Критерієм стійкості об’єкта господарювання до впливу радіаційного випромінювання приймається граничне (найбільше) значення рівня радіації в місці розташування цього об’єкта Ph lim, Р/год, при якому ще можлива виробнича діяльність персоналу у звичайному режимі на протязі робочої зміни, при умові, що опромінення, яке отримує людина, яка працює всередині будівлі цеху, не перевищує значення допустимої дози.
Допустима (установлена, гранична…) доза опромінення на першу добу і одну робочу зміну приймається з урахуванням важливості виробництва, можливості чи неможливості його зупинення, дози опромінення, яку отримали люди до цього у службовий і позаслужбовий час і т. і. В залежності від таких обставин величина допустимої дози може складати від 10 до 50 Р.
При здійсненні розрахунків з оцінки стійкості до впливу радіаційного випромінювання приймається до уваги тільки та частина випромінювання, яка створюється після випадання радіоактивних опадів, формування радіоактивного сліду у місці розташування об’єкту, коли внаслідок дії радіоактивного забруднення рівень гама-випромінювання набув найвищого значення і, потім, розпочав поступово знижуватися.
Послідовність дій з розв’язання першої задачі включає наступні чотири етапи:
1.1. Усвідомлення тенденції зміни рівня радіації з часом, що проходить після випадання радіоактивних часток і геометричної інтерпретації дози опромінення, що одержує людина на протязі цього часу. Для цього:
звернутись до інформації, що поміщена у таблиці 4. Для положення, коли рівень радіації, що утворився через годину після вибуху, складав 100 Р/год., побудувати графік залежності рівня радіації і часу, що пройшов після вибуху (р и с. 2);
Рис. 2.Тенденція зміни рівня радіації у місці розташування цеху для випадку, коли на першу годину після вибуху він складав 100 Р/год
на масштабній лінії t, год. нанести положення тривалості робочої зміни Т, год. З місць, що відповідають початку і кінцю зміни до перетину з кривою провести вертикальні лінії. Геометричною інтерпретацією дози опромінення, що отримує людина на відкритій місцевості біля цеху, буде площа, що обмежена лініями, які проведені з кінців положення Т, масштабною лінією і кривою (р и с. 3).
Рис. 3. Геометрична інтерпретація отриманої дози радіації для умов, коли через годину після вибуху рівень радіації складав 100 Р/год., а тривалість перебування людини на відкритому місці Т = 8 год
1.2. Визначення дози радіації, що отримує людина, знаходячись на відкритій місцевості за час, що дорівнює тривалості робочої зміни Т. У нашому випадку Т = 8,0 год. (див. рис. 3).
Щоб підрахувати заштриховану на графіку площу, зробимо такі припущення:
на протязі одної години рівень радіації залишається постійним і дорівнює середньому значенню рівнів радіації на початку і в кінці цієї години;
між попередньою і наступною годинами рівень радіації змінюється скачком.
Рис. 4. Щодо підрахунків дози радіації, яку отримує людина на відкритій місцевості за 8 годин від початку опромінення при умові, що через годину після вибуху рівень радіації складає 100 Р/год
Очевидно, що такі припущення несуттєво зменшують точність підрахунків, але надають можливість, використовуючи інформацію таблиці 4, здійснювати ці підрахунки дуже просто.
Так, у нашому випадку отримана людиною доза радіації буде складати
(р и с. 4):
за першу годину робочої зміни 
;
за другу годину робочої зміни 
;
за третю годину робочої зміни 
;
за четверту годину робочої зміни 
;
за п’яту годину робочої зміни 
;
за шосту годину робочої зміни 
;
за сьому годину робочої зміни 
;
за восьму годину робочої зміни 
.
Цифри 100, 43, 27, 19, 15, 12, 10, 8 і 7 відповідають рівням радіації на різний час після вибуху (див. табл.. 4). У підсумку маємо, що за вісім годин, знаходячись на відкритій місцевості, доза опромінення людини буде складати
1.3. Оцінка рівня стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання.
Для цього:
- складаємо співвідношення Д100 100
Д доп * К 
Ph lim
де: Д100 – підраховане вище значення дози опромінення, що отримує людина на відкритій місцевості за Т, год., якщо через годину після вибуху рівень радіації складає 100 Р/год;
Д доп – допустима доза опромінення на першу добу і одну робочу зміну (для умов, коли людина працює у приміщенні цеху);
К - коефіцієнт захисту будівлі цеху;
Ph lim – критерій стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання;
- перетворюємо співвідношення до вигляду: 
.
- підставляємо у формулу вихідні дані щодо значень Д доп і К , а також встановлене вище значення Д100, підраховуємо і одержуємо у такий спосіб критерій стійкості: 
1.4. Визначення заходів з підвищення стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання.
Очевидно, що при даній величині допустимої дози опромінення (Ддоп.=const) підвищувати стійкість цеху можливо двома шляхами, - конструкційним і організаційним.
Конструкційний шлях полягає у підвищенні коефіцієнту захисту будівлі К . Цього можна досягати, наприклад, якщо нарощувати товщину стін будівлі, здійснити заміну звичайного стекла вікон на стеклоблоки, закласти мішки з грунтом до третини віконних отворів першого поверху будівлі і т.і.
Шлях організаційний – це корегування тривалості робочої зміни (Т,год.), організація роботи скороченими змінами, тимчасова зміна режиму роботи, коли кожна наступна зміна працює довше, ніж попередня, скорочення тривалості тільки першої зміни…
У цьому місці виконавець повинен, зважаючи на проведені вище розрахунки, на свій розсуд запропонувати можливі заходи щодо підвищення стійкості цеху до впливу радіаційного випромінювання.
