Засоби захисту в електроустановках.

Для забезпечення електробезпеки використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі способи та засоби:

-захисне заземлення;

- занулення;

- вирівнювання потенціалів;

- мала напруга;

- ізоляція струмопроводів;

- огороджувальні пристрої;

- попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки;

- засоби захисту та запобіжні пристрої.

Для захисту людей від ураження електрострумом внаслідок пошкодження ізоляції і переході напруги на струмопровідні частини машин, механізмів, інструментів тощо застосовують захисне заземлення чи занулення.

Захисне заземлення- навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою.

Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів.

Занулення – це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

Метою занулення є усунення небезпеки ураження людини під час пробою на корпус обладнання однієї фази мережі електричного струму. Ця мета досягається внаслідок швидкого відімкнення максимальним струмовим захистом частини мережі, на якій трапилося замикання на корпус.

3. Надання допомоги при запорошуванні очей.

В умовах виробництва очі, можуть бути запорошені металевою або деревною стружкою, кам'яним пилом тощо.

Настає сильне подразнення, біль, різь, сльозотеча і почервоніння очей. Неприпустимо намагатися самостійно видалити стороннє тіло з ока. Необхідно накласти на око м'яку пов'язку і негайно відправити потерпілого до лікарні, найближчого пункту швидкої допомоги чи викликати медичного працівника.

 

№3.

 

1.Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Основним нормативним актом, що регулює питання дисципліни праці є правила внутрішнього трудового розпорядку.

У правилах внутрішнього трудового розпорядку конкретизуються обов'язки адміністрації, робітників і службовців, питання прийому на роботу і звільнення, використання робочого часу, порядок застосування заходів заохочення за сумлінну працю та заходів впливу на порушників трудової дисципліни.

 

2. Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки.

 

Для розробки заходів щодо запобігання електротравматизму, пов'язаних з розміщенням електроустаткування підприємства, необхідно знати характеристику приміщень. Відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ), за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на наступні три категорії.

1. Приміщення без підвищеної небезпеки - це приміщення, де відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.

2. Приміщення з підвищеною небезпекою - це приміщення, що характеризується наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом.:

● підвищена вологість (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 % або пара та конденсуюча волога у вигляді дрібних крапель) або струмопровідний пил (технологічний, атмосферний пил, що потрапляє в середину агрегатів, технологічного обладнання та ізоляції, але не викликає небезпеки аварії).

● струмопровідна підлога (металева, залізобетонна);

● висока температура повітря (+35˚С);

● можливість одночасного дотику працюючого до з'єднаних з землею металоконструкцій, обладнання з одного боку, та до металевих корпусів електрообладнання – з іншого.

3. Особливо небезпечні приміщення – це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:

● відносна вологість повітря постійно тримається близько 100% (стеля, підлога, стіни покриті вологою);

● хімічно активне середовище (у приміщенні є агресивні пари, гази, рідини, які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування);

● одночасно дві й більше умов підвищеної небезпеки.

 

3. Надання допомоги при кровотечі

Для зупинки носової кровотечі потерпілого необхідно посадити і покласти на ніс охолоджуючий компрес. Якщо не допомагає, вводять до носової порожнини тампони зі стерильного бинта, оброблені 3% розчином перекису водню. Тампони можна залишити в носі 24 год.

Якщо потерпілий відкашлюється яскраво-червоною спіненою кров'ю – кровотеча в легенях. При цьому дихання зазвичай буває утруднене. Потерпілого кладуть у напівлежаче положення, під спину підкладають валик, на груди кладуть холодний компрес. При цьому йому забороняється говорити і рухатись. Періодично йому можна давати пити холодну, злегка піднесену воду і ковтати шматочки люду. Постраждалого необхідно терміново госпіталізувати.

 

№ 4

1. Правила працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.

Закон про охорону праці захищає соціальні права працівників. Він вимагає, щоб при укладанні трудового договору громадян був поінформований роботодавцем під розписку:

· Про умови праці на підприємстві;

· Про наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я:

· Про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Умови трудового договору не можуть мати положень, які не відповідають законам та іншим нормативно-правовим актам про охорону праці.

Громадянину не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком та результатами психофізіологічної експертизи протипоказання йому за станом здоров'я.

