Правовий і соціальний захист підлеглих як

Пріоритетний напрямок роботи посадових осіб

Військового управління

 

Гострота соціальної ситуації у країні, у Збройних Силах вимагає від органів військового управління, посадових осіб вживання адекватних заходів щодо пом'якшення і запобігання впливу негативних соціальних факторів на соціально-правовий статус військовослужбовців. Здійснення соціального і правового захисту захисників Батьківщини — необхідна умова підтримки на належному рівні бойової готовності і боєздатності військ, важливий фактор виховання особового складу.

Перш ніж вимагати від людей сумлінного виконання своїх обов'язків, необхідно забезпечити їх усім необхідним для життя і служби, відгородити від свавілля та беззаконня. Саме ця ідея визначає суть і зміст військово-соціальної роботи.

З метою забезпечення соціального захисту військовослужбовців у нашій країні за останні роки розроблена і прийнята значна кількість нормативно-правових актів щодо соціального забезпечення, прав та пільг військовослужбовців.

Створена правова база відкриває перед людиною у військовій формі більш широкі можливості в реалізації і захисті своїх прав.

Визначальну роль в організації і проведенні військово-соціальної роботи безпосередньо в частинах і підрозділах відіграють відповідні командири (начальники).

Основні напрямки діяльності командирів (начальників) щодо забезпечення правового та соціального захисту підлеглих полягають в організації правової підготовки особового складу; забезпеченні заощадження та правильного використання фінансових та інших матеріальних засобів, їх дбайливих витрат в інтересах соціального захисту військовослужбовців; організації роботи з розгляду скарг і заяв військовослужбовців; здійсненні контролю за виконанням законодавства щодо соціального захисту.

Спектр юридичних повноважень командирів і начальників в області військово-соціальної роботи широкий і різноманітний. Як єдиноначальники, вони несуть особисту відповідальність за всі сторони життя довірених їм частин і підрозділів, за матеріальне, медичне, фінансове, соціально-правове та побутове забезпечення. Вони зобов'язані вживати заходів щодо вирішення побутових питань і забезпечення правового і соціального захисту підлеглих, створювати умови для їх культурного росту та відпочинку, зміцнення здоров'я і фізичного розвитку, при необхідності клопотати за них перед начальниками.

Значна роль в організації військово-соціальної роботи безпосередньо у військах належить командиру полку. Користуючись наданими йому правами і виконуючи покладені на нього обов'язку, командир частини видає накази й інші акти військового управління, за допомогою яких він здійснює реалізацію законодавства щодо соціального захисту військовослужбовців. З цією метою командир у виданих їм наказах вказує конкретних виконавців, а також визначає терміни виконання поставлених завдань і інші правила поведінки підлеглих під час їх виконання.

Важливе місце у забезпеченні соціального захисту підлеглих займають щоденні накази по стройовій частині. Саме цими наказами реалізується багато прав та пільг військовослужбовців: надання відпусток, додаткових грошових виплат, скерування на навчання, на лікування тощо.

Обов'язки щодо забезпечення соціального і правового захисту військовослужбовців покладаються і на інших посадових осіб.

Так, начальник штабу полку відповідно до статутних обов'язків повинен складати графік відпусток військовослужбовців полку і контролювати його виконання, постійно знати наявність людей, наявність і стан матеріальних засобів, повсякденно керувати їх обліком у полку, організовувати і не рідше двох разів на рік проводити перевірку наявності матеріальних засобів, а також їх збереження безпосередньо в підрозділах.

Заступник командира полку з гуманітарних питань відповідає за дієвість роботи із соціально-правового захисту військовослужбовців, за соціально-правове забезпечення. На зазначену посадову особу покладається обов'язок організовувати і проводити роботу із забезпечення соціальної справедливості у відношенні військовослужбовців, членів їх родин, цивільного персоналу, знати їх запити, вживати заходів щодо своєчасного вирішення обґрунтованих скарг і заяв, а також відновлення порушених прав. З метою вирішення соціальних проблем особового складу заступник командира з виховної роботи зобов'язаний підтримувати зв'язки з органами державної влади і місцевого самоврядування, суспільними об'єднаннями.

