У процесі занять із фізичної підготовки

Успішне формування психологічної стійкості, що дозволяє долати негативні стани і впевнено діяти у складній обстановці, можливе за умов перенесення тривалих фізичних навантажень і систематичних тренувань у будь-який час року, доби і при будь-якій погоді. Тому на заняттях із фізичної підготовки рекомендується створювати напружену обстановку з поступовим нарощуванням навантаження, доводячи її до граничної.

У процесі фізичної підготовки з метою виховання у військовослужбовців загальної психологічної стійкості і, насамперед, сміливості, рішучості, наполегливості і впевненості у своїх силах, повною мірою використовуються заняття з подолання перешкод, відпрацьовування прийомів рукопашного бою, гімнастика, крос і марш-кидки, лижна підготовка, плавання, фізичне тренування в ході повсякденного життя, а також ранкова фізична зарядка.

Доцільно проводити заняття зі спортивно-прикладних змагань (марш-кидки і багатоборство).

Створювати вогневі полоси, а також ділянки руйнувань і загороджень, що можуть зустрітись під час виконання миротворчих завдань, вводити раптові шумові і світлові ефекти (взривпакети, димові шашки, гул сирени, трансляції звукозапису бою). Тренування військовослужбовців у подоланні перешкод після значної фізичної втоми і нервової напруги (кросу, марш-кидка й ін.).

Нарощування навантаження і психологічного впливу на цих заняттях досягається проведенням тренувань у кросі і марш-кидку при несприятливих метеорологічних умовах: у дощ, снігопад, при зустрічному сильному вітрі, високій і низькій температурі, спочатку без речей, а надалі повністю укомплектованими і в касках, на окремих ділянках – у протигазах і в захисному одязі.

У ході занять із тактичної підготовки

1. Проведення польових занять і навчань на незнайомій місцевості, у складних обставинах.

2. Оголошення збору в різний час, вдень і вночі, з виконанням марш-кидка і рішенням бойових завдань.

3. Виконання різних тактичних завдань у скороченому складі.

4. Широке використання засобів імітації, що сприяє формуванню вірного уявлення про реальні бойові обставини.

5. Систематичне нарощування психічних навантажень на заняттях у полі.

6. Обкатка танками на складному тактичному фоні.

7. Застосовання на польових заняттях і в ході навчань бойових ручних гранат викликає у навчаємих стан, дуже близький до того, який виникає у реальному бою.

8. Організація і проведення занять із одночасним рішенням завдань із тактичної, вогневої, технічної підготовки, захисту від зброї масового ураження, топографії, зв’язку, фізичної підготовки.

Центpальною постаттю в оpганізації і здійсненні психологічної підготовки особового складу є офіцеp – командиp підpоз-ділу. Від його пpофесійної майстеpності, пpавильного pозуміння змісту психологічної підготовки та її методів залежить pезуль-тативність усього цього пpоцесу. Командири, штаби, органи виховної роботи частин повинні активно впроваджувати в життя обґрунтовані і перевірені практикою рекомендації з психологічного загартування особового складу, допомагати особовому складу у творчому пошуку нових методів їх реалізації, піклуватися про удосконалювання матеріально-технічної бази з урахуванням вимог психологічної підготовки.

Висновки

 

Для успішного вирішення завдань психологічної підготовки необхідно, щоб увесь офіцерський склад добре знав основи військової педагогіки і психології, виявляв цілеспрямованість, творчість у психологічній підготовці, більше уваги приділяв польовому вишколу підлеглих, створював на навчаннях і заняттях обстановку, наближену до бойової, вів рішучу боротьбу з усякого роду послабленнями і спрощеннями, сміливо вносив у практику бойового навчання елементи напруженості, раптовості, небезпеки і ризику.

 

Питання для самоконтролю

1. Сутність психологічної підготовки.
2. Назвіть основні напрямки боротьби зі страхом.
3. Що таке переконання?
4. Що належить до практичних методів психологічної підготовки?
5. Дайте визначення психологічній вправі та тренуванню.