Під час роботи на підприємстві працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла не передбачена трудовим договором виробнича ситуація, небезпечна для нього, оточуючих або довкілля.

За період простого з них причин за працівником зберігається середній заробіток.

Умови праці на виробничому місці, безпека технологічних процесів, роботи машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів про охорону праці.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не дотримується законодавства про охорону праці. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, Але не меншому ніж тримісячному заробіток.

 

2. Захист від статичної електрики

Як засоби захисту від статичної електрики використовують:

· Заземлення технологічного устаткування, трубопроводів тощо;

· Загальне і місцеве зволоження повітря в небезпечних приміщеннях робочої зони, якщо не допускається за умовами виробництва;

· Струмопровідну підлогу, а також спецвзуття зі струмопровідною підошвою, антистатичні рукавці;

· Іонізацію повітря, індукційні або тканинні нейтралізатори, пасти.

 

3. Допомога при кровотечі з рани

 

Навіть відносно неглибокі поранення можуть супроводжуватися кровотечею: капілярною, артеріальною, венозною. Якщо пошкодження артерія – колір крові яскраво-червоний, кров б'є фонтаном. Артеріальна кровотеча найбільш небезпечна, допомогу потерпілому треба надати негайно. За капілярної кровотечі кров виділяється краплями. Венозна кров має темно-червоне забарвлення.

Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою здавлюючої пов’язки. Якщо кровотеча з великої артерії, то для її зупинки до ділянки рани притискають артерію пальцем вище місця поранення, а потім накладають здавлюючу пов'язку, джгут, закрутку

У разі кровотечі зі стегнової артерії джгут накладають вище місця кровотечі. Під джгут підкладають шар марлі, щоб не пошкодити шкіру і нервові закінчення. Під джгут вкладають записку із зазначенням часу його накладення. Тривалість використання джгута обмежується двома годинами. Використовувати джгут понад дві години небезпечно – може омертвіти кінцівка.

 

№5

1. Органи державного наряду за охороною праці.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯД(Київ);в області Теруправління Держгірпромнагляду по Дн-ській обл. спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітніі не підконтрольні.

Посадові особи державного нагляду за охороною праці мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства з охорони праці, надсилати приписи про усунення порушень, забороняти експлуатацію робочих місць, що створюють загрозу здоров’ю, притягати до адміністративної відповідальності працівників.

 

2. Захист споруд від блискавки. Правила поведінки під час загрози.

Території вулиць,, тротуарів, скверів, як правило, захищені громовідводами. Вони розташовуються на трубах котелень, стовпах електропередач, вишках тощо.

Згідно з протипожежними нормами і правилами будинки, споруди обладнуються системами блискавкозахисту. Відсутність їх сприяє виникненню пожеж.

Блискавкозахист – це комплекс захисних заходів від розрядів атмосферної статичної електрики, яких забезпечує захист людей, зберігає споруди, будинки, матеріали від згорання, вибухів.

Якщо під час грози ви перебуваєте в лісі, то пам'ятайте, що не можна шукати укриття під високими деревами, на пагорбах, поблизу ліній радіо-та електропередач.

 

3. Надання допомоги при обмороженні.

Відмороження виникає за тривалої дії холоду, при дотику тіла до холодного металу на мороз, при контакті з вуглекислотою, при підвищеній вологості і сильному вітрі і низькій температурі. Найчастіше відморожуються пальці ніг та рук, ніс вуха, щоки.

Ознаки. На початковому етапі потерпілого морозить, прискорюється дихання, пульс, підвищується артеріальний тиск, потім настає переохолодження, рідшає пульс, дихання, знижується температура тіла.

Розрізняють 4 ступені відмороження тканин: 1 – почервоніння і набряк, 2 – утворення пухирів, 3- омертвіння шкіри, 4 – омертвіння частин тіла.

Допомога. При легкому ступені перехолодження тіло розігрівають розтиранням, дають випити кілька склянок теплої рідини. При середньому і тяжкому ступенях тіло енергійно розтирають вовняною тканиною до почервоніння шкіри, дають багато гарячого пиття, молоко з цукром. Якщо потерпілий слабо дихає, треба розпочати штучне дихання.

Після зігрівання потерпілого і відновлення життєвих функцій йому дають спокій. Не можна робити розтирання снігом.

