Список використаної літератури. Конституція України

Конституція України.
Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Затверджена Указом Президента України від 4 вересня 1998 року № 981/98.

3. Наказ Міністра оборони України №142 від 5.05.1999 року «Про затвердження Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України».

Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Указ Президента України від 12 січня 2004 року № 28/2004
«Положення про органи з гуманітарних питань у Збройних Силах України». Затверджене Наказом Міністра оборони України від 05.07.2005р. № 377.

ТЕМА 2 Планування виховної роботи та заходів соціального та гуманітарного забезпечення в частині

План

2.1.Організація і порядок планування виховної роботи в частині (підрозділі).

2.2.Методика планування й організації виконання запланованих заходів.

2.3.Особливості планування МПЗ навчально-бойових завдань.

Планування заходів соціального та гуманітарного забезпечення – це визначення напрямів, шляхів, змісту, засобів, методів і форм щодо реалізації цілей виховної роботи, прийняття конкретних, адресних, обґрунтованих рішень, що стосуються реалізації заходів виховної роботи, їх термінів і виконавців.

2.1. Організація і порядок планування виховної

роботи в частині (підрозділі)

Планування виховної роботи у військовій частині (підрозділі) здійснюється з метою координації зусиль усіх посадових осіб у виховній роботі з особовим складом, максимального використання виховного потенціалу заходів, що проводяться в інтересах формування та підтримання високого МПС особового складу, необхідного для виконання поставлених перед військовими частинами та підрозділами завдань.

План виховної роботи – це комплекс заходів, які здійснюються посадовими особами й громадськістю частин та підрозділів щодо формування та підтримання в особового складу високого МПС, необхідного для успішного виконання навчально-бойових завдань.

Для ефективної організації виховної роботи та забезпечення її оптимальності слід дотримуватися таких принципів планування:

Науковість. Планування виховної роботи повинно спиратися на наукові теорії в організації управління соціально-психологічними процесами у військових колективах, знання в області військової соціології, педагогіки та психології.

Особистісна спрямованість виховних заходів. Основні виховні заходи мають бути спрямовані на особистість вихованця, викликати у нього позитивні почуття, формувати і підтримувати мотивацію до постійного самовдосконалення у військово-професійній діяльності.

Конкретність і цілеспрямованість заходів, які плануються. План повинен оптимально прогнозувати розвиток соціально-психологічних процесів у підрозділі, військовій частині та моделювати виховні заходи, спрямовані на зміцнення МПС в особового складу та успішне вирішення завдань військової частини, підрозділу. Під час планування виховної роботи не слід зловживати масовими заходами. Для забезпечення їх конкретності й особистісної спрямованості слід передбачати обов’язково заходи індивідуально-виховної роботи.

Комплексний підхід до планування. Заходи плану виховної роботи мають бути збалансовані із заходами бойової підготовки, завданнями підрозділу (військової частини), їх повсякденною життєдіяльністю та органічно їх доповнювати.

Реалістичність. Планувати тільки ті заходи, які реально виконати за існуючих умов обстановки.

Особиста відповідальність виконавців. Для реалізації запланованих виховних заходів і забезпечення їх ефективності необхідно відповідальне ставлення виконавців до їх проведення, проявлення ними творчого ставлення у процесі їх організації та проведення.

У практиці виховної роботи склалися наступні види планування.

Перспективне, якескладається на основі вимог керівних документів та визначає заходи на тривалий період (період навчання, навчальний рік) із найбільш важливих виховних проблем.

При цьому основні зусилля у виховній роботі зосереджуються на:

державній і патріотичній спрямованості виховного процесу, забезпеченні морально-психологічної єдності та готовності особового складу Збройних Сил до захисту України за бойовим призначенням;

формуванні у всіх категорій особового складу свідомого та відповідального ставлення до виконання завдань Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України;

удосконаленні системи роботи щодо зміцнення МПС в особового складу, військової дисципліни та профілактики правопорушень.

