Перша допомога при переломах.

Ознака перелому – різкий біль під час спроби руху пошкодженою кінцівкою.

Перша допомога – забезпечити спокій та нерухомість місця перелому. Не треба намагатися встановити, є чи немає перелому:

Примушувати потерпілого рухати пошкодженою кінцівкою, піднімати або згинати її. Такі дії можуть посилити біль, змістити і пошкодити м’які тканини.

Для забезпечення нерухомості зламаної кінцівки застосовують шини.

Шина повинна бути накладена так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем пошкодження суглоби (вище і нижче), а на перелом плеча або стегна - то три суглоби. Накладають шину поверх одягу або кладуть під неї щось м’яке. Накладену шину слід прикріпити до кінцівки бинтом. Центр шини повинен знаходитись на рівні перелому.

2. Причини виникнення пожежі.

За даними щорічних аналізів, які проводить Міністерство внутрішніх справ України, основними причинами пожеж на підприємствах є такі:

· Порушення пожежних норм і правил у технологічних процесах виробництва;

· Неправильне облаштування систем опалення, вентиляцій, електроустаткування;

· Порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів;

· Порушення правил користування електрообладнанням;

· Невиконання протипожежних заходів що до обладнання пожежного водозабезпечення, улаштування пожежної сигналізації, забезпечення первинними засобами пожежегасіння;

· Використання відкритого вогню факелів, паління у заборонених місцях;

· Погане знання персоналу основ пожежної безпеки;

· Порушення вимог протипожежного інструктажу під час виконання робіт.

3. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорон праці. Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці.За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.. Вступний інструктаж проводиться: з усіма працівниками, які приймаються на роботу; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства; з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання; у разі екскурсії на підприємство. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці. Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнаним за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а також у наказі про прийняття працівника на роботу. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником: новоприйнятим, який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;який виконуватиме нову для нього роботу; відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі. Проводиться з учнями, слухачами та студентами навчальних закладів: до початку трудового навчання та перед виконанням кожного навчального завдання. Проводиться по інструкції з ОП. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом первинного інструктажу. Повторний інструктаж проводиться на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на 6 місяців. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. З учнями, студентами, слухачами проводиться при порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються залежно від причин. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:при ліквідації аварії або стихійного лиха;при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці.

 

№ 22

1. БЕЗПЕКА ШД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ КОМПРЕСОРНИХ УСТАНОВОК

До основних причин аварій та вибухів компресорних установок належать:

- дефекти, допущені при їх виготовленні чи ремонті (тріщини, пропуски у зварних швах, розриви прокладок і т. п.); підвищення температури стисненого повітря або нагрівання частин компресорної установки вище допустимого внаслідок незадовільного охолодження;

- підвищення тиску вище допустимого внаслідок несправності засобів захисту;

- потрапляння пилу, вологи, парів мастильних речовин, гасу, бензину тощо в камеру стискання; накопичення зарядів статичної електрики (пасові передачі, тертя струменя стисненого повітря об стінки компресорної установки);

- незадовільні експлуатація та нагляд за установками.

Причинами розгерметизації в системах трубопроводів для стисненого повітря, газу чи пари можуть бути: дефекти при зварюванні труб; корозія металу і, як наслідок, зменшення товщини стінок труб; підвищення тиску вище допустимого; замерзання конденсату; деформації внаслідок теплового розширення; механічні пошкодження трубопроводів.

Найбільшу небезпеку при високій температурі в системі компресорної установки становлять пари мастильних речовин, які в атмосфері стисненого повітря стають вибухонебезпечними вже при температурі 250—300 °С. Пари мастила у суміші з повітрям можуть займатися навіть від іскри електричного розряду, тому для мащення рухомих частин компресора застосовують спеціальні мастила з високою температурою займання. Для зменшення температури стисненого повітря застосовують повітряне охолодження компресорних установок.

Для забезпечення безпеки під час експлуатації компресорних установок вони повинні бути оснащені відповідними запобіжними пристроями та контрольно-вимірювальними приладами..Для запобігання аварій, спричинених підвищенням тиску, всі компресори оснащуються манометрами та запобіжними клапанами.

Щоб запобігти утворенню вибухонебезпечних сумішей внаслідок потрапляння в компресорну установку забрудненого повітря встановлено фільтр. Для стікання статичних зарядів корпус компресора заземлено.

2.Перша допомога при отруєнні.