 

№6

Інструктування з безпеки праці. Вступний та первинний інструктажі.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться:

· З усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу незалежно від їхньої освіти та стажу роботи:

· Працівників інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства

· З учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики:

Під час екскурсії на підприємств усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються у середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладах освіти при оформленні або зарахуванні до закладу освіти.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівників на роботу

Вступний інструктаж проводиться за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться:

· З новоприйнятим працівником,

· При переводі до іншого цеху,

· При виконанні нової для нього роботи,

· З відрядженим працівником, який бере участь у виробничому процесі.

· Перед вивченням нової теми, предмету до початку занять у кожному кабінеті.

Проводиться згідно інструкції з охорони праці.

2. Поняття про виробничу санітарію та гігієну праці.

Виробнича санітарія – це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

До організаційних засобів належать:

Дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;

Проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;

Забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо.

Технічні заходи передбачають:

Систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;

Розробку та конструювання обладнання, що вилучає виділення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях;

Забезпечено санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища;

Улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;

Забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра – та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.

Таким чином, запобігання професійних захворювань і отруєнь здійснюється через здійснення комплексу організаційних і технічних заходів, які спрямовані на оздоровлення повітряного середовища, виконання вимог гігієни та особистості безпеки працюючих.

Гігієна праці – це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які направлені на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров’я та високого рівня працездатності людини.

3. Надання допомоги при тепловому та сонячному ударі.

Тепловий та сонячний удар настає внаслідок тривалого перебування на сонці без захисного одягу, при фізичному навантаженні у нерухомому вологому повітрі.

Допомога. Потерпілого необхідно перенести в прохолодне місце, намочити голову і ділянку серця холодною водою, дати прохолодне пиття, піднести до носа ватку, замочену нашатирним спиртом. Якщо різко порушується серцева діяльність, зупиняється дихання, розпочинають штучне дихання.

№7

1. Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання.

 

Виробничий травматизм – це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Виробнича травма – це травма, отримана працюючим на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.

Патологічний стан людини зумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професійним захворюванням.

Професійне захворювання виникає як наслідок багаторазової тривалої дії на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів.

Нещасний випадок на виробництві – це наслідок раптової дії на працівника небезпечного виробничого фактора під час виконання посадових обов’язків або завдань керівника робіт.

За кількістю потерпілих нещасні випадки бувають одиночні та групові.

Наслідком нещасного випадку може бути:

Одужання,

Переведення на легшу роботу,

Встановлення інвалідності,

Смерть потерпілого.

 

2. Види освітлення

 

Робоче освітлення. Обов'язкове в усіх приміщеннях для забезпечення нормальної роботи, проходу людей та руху транспорту. Аварійне освітлення призначення для продовження роботи під час раптового вимкнення робочого освітлення. При цьому норма освітленості повинна складати 5% від робочого освітлення, Але не менш 2 лк всередині приміщень і не менше 1 лк – на території підприємства.

Аварійне освітлення. Використовується у випадках, коли раптове вимикання робочого освітлення може призвести до вибуху, пожежі, тривалого порушення роботи таких об'єктів, як електростанція, установка водопостачання тощо. Для аварійного освітлення необхідно застосувати тільки лампи розжарювання та люмінесцентні лампи.

Евакуаційне освітлення. Призначення для евакуації людей з приміщень у разі аварій. Розташовують евакуаційне освітлення у місцях, що небезпечні для проходу людей, на сходах. Стінки аварійного освітлення для продовження роботи приєднують до незалежного джерела енергії, світильники для евакуації людей – до мережі. Незалежної від робочого освітлення.

Охоронне освітлення. Використовують охоронним підрозділом на об'єктах у разі відсутності природного освітлення.

Чергове освітлення. Призначення для роботи у вихідні, святкові дні та нічні години.

 

Способи штучного дихання.

Мета штучного дихання – забезпечення газообміну в організмі, збагачення крові потерпілого киснем і виділення з крові вуглецю. Крім того, штучне дихання, діючи рефлекторно на центр дихання головного мозку, сприяє відношенню самостійного дихання потерпілого.

Способи штучного дихання можуть бути апаратні на ручні. Ручні менш ефективні, Але можуть застосовуватися негайно при порушенні дихання у потерпілого. Розглянемо, що необхідно зробити, щоб підготувати потерпілого до штучного дихання.