Широке коло обов'язків щодо реалізації соціально-економічних прав військовослужбовців покладається на заступника командира полку з тилу. Дана посадова особа відповідає за торгово-побутове забезпечення особового складу, за стан казармено-житлового фонду. Він зобов'язаний: організовувати своєчасне забезпечення матеріальними засобами і якісне харчування особового складу; контролювати доведення встановлених норм матеріальних засобів до кожного військовослужбовця; організовувати правильну експлуатацію і своєчасний ремонт усіх житлових і нежилих будинків; піклуватись про зовнішній вигляд особового складу, організовувати своєчасну видачу обмундирування, його припасування і ремонт; організовувати банно-пральне обслуговування підрозділів полку.

На командира роти покладається обов'язок вчасно забезпечувати військовослужбовців роти відповідно до встановлених норм постачання, піклуватись про побут своїх підлеглих і вникати в їх запити, стежити за дотриманням ними правил особистої гігієни.

Командир взводу відповідно до статуту зобов'язаний піклуватися про побут підлеглих і вникати в їх запити.

За неналежне виконання цих обов'язків передбачена юридична відповідальність. Командири (начальники), винні в невиконанні обов'язків щодо реалізації прав і законних інтересів військовослужбовців, несуть установлену законом відповідальність.

Розвиток Збройних Сил України об'єктивно обумовлює необхідність удосконалення діяльності командування у сфері військово-соціальної роботи. Першочерговими завданнями при цьому є:

- підвищення відповідальності командирів і начальників усіх рівнів за дієвість роботи щодо реалізації встановлених законодавством прав і пільг військовослужбовців і членів їх родин;

- посилення соціальної спрямованості діяльності військових керівників, які би посадові обов’язки вони не виконували; осмислення суті соціальної політики держави і специфічних напрямків її реалізації у Збройних Силах за допомогою військово-соціальної роботи й ін.

Сучасний командир зобов'язаний поєднувати професійну компетентність і соціальну спрямованість своєї діяльності, особисту дисципліну і високу вимогливість до підлеглих, бути прикладом для них у сфері соціальних відносин, мати відповідну соціально-педагогічну підготовку. Він повинен добре розуміти сутність військово-соціальної роботи, її мету і завдання, уміти реалізовувати ці знання в практичній діяльності в підрозділі, частині, з'єднанні, доводити до кожного військовослужбовця і його родини, знати основні її сфери і напрямки, виявляти наполегливість і такт у спілкуванні з людьми, піклуватися про якісну підготовку підлеглих офіцерів не тільки як військових фахівців, але і як соціальних працівників.

Найважливішим засобом забезпечення правового і соціального захисту військовослужбовців є їх правове виховання, удосконалення правової підготовки. Загальнодоступність правових норм і поінформованість військовослужбовців про них, як гарантія їх соціальної захищеності, мають два аспекти. З одного боку, добре знаючи свої права, військовослужбовці впевненіше себе почувають при відстоюванні своїх інтересів, мають можливість вимагати дотримання своїх прав і пільг від відповідних органів і посадових осіб. З іншого боку, знання права посадовими особами, на яких покладена реалізація цього законодавства, також значною мірою підвищує гарантії соціальної захищеності військовослужбовців. Не секрет, що дуже часто саме в недостатній правовій підготовці відповідних командирів і начальників, а також їх підлеглих криються причини багатьох соціальних проблем військовослужбовців. Командир (начальник), яку б посаду він не займав, повинний виступати професійним виконавцем законодавства про соціальний захист військовослужбовців, спеціалістом, який знає прийоми і правила реалізації законних прав підлеглих, має відповідні навички виконання нормативних актів із цих питань.

Знання права не зводиться до простої поінформованості про ті чи інші правові норми. Воно обов'язково припускає їх осмислення, розуміння не тільки букви, але і духу закону, його сутності, значення для правильної організації військової служби.

Не всі порушують закон через його незнання або відсутність досить міцних навичок його правильного застосування. Не менш широко поширені випадки навмисного порушення закону, дій в обхід його, виходячи з розумінь так званої доцільності. Це явище характерне як для нашого суспільства в цілому, так і для Збройних Сил зокрема.

Все це підтверджує винятково важливе значення діяльності командирів (начальників) щодо здійснення правового виховання підлеглих, а також щодо підвищення власних правових знань і навичок діяльності у сфері соціального захисту підлеглих.

 

3. Військово – соціальна робота під час підготовки та

проведення навчань

У повсякденній діяльності командири, штаби, органи з гуманітарних питань постійно мають справу з вирішенням службових, побутових, житлових та інших проблем. Це звичайний ритм військового життя, повсякденна робота відповідних посадових осіб. І це не дивно, тому що мають вони справу з людьми, права і обов’язки яких визначені законами, певними нормативними документами, а спільна службова діяльність обумовлена специфічними особистісними та колективними взаємовідносинами.