Отруєння – тяжке захворювання, яке сталося внаслідок проникнення до організму різних токсичних речовин.

Ознаки. Загальне нездужання, нудота, блювання, спазмоподібний біль у животі, пронос, блідість, спрага, підвищення температури, частий слабий пульс, судоми.

Допомога. Потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок до появи чистої промивної води можна дати 8-10 таблеток активованого вугілля потім дають міцного чаю, але не їжу.

Якщо після отруєння пройшло 1-2 години необхідно дати потерпілому проносне (2 столові ложки солі на 1 склянку води)

Потерпілому можна дати 2-3 яєчних білки на 1 л води, розведений крохмаль або молоко.

3. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві. Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах,організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання(далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усуненняшкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещаснимвипадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншимвипадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або профзахворювань;

Основними принципами страхування від нещасного випадку є:паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності; надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків; формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі.

№ 23

1. Протипожежні заходи.

Пожежна безпека – це стан об’єкта, за якого вилучається можливість пожежі. У разі виникнення пожежі вживаються необхідні заходи що до усунення негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей, споруди і матеріальні ціності.

Протипожежний режим – це комплекс встановлення норм і правил поведінки людей, виконання робіт і експлуатації об’єкта, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки.

Організаційні

· Розробка інструкцій4

· Організація інструктування;

· Здійснення контролю за дотриманням режиму;

· Організація добровільних пожежних дружин;

· Щоденна перевірка протипожежного стану приміщень після закінчення роботи;

· Розробка і затвердження плану евакуації,

· Перевірка стану пожежної техніки та інвентарю.

Технічні:

· підтримання у справному стані систем опалення, вентиляції, обладнання,

· улаштування автоматичної пожежної сигналізації,

· правильна організація праці на робочих місцях,

· заборона використання обладнання, пристроїв, що не відповідають вимогам безпеки,

· дотримання вимог при влаштуванні будівель.

2. Перша допомога при уражені електричним струмом.

Перша допомога складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму і надання йому долікарської медичної допомоги. Наслідки ураження струмом залежить від тривалості проходження його через людину тому важливо швидко звільнити потерпілого від дії струму і якомога швидше надати допомогу, навіть при смертельному ураженні, тому що період клінічної смерті продовжується лише кілька хвилин.

3. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань ОП р. Стажування, дублювання і допуск працівників до роботи Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників пройти стажування протягом не менше 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін. Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом. У наказі визначається тривалість стажування (дублювання) та вказується прізвище працівника, відповідального за проведення стажування. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також тривалість стажування (дублювання) визначаються керівником підприємства відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника. Роботодавцю надається право своїм наказом звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше 3 років або переводиться з одного підрозділу до іншого, де характер роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються. Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкретної професії, які розробляються на підприємстві відповідно до функціональних обов'язків працівника і затверджуються керівником підприємства. Стажування (дублювання) проводиться на робочих місцях свого або іншого подібного за технологією підприємства. У процесі стажування працівники повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються функціональними обов'язками цих працівників. У процесі стажування (дублювання) працівник повинен: закріпити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці; оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах;засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог безпеки праці. Після закінчення стажування (дублювання) та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці наказом (розпорядженням) роботодавця (або керівника структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи, про що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів, у протилежному випадку, якщо працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом може бути продовжено на термін не більше двох змін.

 

№ 24

1. БЕЗПЕЧНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

Безпечність виробничого процесу— це властивість виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час проведення його в умовах, установлених нормативною документацією.

Безпечність виробничих процесів забезпечується: правильним вибором технологічних процесів, робочих операцій та порядку обслуговування виробничого устаткування; вибором виробничих приміщень чи зовнішніх майданчиків; вибором вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів; вибором виробничого устаткування; розташуванням виробничого устаткування та організацією робочих місць; вибором способів зберігання та транспортування вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва; розподілом функцій між людиною та устаткуванням з метою зменшення важкості праці; професійним відбором та навчанням працівників; застосуванням засобів захисту працівників.

Вимоги до безпеки виробничих процесів:

-- усунення безпосереднього контакту працівників з матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, які чинять на них небезпечний та шкідливий вплив;

— заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих чинників,

— застосування комплексної механізації, автоматизації та комп'ютеризації виробництва;

— застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями;

— застосування засобів колективного захисту працюючих;

—раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії (обмеження рухової активності), а також зниження важкості праці;

— своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих чинників на окремих технологічних операціях;

— запровадження систем керування технологічними процесами, які забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого устаткування;

— своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, які є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

— забезпечення пожежо- та вибухобезпеки.