1. Звільнити потерпілого від одягу – розв'язати краватку, розстебнути колір сорочки тощо.

2. Покласти потерпілого на спину на горизонтальну поверхню – стіл або підлогу.

3. Відвести голову потерпілого максимально назад, доки його підборіддя не стане на одній лінії з шиєю. За такого положення голови яких не затуляє вхід до гортані, вільно пропускає повітря до легенів і рот розкривається. Щоб зберегти таке положення голови, під лопатки кладуть згорнутий одяг.

4. Пальцями видалити з порожніми рота кров, слиз тощо, вийняти також зубні протези. За допомогою хусточки або бережка сорочки вичистити порожнину рота. Після наведених приготувань обов'язково провести штучне дихання.

№8

1. Причини травматизму і захворювань на виробництві

1. Організаційні:

- порушення трудової і виробничої дисципліни;

- незадовільне утримання і недоліки в організації робочих місць;

- відсутність цільового інструктажу

- хиби у навчанні безпечних прийомів праці тощо

1. Технічні:

- незадовільний технічний стан машин, механізмів, устаткування;

- порушення або недосконалість технологічного процесу;

- порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів;

- неякісне проведення технічного обслуговування і ремонту машин і механізмів тощо

1. Санітарно-гігієнічні:

- невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам;

- підвищений вміст виробничого пилу, а також отруйних речовин у повітрі;

- незадовільний санітарний стан виробничих і побутових приміщень;

- незадовільне освітлення

1. Психофізіологічні:

- нервово-психічні навантаження;

- незадовільний психологічний клімат у колективі;

- антропологічна невідповідність працюючого умовам праці;

- алкогольне сп’яніння

2. Вимоги до опалення, вентиляції та кондиціювання повітря

Опалення призначене для забезпечення температурних умов у приміщенні відповідно до вимог санітарних норм у холодну та перехідну пори року. Обігріватися може все приміщення, а також окремі робочі місця. Системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря у комплексі з технологічними заходами щодо зменшення шкідливих виробничих речовин разом з архітектурно-планувальними та конструктивними рішеннями будівель і приміщень забезпечують метеорологічні умови і концентрацію шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень відповідно до нормативних вимог. Кондиціонування повітря – це створення і автоматична підтримка у приміщеннях незалежно від зовнішніх умов постійних або змінних за відповідною програмою температури, вологості, найбільш придатних для людини та нормального проходження технологічного процесу. Увімкнення загальнообмінних припливних та витяжних установок проводиться за 10-15 хв. до початку роботи, при цьому спочатку вмикають витяжні, а потім припливної вентиляційні установки. Вимкнення цих установок проводиться через 10-15 хв. після роботи. У цехах з можливим виділенням шкідливих газів вентиляційні установки вимикають через 30-60 хв. по закінченню роботи. Місцеві витяжні установки (місцеві витяжні пристрої), що не зблоковані з технологічним обладнанням, вмикають за 3-5 хв. до початку роботи обладнання і вимикають через 3-5 хв. по закінченню роботи.

Масаж серця, виконання

Непрямий масаж серця – це ритмічне стискання серця між грудиною та хребтом. Треба знайти розпізнавальну точку – мечевидний відросток грудини, - він знаходиться знизу грудної клітини над животом. Стати треба з лівого боку від потерпілого і покласти долоню однієї руки на нижню третину грудини, а поверх – долоню другої руки. Тепер ритмічними рухами треба натискати на грудину. Масаж серця доцільно проводити паралельно зі штучним диханням, для чого після 2-3 штучних вдихів роблять 15 стискань грудної клітки. Щоб не пропустити повторного припинення дихання, треба спостерігати за зіницями, кольором шкіри і диханням, регулярно перевіряти частоту і ритмічність пульсу.

№ 9

1. Основні заходи запобігання травматизму на виробництві

Організаційні заходи:

- проведення навчання та інструктажів з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки;

- робота щодо професійного відбору;

- здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкції з охорони праці.

Технічні заходи:

- модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання, перепланування, розміщення обладнання;

- впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи:

- придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працюючих від дії електромагнітних, радіоактивних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;

- улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем опалення, встановлення кондиціонерів;

- реконструкція та переобладнання душових, гардеробних приміщень тощо.