Завдання, які виконують командири, органи з гуманітарних питань у ході підготовки та проведення навчань, є складовою системи військово-соціальної роботи в частині (підрозділі). Специфіка її полягає, перш за все, у тому, що умови проведення навчань вимагають більш наполегливої уваги до службових, соціально-побутових, релігійних та інших проблем особового складу. Є також певні труднощі у способах вирішення проблем, які, перш за все, пов'язані з виконанням навчально-бойових завдань.

Планування та здійснення заходів військово-соціальної роботи організуються в загальній схемі морально-психологічного забезпечення. Військово-соціальна робота проводиться командирами, штабами, органами з гуманітарних питань, начальниками родів військ та служб як у період підготовки до навчання, так і у ході його проведення.

Вона проводиться з метою:

- вивчення та прогнозування динаміки соціальних процесів у військових колективах, виявлення і розв'язання соціальних проблем, створення та підтримання позитивної соціально-психологічної обстановки під час підготовки та проведення навчання;

- забезпечення соціального захисту всіх категорій військовослужбовців;

- всебічного забезпечення військовослужбовців необхідними нормами постачання;

- підтримання у військових колективах високої дисципліни та організованості, безумовного виконання наказів командирів;

- виховання у військовослужбовців поваги до законів України;

- стимулювання активної та ефективної навчально-бойової діяльності, оцінки кожного військовослужбовця, заохочення тих, які виявили старання, винахідливість у ході проведення навчання;

- роз'яснення особовому складу норм міжнародного гуманітарного права, формування навичок та умінь щодо його дотримання.

Як правило, у підготовчий до навчань період командири, штаби, органи з гуманітарних питань планують та проводять ряд організаційних та виховних заходів військово-соціального характеру.

У системі гуманітарної підготовки розглядається тематика, пов'язана з нормами міжнародного гуманітарного права. В загальній системі суспільно-політичного, правового інформування особливу увагу приділяють доведенню до особового складу законів та правових актів. У всіх категорій військовослужбовців формується відповідальність за збереження військового та державного майна, дбайливе відношення до військової техніки та озброєння.

У ході таких занять в особового складу доцільно сформувати шанобливе ставлення до цивільного населення, повагу до державної та особистої власності, до природи. Організуються виступи перед військовослужбовцями військових юристів. Як правило, комплекс проведених роз'яснювально-виховних заходів завершується перевіркою усвідомленого матеріалу.

Кожний військовослужбовець розписується у тому, що йому доведено про відповідальність за порушення певних законів та інших нормативних документів.

Не менш важливим для командування є організація цілеспрямованої військово-соціальної роботи з офіцерами, прапорщиками та членами їх сімей. У встановлений час, не пізніше, як за 2 тижні до навчань, командування проводить прийом з особистих питань для цієї категорії військовослужбовців. У ході прийому особлива увага при­діляється вирішенню питань, пов'язаних із фінансовим, продовольчим, речовим забезпеченням учасників навчань та членів їх сімей. Якщо прийом з особистих питань не проводиться, то командуванням можуть організовуватись загальні збори офіцерів і прапорщиків та членів їх сімей. Основне завдання цих заходів - зняти соціальну напругу, створити для категорії офіцерів та прапорщиків такі умови роботи під час навчань, при яких вони не турбувалися б про соціальну захищеність своїх сімей.

У ході проведення культурно-виховної роботи плануються та проводяться заходи щодо підтримання єдиноначальності, забезпечення міцної військової дисципліни, безумовного виконання наказів командирів та начальників.

Офіцерами з гуманітарних питань проводиться соціально-психологічне вивчення військових колективів з метою виявлення та вирішення проблем військово-соціального характеру. Проводяться вечори запитань та відповідей, бесіди з окремими військовослужбовцями.

Командирами, штабами, органами з гуманітарних питань проводяться цілеспрямовані заходи щодо забезпечення учасників навчання усіма видами постачання. Особливої уваги ця робота потребує, якщо навчання проводяться у важких погодних умовах, взимку. Під час стройових оглядів перевіряється забезпеченість учасників навчання теплим одягом, взуттям, обладнання пунктів обігріву. Організується робота щодо забезпечення учасників навчань більш калорійними продуктами харчування. Перевіряється готовність до роботи у польових умовах пунктів прийому їжі, місць збереження продуктів, їх відповідність санітарним нормам.