Застосування нових нешкідливих і негорючих матеріалів, замкнутих безвідходних технологій, комплексної механізації, автоматизації, комп'ютеризації виробничих процесів, створення оптимальних умов праці сприяють усуненню або зменшенню кількості несприятливих виробничих чинників

Штучне дихання

Мета штучного дихання забезпечення газообміну в організмі, збагачення крові потерпілого киснем і виділення з крові вуглецю. Крім того, штучне дихання, діючи рефлективно на центр дихання головного мозку, сприймає відновленню самостійного дихання потерпілого.

Підготовка до штучного дихання:

· Звільнити від одягу - розстебнути комір тощо,

· Покласти на спину на горизонтальну поверхню,

· Відвести голову назад, під лопатки кладуть валик,

· Вичистити порожнину рота.

Виконання штучного дихання:

· Пальцями затискають ніс роблять глибокий вдих, притискають свої губи до губ потерпілого і швидко роблять глибокий вдих (12-15 раз на хвилину). При цьому рот потерпілого прикривають хусточкою.

3.Захист від статичної електрики.

Як засоби захисту від статичної електрики використовують:

Заземлення технологічного устаткування, трубопроводів тощо;

Загальне і місцеве зволоження повітря в небезпечних приміщеннях робочої зони. струмопровідну підлогу, а також спецвзуття зі струмопровідною підошвою, антистатичні рукавці;

Іонізацію повітря, індукційні або тканинні нейтралізатори, пасти.

№ 25

1. Вогнегасильні речовини.

Вогнегасильні речовини при введені їх до зони горіння знищують швидкість горіння або повністю його припиняють. Вони можуть бути газоподібними, рідкими, твердими. До вогнегасильних речовин відносять також азбестові, повстянні або брезентові простирадла.

Вода – доступна, дешева, має велику теплоємність, високу транспортабельність, хімічно нейтральна

Не можна гасити водою лаки, фарби, розчинники, електроустановки під напругою.

Хімічна піна утворюється за рахунок хімічної реакції при змішуванні кислотних та лужних частин у спеціальних машинах. Не можна гасити електроустановки під напругою, натрій, калій. Використовують для гасіння легкозаймистих та горючих рідин.

Вуглекислота використовується для гасіння горючих рідин, електроустановок під напругою. Не можна гасити матеріали, що тліють.

При нагріванні вуглекислоти утворюється велика кількість газу. Випаровування сприяє утворенню снігу з температурою –70градусів.

Порошки використовують для гасіння лужних металів, електроустановок під напругою.

Пісок використовується для гасіння невеликої кількості пально-мастильних матеріалів.

2. Іонізуюче випромінювання

Іонізуючим є будь-який вид випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до виникнення електричних зарядів різних знаків. До іонізуючих випромінювань належать альфа-, бета-, гама – випромінювання, потоки нейтронів та інших ядерних часток. Іонізуюче випромінювання, проникаючи до організму людини та проходячи через біологічну тканину. Викликають в ній появу заряджених часток вільних електронів. Вільні електрони взаємодіють з сусідніми атомами, іонізують їх, що супроводжується змінами структури молекул і веде до загибелі клітин. Зміни у біохімічному складі клітин та та обміні речовин порушують функції центральної нервової системи. Внаслідок цих змін порушуються біохімічні процеси та обмін речовин, що призводить до променевої хвороби. Діючи на шкіру іонізуюче випромінювання викликає опіки, випадіння волосся. Виникають генетичні наслідки.

3. Заземлення, занулення та автоматичне відключення.

Завдяки підключенню до нейтральної точки джерела всіх не струмопровідних частин обладнання, однофазне замикання на корпус перетворюється в однофазне коротке замикання, яке призводить до спрацювання максимального струмового захисту.

Захисне заземлення- навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою.

Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів.

Занулення – це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

Метою занулення є усунення небезпеки ураження людини під час пробою на корпус обладнання однієї фази мережі електричного струму. Ця мета досягається внаслідок швидкого відімкнення максимальним струмовим захистом частини мережі, на якій трапилося замикання на корпус.

Захисне заземлення і занулення виконують з метою:

· Забезпечення нормальних режимів роботи установки;

· Забезпечення безпеки людей при порушенні ізоляції мережі струмопровідних частин;

· Захисту електроустаткування від перенапруги;

· Захисту людей від статичної електрики.