При перспективному плануванні слід враховувати:

вимоги законів України, нормативних актів Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Кабінету Міністрів, наказів Міністра оборони, організаційні вказівки Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗСУ з проблем організації виховної роботи та МПЗ виконання покладених на війська (сили) завдань;

рішення Колегії Міністерства оборони України, військових рад із проблем виховної роботи, зміцнення військової дисципліни та правопорядку;

вимоги керівних документів щодо організації бойової підготовки та виховної роботи, завдання, поставлені старшими начальниками, та заходи, які ними проводяться;

завдання військової частини, підрозділу на навчальний рік, період навчання;

рішення командира військової частини щодо організації виховної роботи, МПЗ бойової, мобілізаційної готовності, бойової підготовки, бойового чергування, гарнізонної та вартової служби, специфічної діяльності.

Перспективне планування повинно бути розроблено так, щоб не тільки залишатися цілісним протягом тривалого періоду часу, але і бути достатньо гнучким, щоб при необхідності можна було здійснити його модифікацію і уточнення відповідно до нових завдань та обстановки.

У полках, окремих батальйонах (дивізіонах) та їм рівних частинах на період навчання складається план виховної роботи та зміцнення військової дисципліни, який має таку структуру:

заходи МПЗ бойової, мобілізаційної готовності, бойової підготовки та бойового чергування (служби);

заходи МПЗ військової дисципліни (соціально-психологічні та виховні заходи щодо профілактики правопорушень, зміцнення військової дисципліни, створення безпечних умов служби);

заходи інформаційно-пропагандистського забезпечення, культурно-виховної та просвітницької роботи;

заходи щодо впровадження військових традицій та ритуалів видів (родів) військ (сил);

заходи морально-психологічного супроводу повсякденної діяльності особового складу.

Поточне планування здійснюється на підставі визначених перспективним плануванням заходів. Воно є засобом реалізації перспективного планування та передбачає заходи на нетривалий період часу (як правило, місяць), спрямовані на вирішення конкретного комплексу завдань, які витікають із наказів і вказівок командирів (начальників), планів бойової та гуманітарної підготовки. Типові заходи виховної роботи на місяць у військовій частині представлені (додаток 1).

При опрацюванні поточного планування враховуються вимоги військових статутів, наказів та директив Міністра оборони, вказівки старших командирів (начальників), характер та обсяг завдань програми та плану бойової підготовки, МПС і стан військової дисципліни особового складу, оцінюється ступінь виконання попередніх заходів, їх оптимальність, ефективність впливу на вирішення завдань військової частини (підрозділу), робляться відповідні уточнення перспективного плану.

У полках, окремих батальйонах (дивізіонах) та їм рівних частинах складається план виховної роботи на місяць, в якому передбачаються такі заходи:

- робота у підрозділах;

- заходи МПЗ бойової й мобілізаційної готовності, бойової підготовки;

- заходи інформаційно-пропагандистської та культурно-виховної роботи;

- заходи щодо зміцнення військової дисципліни;

- заходи морально-психологічного супроводу повсякденної діяльності особового складу.

У військових підрозділах здійснюється поточне планування. Воно оформлюється планами на місяць і окремо – планами на період виконання підрозділом конкретних завдань. Виховні заходи, сплановані в ротах та їм рівних підрозділах, включаються у розклад занять.

При плануванні враховуються типові заходи гуманітарного та соціального забезпечення, рекомендовані Головним управлінням Міністерства оборони України.

Цільове планування проводиться з метою організації виховної роботи та МПЗ окремих важливих, відповідальних та конкретних завдань, наприклад, підготовки та проведення тактичних навчань, бойових стрільб, святкування державних свят, визначних подій у державі, Збройних Силах, військовій частині тощо.

2. Методика планування та організації виконання

запланованих заходів

Методика планування включає ряд етапів:

1. Вивчення керівних документів та усвідомлення вихідних даних для планування, а саме:

- стан виконання завдань бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки за минулий період;

- оцінка МПС особового складу та стану військової дисципліни;

- оцінка ефективності системи виховної роботи у минулому періоді;

- стан виховної роботи з різними категоріями військово-службовців;

- рівень задоволення духовних та соціальних потреб вій-ськовослужбовців;

- вимоги керівних документів щодо організації бойової підготовки та виховної роботи;

- завдання військових частин, підрозділів на наступний навчальний рік, період навчання;

- вказівки старших начальників;

- особливості навчального року, періоду навчання;

- заходи, які проводяться старшими начальниками, побажання підлеглих командирів (начальників) та ін.

