Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


÷ерковн≥ братства та њхн€ культурно-просв≥тн€ д≥€льн≥сть




¬ той час, коли вищ≥ класи почали п≥дпадати п≥д польськ≥ впливи, пров≥д та ≥н≥ц≥атива в нац≥ональному житт≥ перейшли до низ≥в. —початку пров≥дну роль на себе вз€ло м≥щанство, п≥зн≥ше актив≥зувалис€ сел€нськ≥ маси, €к≥ стали сп≥втворц€ми козаччини.¬еличезна роль у розвитку культури в ”крањн≥ належала братствам. Ѕратства ≥снували при церквах в≥д давн≥х час≥в, але спершу мали т≥льки рел≥г≥йний характер.  оли поширилас€ цехова орган≥зац≥€, братства запозичили дещо з цехового устрою. ” цей пер≥од особливо важливими стають економ≥чн≥ завданн€ братств. ¬ XVI ст. братства поширили свою д≥€льн≥сть на широке пол≥тичне ≥ культурне поле, вони утримували школи, друкарн≥, л≥карн≥ й шпитал≥, засновували б≥бл≥отеки, поширювали церковну л≥тературу. —початку до братств входили м≥щани, п≥зн≥ше шл€хта ≥ духовенство. Ѕратства ≥снували в м≥стах  иЇв≥, Ћьвов≥, Ћуцьку, ќстроз≥, –огатин≥, ƒубно та ≥н. ÷е були рел≥г≥йно-нац≥ональн≥ об'Їднанн€, €к≥ очолили боротьбу проти пол≥тики нац≥онального ≥ рел≥г≥йного тиску, що зд≥йснювала ѕольща в ”крањн≥. ћета братства: "... православн≥ христи€ни, що живуть серед чужов≥рц≥в, серед л€х≥в, ун≥€т≥в ≥ прокл€тих Їретик≥в, хочуть в≥д них в≥длучитись ≥ не мати н≥чого сп≥льного з ними, а сам≥ собою любов'ю Їднаютьс€, ≥мена своњ разом вписують ≥ братт€ми називаютьс€...".¬нутр≥шн€ структура братств була нескладна. ¬с≥ д≥йсн≥ члени сплачували членськ≥ внески ≥ вступне. „лен≥в братства мали небагато: у Ћьв≥вськ≥м ”спенськ≥м братств≥ њх бувало не б≥льше €к 20Ч30, а в Ћуцьку доходило до 15. Ћуцьке братство було засноване в 1617 р. ≥ мало б≥льш≥сть член≥в ≥з шл€хти, а кињвське, засноване в 1615 р., переважно складалос€ з духовенства. ƒл€ того щоб п≥дтримати д≥€льн≥сть  ињвського братства, до нього вступив сам гетьман ѕетро —агайдачний з ус≥м ¬≥йськом «апорозьким ≥ так уз€в цей культурний центр п≥д св≥й протекторат. ” XVII ст. братства стають загальнонац≥ональними установами, ≥ цей б≥к своЇњ д≥€льност≥ вони п≥дкреслювали св≥домо: наприклад, у статут≥ Ћьв≥вського братства зазначено, що членом може бути "чи м≥щанин, чи шл€хтич, чи передм≥щанин, чи хто з посполитих людей вс€кого стану". ¬иразна всенародн≥сть братськоњ орган≥зац≥њЧ особливо пом≥тна риса. Ѕратства сто€ли у т≥сних взаЇмозв'€зках, вели жваве листуванн€; братчики посилали одн≥ до одних своњх посланц≥в, пов≥домл€ли про своњ плани, радились у р≥зних справах. ” к≥нц≥ XVI ст. серед братств вид≥л€Їтьс€ Ћьв≥вське, €ке в цей пер≥од поширило свою д≥€льн≥сть на р≥зн≥ сторони житт€ сусп≥льства ≥ котрому в 1586р. антиох≥йський патр≥арх …оаким доручив нагл€д над ≥ншими братствами. Ћьв≥вське братство дало тод≥ ≥н≥ц≥ативу до заснуванн€ братств по вс≥х м≥стах ≥ м≥стечках. ј ¬≥денське братство випустило друком зразок статуту, ≥ братська орган≥зац≥€ набула всюди однакових форм. —аме в цей час (1583 р.) Ћьв≥вське братство купуЇ друкарню ≤вана ‘едорова ≥ орган≥зовуЇ середню школу. «а прикладом Ћьвова ≥нш≥ братства теж почали засновувати своњ школи. ÷е була перша мережа осв≥тн≥х товариств в ”крањн≥.” √аличин≥ школи засновано в √алич≥, –огатин≥, —трию, ћиколаЇв≥,  омарн≥м, ѕеремишл≥, ярославл≥, на ’олмщин≥ Ч в ’олм≥,  расностав≥, «амост≥, на ѕ≥дл€шш≥ Ч у Ѕ≥льську, Ѕерест≥ та ¬олодав≥, на ¬олин≥ Ч у ¬олодимир≥, Ћуцьку, ƒубн≥, на ѕол≥сс≥ Ч в ѕ≥нську, на ѕод≥лл≥ Ч в ћежибож≥ та ≥н. ƒещо п≥зн≥ше актив≥зувалас€ Ќаддн≥пр€нщина. ÷ей буйний розвиток шк≥льництва становить досить характерне €вище дл€ житт€ ”крањни на злам≥ XVIЧXVII ст. Ѕратськ≥ друкарн≥ видавали книги, €к≥ поширювалис€ не т≥льки в ”крањн≥, але й в Ѕ≥лорус≥њ, ћосковщин≥ та на Ѕалканах. ¬ихованц≥ братських шк≥л, шукаючи соб≥ хл≥ба, мандрували по м≥стах та селах, всюди розносили нов≥ знанн€ ≥ гасла боротьби. ÷е нове, осв≥чене покол≥нн€, що п≥знало ≥ власн≥ традиц≥њ, ≥ чуже знанн€, виховане в атмосфер≥ боротьби, визначалос€ см≥лив≥стю й активн≥стю, њхн≥ впливи можна побачити в завз€т≥й нац≥ональн≥й боротьб≥, що охопила м≥ста, ≥ в сел€нських повстанн€х, ≥ в зачатках козач-чини. Ќаставала епоха нац≥онального в≥дродженн€ нигодрукуванн€”  ињвськ≥й –ус≥ переписуванн€ книг було в≥доме з IX ст. ќсобливоњ ≥нтенсивност≥ воно набираЇ з початку XI ст. Ќайстародавн≥шою з в≥домих рукописних книг давньоруськоњ писемност≥ Ї ќстромирове ™вангел≥Ї, переписане в 1056Ч1057 роках у  иЇв≥. Ќадзвичайно висока майстерн≥сть письма ≥ художнього оздобленн€ цього твору переконливо св≥дчить, що в≥н не був першою давньоруською рукописною книгою. ƒругою ≥ третьою з в≥домих рукописних книг Ї ≥зборники —в€тослава: написаний у  иЇв≥ в 1073 ≥ переписаний у 1076 роц≥.ѕ≥д впливом кињвського книгописанн€ переписуванн€ книг почалос€ також у „ерн≥гов≥, Ћуцьку, Ћьвов≥, ќстроз≥. як≥сть письма ≥ художнього оформленн€ рукописноњ книги в часи середньов≥чч€ дос€гла надзвичайно високого р≥вн€. ѕроте рукописних книг було мало, ≥ коштували вони дуже дорого. “ому ними користувалос€ обмежене коло людей Ч переважно дух≥вництво та пан≥вн≥ прошарки населенн€. –озвиток науки ≥ промисловост≥ викликав потребу в швидкому й дешевому способ≥ розмноженн€ книги. Ќим ≥ стало книгодрукуванн€. ≤ван ‘едоров заснував перш≥ друкарн≥ в –ос≥њ та в ”крањн≥, заклав п≥двалини пост≥йного книгодрукуванн€ в Ѕ≥лорус≥њ. Ѕезпосередньо в ”крањн≥ його д≥€льн≥сть почалас€ з того часу, €к у к≥нц≥ 1572 р. друкар перењхав до Ћьвоваƒругою найб≥льш важливою книгою ≤вана ‘едорова, €ку надруковано в Ћьв≥вськ≥й друкарн≥, вважають јзбуку. ¬она Ч перший словТ€нський п≥дручник кирилицею. «береглос€ лише к≥лька прим≥рник≥в ц≥Їњ памТ€тки давньоукрањнського друкарства. ¬идавнич≥ плани  н€з€ ќстрозького були гранд≥озними. ¬≥н вир≥шив видрукувати вперше повну словТ€нську Ѕ≥бл≥ю. –обота над нею тривала в 1580Ч1581 рр. ¬иданн€ першоњ книги в  иЇв≥ т≥сно повТ€зане з ≥мТ€м видатного украњнського православного, церковного ≥ культурного д≥€ча ™лисе€ ѕлетенецького. ѕрот€гом XVIЧXVII ст. друкарн≥ засновуютьс€ в багатьох м≥стах ”крањни. «б≥льшивс€ випуск нових книжок.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2017-02-28; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 587 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

1301 - | 1226 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.