Захисне відімкнення – захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом.

Вимоги: висока чутливість, малий час відімкнення, надійність.

 

 

№ 26

1. Основні принципи держаної політики в галузі охорони праці.

· Пріоритет життя і здоров’я працюючих, відповідальність роботодавця за створення безпечних умов праці,

· Соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків,

· Організація навчання населення з питань охорони праці,

· Створення національної програми поліпшення безпеки, гігієни та виробничого середовища.

2. Безпечність виробничого устаткування

Безпечність виробничого устаткування — це властивість виробничого устаткування відповідати вимогам безпеки праці під час монтажу (демонтажу) і експлуатації.

Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування визначені ГОСТ 12.2.003-91. Відповідно до цього нормативного документа безпечність виробничого устаткування забезпечується:

- правильним вибором принципів дії, конструктивних схем, елементів конструкції; використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування;

- застосуванням у конструкції засобів захисту; дотриманням ергономічних вимог;

- включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання устаткування;

- використанням у конструкції устаткування безпечних та нешкідливих матеріалів.

Рухомі частини устаткування, які являють собою небезпеку, необхідно огороджувати,

Елементи устаткування, з якими може контактувати людина не повинні мати гострих країв, кутів, а також нерівних, гарячих чи переохолоджених поверхонь.

Виділення та поглинання устаткуванням тепла, а також виділення ним шкідливих речовин і вологи не повинні перевищувати гранично допустимих рівнів (концентрацій) в межах робочої зони.

Конструкція устаткування повинна забезпечувати усунення або зниження до регламентованих рівнів шуму, ультразвуку, інфразвуку, вібрації та різноманітних випромінювань.

Для того, щоб запобігти виникненню небезпеки при раптовому вимкненні джерел енергії всі робочі органи, а також пристрої, які використовуються для захоплення, затискування та підіймання заготовок, деталей, виробів тощо, повинні оснащуватись спеціальними захисними пристосуванням. Причому необхідно унеможливити самочинне вмикання приводів робочих органів у разі відновлення енергопостачання.

Конструкція устаткування повинна забезпечувати захист людини від ураження електричним струмом, а також запобігати накопиченню зарядів статичної електрики в небезпечних кількостях. Устаткування повинно бути оснащене засобами сигналізації про порушення нормального режиму роботи, а в необхідних випадках — засобами автоматичної зупинки, гальмування та вимкнення від джерел енергії.

Технічні характеристики та параметри устаткування повинні відповідати антропометричним, фізіологічним, психофізіологічним та психологічним можливостям людини. Робочі місця та їх елементи, що входять у конструкцію устаткування повинні забезпечувати зручність та безпеку працівникам. Виробниче устаткування, обслуговування якого пов'язане із переміщенням персоналу, необхідно обладнати безпечними та зручними за конструкцією і розмірами проходами, майданчиками, сходами, поручнями і т. п.

В процесі експлуатації устаткування не повинно забруднювати навколишнього середовища шкідливими речовинами вище встановлених норм та створювати небезпеку вибуху чи пожежі.

3.Способи транспортування потерпілого.

Наслідки своєчасної й правильно наданої допомоги на місці події можуть бути зведені нанівець, якщо при підготовці до транспортування і доставці потерпілого до медичної установи не будуть дотримані правила.

При транспортуванні необхідно забезпечити спокій і зручне положення потерпілого, а також швидку доставку до медичного закладу.

Найкраще транспортувати потерпілого ношами. При цьому можна використовувати підручні засоби: дошки, одяг тощо. Можна переносити потерпілого на руках. Якщо є підозра на перелом кісток тазу, потерпілого кладуть на спину із зігнутими ногами у колінах і у тазостегнових суглобах для того, щоб його стегна були розведені.

Якщо є підозра на перелом хребта, потерпілого кладуть обличчям догори на тверді ноші. За відсутності такого можна використати ковдру, пальто. В такому випадку потерпілого кладуть на живіт..

По рівній поверхні потерпілого несуть ногами вперед, при підйомі на гору або по східцях – головою вперед. Ноші весь час повинні бути в горизонтальному положенні. Щоб ноші не розгойдувались треба йти не в ногу, злегка зігнувши коліна.

 

 

№ 27

1. Види електрики: промислово, статична, атмосферна, її утворення.

