалізується цілком – журналіст має завжди відчувати уподобання своєї аудиторії і відповідно до цього змінювати напрям своєї діяльності. Сьогодні потрібна інформація, а завтра – розвага.

 

Парадокс між прагненням до незалежності, свободи слова і реальною залежністю від аудиторії, власників, засновників.

Парадокс між індивідуалізмом творчого процесу і колективним характером журналістської діяльності.

 

Розумові здібності творчої особистості:

1. Легкість генерування ідей – здатність людини до висунення найрізноманітніших пропозицій у вирішенні того чи іншого творчого завдання. Чим більше людина пропонує ідей тим більше у неї шансів мати оригінальні та нестандартні рішення.

 

2 Здатність до перенесення – вміння застосовувати навики набуті при вирішенні однієї задачі до вирішення іншої. Ця якість необхідна при пошуку аналогії і порівняння.

 

3. Здатність до «зчеплення» понять – вміння швидко пов’язувати нові відомості з наявним багажем людини. Ця здатність допомагає поглибленому розумінню того чи іншого описуваного журналістом явища або відкриває нові грані цього явища.

 

4. Здатність до згортання – позначає схильність до заміни декількох понять одним, більш абстрактним, найбільш грунтовним в інформаційному відношенні символів.

 

5. Здатність до зближення понять – припускає легкість їх асоціювання.

 

Важливою складовою у журналістській практиці є самоефективність – вміння усвідомлювати свої здібності, вибудовувати свою поведінку в кожній конкретній ситуації виходячи з специфічного завдання що стоїть перед людиною.

 

На думку А. Бандури, самоефективність набувається такими шляхами:

1. Здатність вибудовувати поведінку – на основі минулого досвіду успіхів і невдач людина визначає, як досягти бажаного результату. При чому позитивний досвід сприяє високим сподіванням(Журналіст який пасе задніх перед певною темою чи термінами виконання завдання, швидше всього вже мав не вдалий досвіт в цій сфері. Він може відмовитися від теми, а може просто знайти стимул для її виконання).

 

2. Непрямий досвід – спостереження за роботою інших людей може показати журналістові, що тема, формат не дають шансів на успіх, на професійне зростання і самореалізацію і навпаки, позитивний приклад може стимулювати його до більш ефективного виконання завдання.

 

3. Вербальне переконання – журналіста можуть переконати в тому, що труднощі йому по плечу, варто тільки сконцентруватися. Найефективніше переконання якщо воно йде від авторитетної особи.

 

4. Емоційний підйом – може послужити активізацією позитивних особистих якостей.

 

Якості якими повинен володіти журналіст за К. Роджерсом:

1. Відкритість переживань – здатність максимально прислуховуватися до себе, усвідомлювати найглибші думки і почуття, не придушувати їх а долати негативні.

 

2. Екзистенціальний спосіб життя – прагнення жити вільно і насичено в кожен момент існування, отримувати задоволення від усього, що робиш, прагнення робити щось унікальне.

 

3. Емпірична свобода – людина може жити так, як хоче, без заборон і обмежень в рамках об’єктивних можливостей.

 

4 Креативність – прагнення жити конструктивно лише у своїй культурі, задовільняючи найглибші свої потреби.

 

В журналістському професійному аспекті велике значення має теорія А. Адлера, який вважав, що наші особливості визначаються взаємодією трьох основних напрямів – роботи, дружби, любові. На основі цього твердження психолог виділяє чотири основних типи особистості.

Типи особистості за А. Адлером:

1. Керуючий -самовпевнений, напористий, активний, але при цьому з незначним соціальним інтересом, фокусується на своїх цілях, установкою на перевагу над зовнішнім світом. Зазвичай - лідери.

 

2. Тип, що бере – свої потреби задовольняє за рахунок інших, мають низький ступень активності, непомітні. Часто експлуатують інших.

 

3. Тип, що уникає – побоюється уникає невдачі, боїться життєвих проблем.

 

4. Соціально-корисний тип – проявляє турботу про інших, зацікавлений у спілкуванні, сприймає власні завдання як соціальні проблеми, прагне до співпраці, демонструє особисту мужність.

 

Класифікація особистості залежно від домінуючих ціннісних орієнтацій, що проявляються на найглибших рівнях за Г. Олпортом:

1. Теоретична – людина зацікавлена у розкритті істини. Вона раціональна, критична і емпірична підходить до оцінки життєвих ситуацій, інтелектуальна і вибирає діяльність в науковій сфері. В журналістиці ефективно реалізується в аналітиці, критиці.

 

2. Економічна – цінує користь і вигоду. Вони практичні, ефективні, діють з найменшими витратами при найбільшому прибутку, накопичує лише ті знання, які принесуть конкретну користь. В журналістці реалізується в діяльності пов’язаній з технікою і технологіями медіаіндустрії.

 

3. Естетична – головне гармонія, сприймає усе з позиції привабливості, доречності. Це творці, художники, режисери, дизайнери, сценаристи.

 

4. Соціальна – головне любов людей. Хороші співрозмовники, оповідачі.

 

5. Політична – сфокусована на владі. В журналістиці часто це ведучі суспільно-політичних передач, автори критичних виступів, часто працюють у розслідувальній журналістиці.

 

6. Релігійна – зацікавлена в розумінні світу як єдиного цілого. Це художня публіцистика, документалістика.