2. Визначення загальної мети та пріоритетних напрямів в організації виховної роботи на певний період, форм та методів виховної роботи, заходів, які доцільно провести з метою ефективного впливу на вирішення завдань бойової і мобілізаційної готовності, бойової підготовки, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів, термінів проведення заходів та виконавців, ін.

3. Узгодження заходів, які плануються, та термінів їх проведення зі старшим начальником. З метою організації виконання плану здійснюють:

- ознайомлення з планом усіх командирів підрозділів;

- доведення до виконавців завдань та обов'язків щодо проведення запланованих заходів;

- розпорядчу діяльність;

- методичну допомогу виконавцям у підготовці до проведення заходу;

- координацію, встановлення та підтримання взаємозв'язків між виконавцями щодо проведення запланованого заходу;

- облік та аналіз проведених заходів, оцінку їх ефективності та впливу на вирішення завдань, які стоять перед військовою частиною, підрозділом;

- контроль за організацією і проведенням виховних заходів і надання своєчасної допомоги;

- визначення заходів щодо усунення недоліків в організації виховної роботи, внесення змін та доповнень до плану виховної роботи.

3. Особливості планування МПЗ навчально-бойових

Завдань

При проведенні стрільб і водінні бойових машин, навчань підрозділів і військових частин розробляються плани МПЗ, які, як правило, складаються із трьох розділів, що відображають підготовчий період, хід заняття (динаміку навчань), підведення підсумків.

Зміст МПЗ у кожному конкретному випадку має відповідати темі, яка відпрацьовується, і завданням бойової підготовки.

Так, наприклад, під час підготовки до водіння серед заходів МПЗ значне місце повинно відводитися роз’яснюванню вимог наказів Міністра оборони, статутів, курсів і інструкцій щодо організації та практики водіння і експлуатації машин, умов і правил виконання вправ, особливостей водіння вдень і вночі. Під час відпрацювання завдань із захисту від ЗМУ особливу увагу доцільно приділити глибокому вивченню воїнами їх бойових характеристик і уразливих факторів евентуального противника, роз’ясненню заходів захисту від них, а також вихованню в особового складу твердої впевненості у можливість успішного ведення бойових дій в умовах застосування противником сучасних засобів збройної боротьби та ін.

При підготовці до занять з офіцерами, сержантами і солдатами доцільно вивчати вимоги бойових статутів і настанов, зміст і порядок відпрацювання навчальних завдань. Також доцільне проведення індивідуальних і групових бесід з воїнами різних спеціальностей про цілі занять, характер дій конкретних фахівців у бою.

Найбільш широко повинні застосовуватися такі форми впливу на особовий склад, як індивідуальна робота з військово-службовцями, особистий приклад командира і активістів підрозділу, регулярний випуск бойових листів, листів-блискавок, інформування, пропаганда дій військовослужбовців, які відзначилися на заняттях.

Заходи МПЗ мають сприяти вирішенню завдань якісної підготовки, наприклад, до тактичного навчання. Це досягається шляхом:

- мобілізації особового складу на оптимальне скорочення термінів приведення підрозділів і військових частин у бойову готовність;

- роз’яснення вимог статутів, директив і наказів Міністра оборони України, конкретних завдань запланованого навчання; забезпечення глибокого засвоєння своїх обов’язків кожним учасником навчання;

- всебічної підготовки особового складу і бойової техніки, удосконалення військово-технічних знань, навичок і вмінь солдатів, сержантів і офіцерів;

- навчання командирів, офіцерів виховних структур, активу практиці проведення заходів МПЗ на навчаннях;

- широкої пропаганди бойових традицій Збройних сил України, своєї військової частини, передового досвіду дій особового складу і підрозділів на навчаннях, які проходили раніше.