Промислова електрика – це електричний струм, який виробляється промисловими установками та індивідуальними джерелами струму для використання на виробництві та в побуті.

Статична електрика – це заряди електрики, що накопичується на виробничому обладнанні, предметах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу. Статична електрика утворюється також при перемішуванні рідин у змішувачах, наливанні електризуючих рідин, транспортуванні їх по трубах,

Атмосферна електрика – це явище природи, пов’язане із взаємодією електричних зарядів, що утворюються внаслідок електризації грозових хмар під час руху потужних повітряних потоків.

2.. Державна політика в галузі охорони праці

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності; адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану; використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству; інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці; забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях; використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

 

3. Охорона праці жінок і підлітків.

Законом «Про охорону праці» забороняється застосовувати працю жінок на важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних фізичних роботах, а також залучати жінок до піднімання і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені граничні норми (7, 10 кг)

Багато пільг надає держава вагітним жінкам і жінкам, які мають неповнолітніх дітей. Так забороняється залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, направляти їх у відрядження.

Враховуючи фізичні, фізіологічні, психологічні особливості, властиві неповнолітнім,закон надає їм додаткові гарантії у сфері трудової діяльності. Закон забороняє застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, роботах з переміщення вантажів, маса яких перевищує граничні норми. Законодавство забороняє залучати неповнолітніх до нічних та понадурочних робіт і робіт у вихідні дні. Їм надається відпустка влітку – 31 календарний день.

 

№ 28

1. Вплив електричного струму на організм людини.

Дія електричного струму на організм людини супроводжується зовнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень, електричних знаків електрометалізації шкіри, опіків.

Електричний струм, проходячи через організм людини спричиняє термічну, електролітичну та біологічну дії.

Термічна – опіки.

Електролітична – порушення фізико-хімічного стану рідини та крові.

Біологічна – подразнення і збудження живої тканини організму, що супроводжується скороченням м’язів.

2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці Спеціальне навчання - є щорічне вивчення працівниками, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці; Посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, (далі - роботи підвищеної небезпеки), проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і іншим суб'єктом господарювання, який в установленому Типовим положенням порядку проводить відповідне навчання Спеціальне навчання з питань охорони праці проводиться роботодавцем на підприємстві за навчальними планами та програмами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов'язків працівників затверджуються наказом. Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання проводиться комісією підприємства. Перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється комісією з перевірки знань з питань охорони праці (далі - комісія) підприємства, склад якої затверджується наказом керівника. Головою комісії призначається керівник підприємства або його заступник, до службових обов'язків яких входить організація роботи з охорони праці, а в разі потреби створення комісій в окремих структурних підрозділах їх очолюють керівник відповідного підрозділу чи його заступник. До складу комісії підприємства входять спеціалісти служби охорони праці, представники юридичної, виробничих, технічних служб, представник профспілки або вповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці. До складу комісії підприємства можуть залучатися страхові експерти з охорони праці відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та викладачі охорони праці, які проводили навчання. Участь представника спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці або його територіального управління у складі комісії обов'язкова лише під час первинної перевірки знань з питань охорони праці в працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки. Комісія вважається правочинною, якщо до її складу входять не менше трьох осіб. У разі неможливості створити комісію з перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві перевірка знань проводиться комісією спорідненого підприємства або територіального управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці

 

3.Повторний, позаплановий інструктажі.

Повторний інструктаж проводиться з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз у квартал, на інших роботах – 1 раз на півріччя.

Позаплановий інструктаж проводиться:

· При введені в дію нових нормативних актів;

· При зміні технологічного процесу, заміні устаткування, сировини,

· При порушенні працівниками вимог охорони праці;

· При виявленні незнання вимог безпеки;

· Якщо була перерва понад 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад – 60 днів.

Повторний інструктаж проводиться за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

 

 

№ 29

1. Місцеві електричні травми та електричні удари.

Електричні травми – це ураження тканин і органів внаслідок проходження струму чи впливу променів електродуги на людину.

Характерними видами місцевих електротравм є такі:

· Електричні опіки – виникають внаслідок нагрівання тіла людини струмом понад 1 А під час коротких замикань;

· Електричні знаки – плями сірого у вигляді мозолі на поверхні шкіри у місці контакту зі струмопровідниками;

· Електрометалізація шкіри – просочування поверхні шкіри частками металу;

· Електрофтальмія – запалення очей внаслідок дії ультрафіолетових променів;

· Механічні пошкодження – виникає під час різкого мимовільного скорочення м’язів під впливом струму. Внаслідок чого рветься шкіра, судини нервові тканини, можливі вивихи та переломи кісток..

