Костянтин Едуардович Ціолковський (нар. 5 (17) вересня 1857 — пом.19 вересня 1935) — радянський вчений-теоретик польського походження, є одним із засновників ракетобудування та сучасної космонавтики, педагог, письменник.[1]
Автор науково-фантастичних творів, прихильник і пропагандист ідей освоєння космічного простору. Його роботи надихнули таких провідних радянських ракетних інженерів, як Сергій Корольов і Валентин Глушко і зробили вагомий внесок в успіх радянської космічної програми.
Мико́ла Іва́нович Киба́льчич (19 (31) жовтня 1853, Короп Чернігівської області — 3 (15) квітня 1881) — український винахідник і революціонер-народник. Автор схеми першого у світі реактивного літального апарата. Страчений за замах на імператора Олександра II.
Ю́рій Васи́льович Кондратю́к (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; нар. 9 (21) червня 1897, Полтава, Україна — місце та дата смерті достеменно невідомі, не раніше 1943) — український радянський вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон».
Сергі́й Па́влович Корольо́в (родове прізвище Королів[2]) (30 грудня 1906 (12 січня 1907), Житомир, Волинська губернія, Російська імперія — 14 січня 1966, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики.
Академік АН СРСР (з 1958). Конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів.
Сім років (1939–1945) провів в ув'язненні (ГУЛАГ, пізніше — закриті ОКБ системи НКВД). Після звільнення очолив ракетну програмуСРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос.
Видатні українські вчені ІІ половини ХХ ст.
Петро́ Дми́трович Я́цик (*7 липня 1921, Синьовидсько Вижнє, Сколівський повіт, Станіславське воєводство — † 1 листопада 2001, Торонто) — канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим вкладом у фінансування українознавства на Заході та в Україні.
Марта Данилівна Богаче́вська-Хом'я́к (англ. Martha Bohachevsky-Chomiak; *24 червня 1938, Сокаль, Галичина, нині — Львівська область) — історик, фахівець із суспільних процесів y Галичині в XIX ст., інтелектуального життя дореволюційної Росії, автор монографії «Жінки в громадському житті України. 1884–1939». Громадська діячка й активіст українського жіночого руху в США; колишній віце-президент Союзу українок Америки. Член НТШ.
Видатні українські співаки ХХ століття.
Соломі́я Амвро́сіївна Крушельни́цька гербу Сас[1] (23 вересня 1872, с. Білявинці, нині Бучацький район Тернопільської області, Україна — 16 листопада 1952, м. Львів) — українська оперна співачка, педагог.
За життя Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу.[ Джерело? ] Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй». Успіхи Крушельницької на оперних сценах світу були успіхами і визнанням української музики й мистецтва.
Гми́ря Бори́с Рома́нович (23 липня [5 серпня] 19035 серпня 1903, Лебедин, Харківська губернія, Російська імперія — 1 серпня 1969, Київ, Українська РСР, СРСР) — видатний український оперний і камерний співак (бас). Народний артист СРСР (1951), лауреат Сталінської премії (1952).
Іва́н Семе́нович Козло́вський (нар. 11 (24) березня 1900, Мар'янівка — пом. 24 грудня 1993, Москва) — український співак, народний артист СРСР (1940), Герой Соціалістичної Праці, лауреат двох Сталінських премій, та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