Період підготовки до навчань характеризується певним напруженням, великою кількістю різноманітних завдань. Саме у цей період службове навантаження на особовий склад дуже зростає, через що для командира, заступника з гуманітарних питань дуже важливо не перегнути пали­цю, створити військовослужбовцям сприятливі умови як для роботи, так і для відпочинку.

До обов`язкових заходів військово-соціальної роботи, які проводяться до початку навчання, слід віднести встановлення взаємодії між командуванням та органами місцевої влади. Відділення з гуманітарних питань з'єднання (частини) спільно з радами народних депутатів, місцевою державною адміністрацією організує роз'яснювальну роботу з населенням району, на території якого буде проводитись навчання. Шляхом виступів у засобах масової інформації, виготовлення спеціальних листівок, плакатів до населення доводяться заборонені зони для збору грибів, ягід, випасу худоби, небезпечні шляхи пересування та інша інформація, метою якої є попередження нещасних випадків, загибелі та травмування місцевого населення, недопущення пошкодження або знищення державного, колективного та особистого майна.

Військово-соціальна робота під час навчань - це цілеспрямована діяльність органів військового управління щодо створення та забезпечення необхідних соціальних і правових умов виконання особовим складом навчально-бойових завдань, реалізації пільг та прав військовослужбовців, дотримання моральних принципів поведінки, норм міжнародного гуманітарного права, підтримання єдиноначальності, високої дисципліни, організованості та правопорядку.

У ході навчань заходи військово-соціальної роботи проводяться командирами, офіцерами з гуманітарних питань з особливою наполегливістю. Відділом (відділенням) з гуманітарних питань з'єднання (частини) постійно відслідковується соціально-психологічна обстановка у військових колективах. У цю роботу включаються начальники родів військ та служб, офіцери управління та штабу, які працюють в підпорядкованих частинах (підрозділах). Особлива увага звертається на підтримання у військових колективах стабільних, неконфліктних взаємовідносин. Забезпечується законність віддачі розпоряджень і вказівок командирами та начальниками. Організується нагляд за безумовним виконанням наказів.

Під особистим контролем командирів здійснюється розподіл службового навантаження між військовослужбовцями усіх категорій. У всьому дотримується принцип соціальної справедливості. Питання військово-соціальної роботи щоденно розглядаються на службових нарадах. Командирами з цих питань віддаються необхідні розпорядження. Постійно здійснюється контроль за дотриманням військовослужбовцями правил особистої гігієни. Медичне забезпечення організується з метою профілактики захворювань та травматизму, своєчасного надання допомоги кожному військовослужбовцю, який її потребує. У ході навчань командирами, штабами, органами з гуманітарних питань стимулюється активна та ефективна навчально-бойова діяльність підлеглих. Щоденно організовується підбиття підсумків навчання. Військовослужбовці, які відзначились, заохочуються командирами, їх досвід та заслуги пропагуються через листівки-блискавки, бойові листки, фото- та радіогазети, засоби масової інформації.

Командуванням, відділом (відділенням) із гуманітарних питань здійснюються й інші заходи, метою яких є вирішення соціальних проблем військовослужбовців.

Уміле проведення військово-соціальної роботи в частині під час підготовки та проведення навчання забезпечує підтримання у військових колективах здорової морально-психологічної атмосфери, створює сприятливі умови для успішного виконання навчально-бойових завдань.

Висновки

 

Закінчуючи розгляд навчальних питань, ми з вами бачимо, що у Державній програмі розвитку Збройних Сил України пріоритетним напрямком є заходи із забезпечення соціально-правового захисту військовослужбовців. Головний чинник будь-якої реформи — конкретна людина. Без врахування її інтересів неможливо здійснювати радикальні перетворення. Адже Україна згідно з Конституцією є правовою соціальною державою.

Збройні Сили — гарант не тільки національної безпеки держави, але й стабільності у суспільстві. Армія виконує завдання, покладені на неї, тому особливо потребує соціального захисту з боку державу.

Контрольні питання

1. Планування та здійснення заходів військово-соціальної роботи.

2. Військово-соціальна робота під час підготовки та проведення навчань.

3. Правовий і соціальний захист підлеглих як пріоритетний напрямок роботи посадових осіб військового управління.

4. Військово-соціальна робота у ЗС України як складова морально-психологічного забезпечення.