Електричний удар – це збудження електричним струмом живих тканин у вигляді судорожних скорочень м’язів.

Електричні удари можуть бути:

- удари, що призвели до судорожних скорочень м’язів без знепритомніння;

- удари, що призвели до судорожних скорочень м’язів із знепритомнінням;

- удари, що призвели до судорожних скорочень м’язів із знепритомнінням і порушенням діяльності органів дихання і серця;

- удари, що викликали клінічну смерть.

2. Алкоголізм і безпека праці.

Вживання працівниками алкоголю дуже часто є причиною нещасних випадків зокрема й тяжких.

Навіть невеликі дози алкоголю згубно діють на центральну нервову систему: зменшується швидкість рухових реакцій людини, знижується працездатність, прискорюється стомлюваність.

Вживання алкоголю навіть напередодні робочого дня буває причиною травм

Якщо людина систематично вживає алкоголь, то деякий час вона ще може виконувати свої професійні обов’язки, але все нове сприймає і засвоює погано. Виробниче навчання, оволодіння новою технікою стають для неї неможливими.

Нещасний випадок, що стався на виробництві внаслідок отруєння алкоголем чи наркотичними речовинами не вважається пов’язані з виробництвом.

 

. 3. Органи державного нагляду за охороною праці

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯД (Київ); в області Територіальне управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

 

 

№ 30

1. Причини нещасних випадків: технічні, організаційні, психофізіологічні

Технічні причини нещасних випадків.

· Незадовільний технічний стан обладнання; недосконалість або порушення технологічного процесу;

· Порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів; неякісне технічне обслуговування і ремонт машини

Організаційні причини нещасних випадків

· Низька виробнича дисципліна. Неякісне навчання з безпеки праці; Відсутність інструкцій;

· Порушення режиму праці та відпочинку; Недостатній контроль за дотриманням норм і правил охорони праці.

До психофізіологічних причин відносяться:

· Незадовільний психологічний клімат у колективі;, Незадоволеність працею;

· Алкогольне сп’яніння. Антропологічна невідповідність працюючого умовам праці;

2. Назвати нещасні випадки, які за наслідком розслідування беруться на облік як виробничі.

· Виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні.

· Перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, у тому числі протягом робочого та надурочного часу.

· Приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни, час руху по території цеху, підприємства тощо перед початком роботи і після її закінчення.

· Виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.

· Проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем.

· Використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого роботодавцем порядку.

· Виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків працівника

· Ліквідація аварій, наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

· Подання необхідної допомоги або рятування людей протягом робочого та надурочного часу.

· Надання підприємством шефської допомоги.

· Перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків

· Прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця.

· Прямування до/чи з місця відрядження відповідно до завдання про відрядження.

· Раптове погіршення стану здоров'я або смерть унаслідок гострої серцево-судинної недостатності працівника під час перебування на підземних роботах чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності, що підтверджено медичним висновком.

· Скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського та рибопромислового флоту в разі перевищення строку перебування його у рейсі, обумовленого колективним договором, або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.

· Оголошення працівника померлим унаслідок його зникнення, пов'язаного з нещасним випадком під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

· Заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків чи дій в інтересах підприємства, незалежно від порушення кримінальної справи, крім випадків з'ясування потерпілим особистих стосунків.

· Одержання працівником травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров'я, крім випадків, коли основною причиною цієї події стало алкогольне чи наркотичне сп'яніння потерпілого, не обумовлене виробничим процесом, що підтверджено медичним висновком, і якщо цей працівник до нещасного випадку був відсторонений від роботи згідно з порядком, визначеним правилами внутрішнього трудового розпорядку.

· Раптове погіршення стану здоров'я працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків унаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалась, була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.

· Перебування працівника на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівника на території підприємства у зв'язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов'язкового медичного огляду тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів, тренувальних занять.

3. Захист від блискавки

Згідно з протипожежними нормами і правилами будинки, споруди обладнуються системами блискавкозахисту. Відсутність їх сприяє виникненню пожеж.

Блискавкозахист – це комплекс захисних заходів від розрядів атмосферної статичної електрики, яких забезпечує захист людей, зберігає споруди, будинки, матеріали від згорання, вибухів.