Медико-профілактичні заходи:

- придбання миючих та знешкоджуючих засобів, спецодягу тощо;

- організація профілактичних медичних оглядів;

- видача молока, організація лікувально-профілактичного харчування.

2. Відповідальність за порушення нормативних актів з охорони праці

За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно законів. Робітники у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку. Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення. Адміністративна відповідальність регулюється кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання. Посадові особи підприємств або громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідальності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо ці порушення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7-ми років.

3. Надання допомоги при запорошенні очей

В умовах виробництва очі можуть бути запорошені металевою або дерев’яною стружкою, кам’яним пилом тощо. Настає сильне поранення, біль, різь, сльозотеча і почервоніння очей. Неприпустимо намагатися самостійно видалити стороннє тіло з ока. Необхідно накласти на око м’яку пов’язку і негайно відправити потерпілого до лікарні, найближчого пункту швидкої допомоги чи викликати медичного працівника.

 

№ 10

1. Розслідування та облік нещасних випадків

Керівник зобов’язаний:

- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому;

- повідомити про випадок власника підприємства;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до тяжких наслідків).

Роботодавець, отримавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника служби охорони праці, керівника структурного підрозділу. До комісії залучаються представник профспілки, членом якої є потерпілий та представник Фонду соціального страхування. Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб з моменту події:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, які причетні до нього, та отримати пояснення потерпілого;

- розглянути відповідність умов праці та засобів праці проекту та паспортам, а також дотримання вимог нормативно-технічної документації з експлуатації устаткування і нормативних актів з охорони праці;

- встановити обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідальних осіб, а також зробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- скласти акт за формою Н-1 у шести примірниках.

2. Склад медичної аптечки

Найменування медичних засобів і препаратів	Призначення	Кількість
Індивідуальний перев’язочний антисептичний пакет	Для накладання пов’язок	3 шт.
Бинти	Те саме	3 шт.
Вата (в пакетах)	Те саме	2 шт.
Джгут	Для зупинки кровотечі	1шт.
Настоянка йоду	Для обробки ран, поранень на шкірі	1 флакон або 10 ампул
Нашатирний спирт	Застосовувати при знепритомнінні, накапати на ватку 2-3 краплі й піднести до носа потерпілого	1 флакон або 10 ампул
Розчин (2-4%) борної кислоти	Для промивання очей, для примочок на очі при їх опіках електродугою, для полоскання рота при опіках лужними сполуками	1 флакон 250 мл
Вазелін	Для обробки шкіри при опіках 1 ступеня	1 тюб.
Валідол	Застосовувати при серцевому болі по одній табл. під язик до повного розсмоктування	1 тюб.

 

3. Колективний договір, його укладення

Колективний договір (угода) укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників або уповноважених ними сторін.

Гарантії, пільги та компенсації, передбаченні чинним законодавством, повинні вважатись мінімальними і за наявності економічних можливостей можуть перевищуватись на підставі додаткових зобов’язань згідно колективного договору.

 

 

 

№ 11

1. Умови праці, працездатність, безпека праці

Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які вливають на здоров’я і працездатність людини під час її професійної діяльності.

Умови праці поділяються на 4 класи:

1 – оптимальні, при яких зберігається здоров’я працюючих і працездатність підтримується на високому рівні;

2–допустимі, за яких параметри факторів виробничого середовища не перевищують встановлені гігієнічні нормативи;

3 – шкідливі, які характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, рівні яких перевищують нормативи;

4 – небезпечні (екстремальні), які характеризуються наявністю небезпечних виробничих чинників, що створює великий ризик для здоров’я і життя працівника.

Працездатність – здатність людини до праці, яка визначається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоров’я та професійною підготовкою.

2. Облік нещасних випадків на виробництві

За наслідками розслідування на облік беруться нещасні випадки, які трапилися:

- під час виконання трудових обов’язків, а також дій в інтересах підприємства без доручення роботодавця.

- На робочому місці на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу разом зі встановленими перервами;

- Протягом часу, необхідного для приведення в порядок знаряддя виробництва, засобів захисту, одягу перед початком або після закінчення роботи, а також часу, призначеного для особистої гігієни;

- Під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства або сторонньої організації, яка надала його згідно з договором, а також на власному транспорті, який використовувався в інтересах виробництва;

- Під час аварій, а також під час їх ліквідації на виробничих об’єктах;

- Під час надання підприємствам шефської допомоги.

