Обсяг першої психологiчної допомоги

На полi бою у залежності від вираженостi психічної реакції

Тип психічної реакції	Симптоми	Заходи, що рекомендуються для допомоги	Заходи, що не рекомендуються
Нормальна	Тремор, м’язове напруження, пітливість, нудота та незначна діарея, часте дихання і серцебиття, стурбованість, занепокоєння	Індивідуальна психофізична підтримка, чітке керівництво з виділенням позитивних ситуаційних мотивів, спілкування з товаришами	Фіксувати надлишок уваги на цьому стані, виділяти серйозність положення, висміювати або залишатися безучасним
Знижена активність, депресія	Військовослужбовці знаходяться в стоячому положенні або сидячи, без руху і розмов, з байдужими обличчями	М’яко встановити з ними контакт, добиваючись того, щоб вони повідомили про те, що сталося. Виявити увагу і виразити солідарність. Запропонувати просту, рутинну роботу. Забезпечити теплою їжею і сигаретами	Проявляти надмірну жалість, призначати седативні засоби (за виключенням крайніх випадків), гіперболізувати почуття солідарності
Індивідуальна паніка	Нерозсудливі спроби до втечі, неконтрольований плач, біг кругами	Проявити доброзичливу твердість. Дати з’їсти або випити що-небудь тепле. Запропонувати закурити. Ізолювати, якщо в тому є необхідність. Виявити співчуття	Вживати грубих заходів при ізоляції, обливати водою, призначати седативні засоби (за виключенням крайніх випадків)
Гіперактивність	Схильність до сперечань, швидка мова, виконання непотрібної роботи, перестрибування з однієї роботи на іншу, висловлювання нескінченних порад оточуючим	Дати виговоритися, заставити виконувати фізичну роботу. Запропонувати з’їсти або випити щось тепле, дати закурити. Здійснювати контроль. Не проявляти інших почуттів	Акцентувати увагу на стані військовослужбовця, вступати з ним у суперечку, призначати седативні засоби
Реакція з перевантаженням фізичних компонентів	Нудота, рвота, функціональні паралічі	Показати свою зацікавленість, запропонувати просту, неважку роботу. Створити необхідні умови при евакуації в медичний пункт. Утриматися від прояву інших почуттів	Говорити потерпілим, що з ними нічого серйозного не сталось, сварити і висміювати, акцентувати увагу на їх стані

В основі сучасної методики терапії психотравм лежать три принципи: своєчасність, наближення місця лікування до поля бою і максимальне скорочення строків лікування, які ми вважаємо можливим запропонувати в наступних рекомендаціях військовому психологу:

1. Розділити потерпілих на хворих із психотичними розладами й осіб, в яких психічні порушення не досягають психотичного рівня. Критерієм сортування є оцінка стану свідомості (порушена-непорушена), рухових розладів (психомоторне збудження - ступор), особливостей емоційного стану (страх, тривога, депресія). Важливе значення в цей період має своєчасне виявлення і евакуація охоплених страхом панікерів та істеричних осіб, які складають групу підвищеного ризику розвитку паніки.

2. Застосовувати безпосередньо на передовій під час тривалого відпочинку такі методи попередження психотравм, як:

- релаксація;

- самонавіювання;

- медитація;

- обговорення;

- аналіз стресу;

- метод зворотного зв’язку.

3. На полковому пункті психологічної реабілітації лікування уражених із БПТ, в основному, повинно включати методи психотерапії разом із мінімальною кількістю медикаментозних засобів-антидепресантів.

4. Організувати і підтримувати постійний зв’язок потерпілого із своїм підрозділом.

5. Проводити заняття з бойової та фізичної підготовки.

 

Висновки

Таким чином, підбиваючи підсумки розгляду навчальних питань ми з вами можемо зробити висновок про те, що основна сутність психологічного забезпечення полягає у формуванні у військовослужбовців таких морально-психічних, бойових і фізичних якостей, які забезпечують високу ефективність їх діяльності в сучасній війні. Це зумовлює його зміст, тобто головні завдання і специфіку різних напрямків психологічного забезпечення з урахуванням специфіки навчально-бойової та бойової діяльності підрозділів.

Питання для самоконтролю

1. Хто має піддаватися психологічному корегуванню?

2. У чому полягає головне завдання психологічної роботи?

3. Перелічіть комунікативні способи психологічної допомоги.

4. Організаційні способи психологічної підтримки.

5. Що сприяє виникненню бойових психічних травм?

6. Що розуміють під бойовим стомленням?

Список використаної літератури

 

1. Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України: частина 2 (батальйон, рота). – К.,2004.

2. Военная психология и педагогика: Учебное пособие / Под ред. П.А. Корчемного, П.Г. Лаптева, В.Г. Михайловского. – М.: Изд-во “Совершенство”, 1998. – 384 с.

3. Войсковой вестник. Сборник учебно-методических материалов. Приложение к военно-публицистическому и литературно-художественному журналу “На боевом посту”. – М., 2005.

4. Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Затверджена Указом Президента України від 12 січня 2004 року №28/2004 // Народна армія. – 2004. – 4 лютого.

5. Крысько В. Секреты психологической войны. – М.: Харвест, 1999.

6. Литвиновський Є.Ю., Попович О.І., Савінцев В.І., Стасюк В.В. Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення бойових дій: Навчально-методичний посібник, видання ІІ, доповнене, у двох частинах: частина І. – К.: ВГІ НАОУ, 2002. – 207 с.

7. Макаревич О.П. Психологічна підготовка особистості до поведінки в складних ситуаціях: Навч.-метод. посіб. – К.: ВГІ НАОУ, 2000. – 188 с.

8. Маклаков А.Г. Военная психология. – М., 2004.

9. Малкина-Пых И.Г. Экстремальные ситуации (справочник психолога). – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 960 с.

10. Норман Коумпленд. Психология и солдат. –М.: Воен-издат, 1958.-136с.

11. Проблемы военной психологии. Хрестоматия. – Минск, 2003.

12. Стратієнко О.Ф., Ротань М.П. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки та служби військ: навчально-методичний посібник. – К.: КВГІ, 1998.

13. Ягупов В.В. Військова психологія. – К.: Либідь, 2005. – 654 с.

14. Ягупов В.В. Морально-психологічне забезпечення: Курс лекцій. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2002. – 448 с.