Особлива увага повинна приділятися військовослужбовцям, які вперше беруть участь у навчаннях.

У період підготовки до виходу в поле на заняттях із гуманітарної підготовки, під час інформування військовослужбовців, на зборах особового складу і службових нарадах, під час групових та індивідуальних бесід роз’яснюються вимоги Президента України, Міністра оборони України до бойової готовності Збройних Сил України, положення статутів, настанов і курсів щодо польового вишколу військ, зміст і завдання бойової підготовки.

Командири, заступники з гуманітарних питань повинні проявляти максимальну турботу про всебічну підготовку офіцерів, які нещодавно закінчили ВВНЗ або призначені на посаду. Особлива увага приділяється підвищенню їх педагогічної майстерності, навчанню практиці МПЗ.

Перед виходом на тактичне навчання обов’язково вивчаються особливості району навчань, організовується широка пропаганда передового досвіду.

З метою чіткої організації МПЗ заступники з гуманітарних питань з’єднань, військових частин і підрозділів приділяють увагу підвищенню військово-технічної і професійної підготовки офіцерів виховних структур, активу підрозділів, їх навчанню практиці організації заходів МПЗ польових занять та навчань.

У підготовчий період офіцери виховних структур приділяють увагу вихованню у воїнів любові і дбайливого відношення до зброї і техніки, державного майна, беруть участь у роз’ясненні заходів безпеки.

У той же період активізується санітарно-просвітницька робота. Наприклад, при проведенні польових занять у зимових умовах воїнам роз’яснюються заходи щодо попередження обмороження, простудних захворювань та отруєння газами, які з’являються при роботі двигунів. У літніх умовах, особливо під час спеки, військовослужбовцям доводять порядок дотримання питного режиму, заходи попередження перегріву організму.

Важлива роль на польових заняттях і навчаннях належить водіям. Тому напередодні занять (навчань) організовується їх спеціальна підготовка, вивчаються правила водіння транспортних і бойових машин, експлуатації техніки в польових умовах, роз’яснюються особливості району навчань, заходи безпеки. При цьому особлива увага приділяється підготовці молодих водіїв. Широко використовуються такі форми військово-технічної пропаганди, як лекції, доповіді, повідомлення, бесіди, технічні вечори, конференції, вікторини, змагання на кращого фахівця, випуск бюлетенів та пам’яток.

У підготовчий період офіцери з гуманітарних питань готують до занять у полі комплекти наочної агітації. Організовується підбір суспільно-політичної, військово-технічної та художньої літератури. Військові частини і підрозділи забезпечуються бланками грамот, бойових листів, листів-блискавок, листів подяк, виготовляються друковані рекомендації і пам’ятки, готуються до роботи в полі ТЗВ, культурно-просвітницьке майно.

Серед багатьох форм заохочення кращих військовослужбовців під час навчань використовується вручення перехідних вимпелів, письмових подяк воїнам від командирів підрозділів, похвальних листів і грамот, розміщення матеріалів у фотогазеті та листівці, висловлення подяки у листах на батьківщину кращих військовослужбовців, підготовка кореспондентських повідомлень у військові друковані органи.

Після навчання ступінь моральної і фізичної напруги в особового складу знижується, що може призвести до збільшення випадків порушення військової дисципліни. Тому основні зусилля МПЗ у цей період необхідно спрямовувати на підтримання дисципліни, правопорядку й організованості.

Висновки

Отже, планування заходів соціального та гуманітарного забезпечення – це визначення напрямів, шляхів, змісту, засобів, методів і форм щодо реалізації цілей виховної роботи, прийняття конкретних, адресних, обґрунтованих рішень, що стосуються реалізації заходів гуманітарного та соціального забезпечення, їх термінів та виконавців.

Контрольні питання

1. Особливості планування заходів морально - психологічного забезпечення.

2. Методика планування виховної роботи.

3. Що таке перспективне планування?

4. Особливості поточного планування.

Цільове планування заходів МПЗ.