3 З яких розділів складається інструкція з охорони праці, їх зміст?

. Інструкції повинні містити такі розділи:

загальні положення; вимоги безпеки перед початком роботи;

вимоги безпеки під час виконання роботи; вимоги безпеки після закінчення роботи; вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Розділ "Загальні положення" повинен містити:

відомості про сферу застосування інструкції;

загальні відомості про об'єкт розробки: визначення робочого місця працівника даної професії в залежності від тривалості його перебування на ньому протягом робочої зміни; коротка характеристика технологічного процесу та обладнання;

умови і порядок допуску працівників до самостійної роботи за професією або до виконання відповідного виду робіт (вимоги щодо віку, стажу, стану здоров'я,медоглядів, освіти та спеціального навчання з питань ОП;

вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку, а також відомості про специфічні особливості організації праці і технологічних процесів та про коло трудових обов'язків працівників даної професії.

характеристику основних небезпечних та шкідливих виробничих факторів для професії., особливості їх впливу на працівника;

перелік спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, що належать до згідно з нормами;

Розділ "Вимоги безпеки перед початком роботи" повинен містити:порядок приймання зміни у випадку безперервної роботи, в тому числі при порушенні режиму роботи виробничого обладнання або технологічного процесу; порядок підготовки робочого місця,

порядок перевірки справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв небезпечних зон машин і механізмів, первинних засобів пожежогасіння, виявлення видимих пошкоджень захисного заземлення (занулення) тощо;

порядок перевірки наявності та стану вихідних матеріалів (сировини, заготовок, напівфабрикатів);

порядок повідомлення роботодавця про виявлені несправності обладнання,пристроїв, пристосувань, інструменту, ЗЗ.

. Розділ "Вимоги безпеки під час роботи" повинен містити:

відомості щодо безпечної організації праці, про прийоми та методи безпечного виконання робіт, правила використання технологічного обладнання, пристроїв та інструментів, а також застереження про можливі небезпечні, неправильні методи та прийоми праці, які заборонено застосовувати;

правила безпечного поводження з вихідними матеріалами допоміжними матеріалами та відходами виробництва, що являють небезпеку для працівників;

правила безпечної експлуатації внутрішньоцехових транспортних і вантажопідіймальних механізмів;

вказівки щодо порядку утримання робочого місця;

вимоги щодо використання засобів індивідуального та колективного захисту від небезпечних факторів.

умови, за яких робота повинна бути припинена;

вимоги щодо забезпечення пожежо- та вибухобезпеки; порядок повідомлення роботодавця про нещасні випадки чи раптові захворювання, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності обладнання:

Розділ "Вимоги безпеки після закінчення роботи" повинен містити: порядок безпечного вимикання, зупинення, обладнання, а при безперервному процесі - порядок передачі їх черговій зміні; порядок здавання робочого місця, порядок прибирання відходів виробництва; вимоги гігієни, порядок повідомлення роботодавця про всі недоліки, що виявились у процесі роботи.

Розділ "Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях" повинен містити:

відомості про ознаки можливих аварійних ситуацій, характерні причини аварій;відомості про засоби та дії, спрямовані на запобігання можливим аваріям;порядок дій, особисті обов'язки та правила поведінки працівника при виникненні аварії; порядок повідомлення роботодавця про аварії: відомості про порядок застосування засобів протиаварійного захисту та сигналізації; порядок дій щодо подання першої медичної допомоги.

№ 12

1. Порядок дій у разі пожежі

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов'язаний:

негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

вжити заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового на об'єкті;

у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

Посадова особа об'єкта, що прибула на місце пожежі, зобов'язана:

перевірити, чи викликана пожежна охорона, довести подію до відома власника підприємства;

у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;

видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;

припинити роботи в будівлі (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних із заходами щодо ліквідації пожежі;

здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будівлі;

перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;

організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела;

одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

З прибуттям на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об'єкта, за винятком випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлений особливий порядок допуску.

Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства, будівлі чи споруди зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні і технологічні особливості об'єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення до вжиття необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів об'єкта.