а) визначається по табл. 3 час приходу до створу об’єкта гребеня tгр (у годинах) і фронту tфр (у годинах) хвилі прориву (рис. 3.1);
б) обчислюється тривалість затоплення території в районі об'єкту після приходу хвилі прориву в даний створ
, г, (3.8)
де b- коефіцієнт, що залежить від i, L, Н визначається по табл. 3.2. Коефіцієнти розрахунку параметрів хвилі прориву приведені в табл. 1.
Таблиця 3.1 - Коефіцієнти розрахунку параметрів хвилі прориву
| Відносний проран Вотн | Висота рівня води у водосховище H0 (м) | Значення розрахункових коефіцієнтів при гідравлічному ухилі водної поверхні | |||||||||||
| 1 =1х10-4 | 1 = 5х10-4 | 1 =1х10-3 | |||||||||||
| A1 | В1 | A2 | В2 | A1 | В1 | A2 | В2 | A1 | В1 | A2 | В2 | ||
| 0,5 | |||||||||||||
| Подовження табл.1 | |||||||||||||
| 0,25 | |||||||||||||
Таблиця 3.2 - Коефіцієнт розрахунку часу при затопленні території хвилею прориву
| Значення b при висоті дамби в долях від середньої глибини річки в нижньому б'єфі | |
| H0 = 10 h0 | H0 = 20 h0 | |
| 0,05 | 15,5 | 18,0 |
| 0,1 | 14,0 | 16,0 |
| 0,2 | 12,5 | 14,0 |
| 0,4 | 11,0 | 12,0 |
| 0,8 | 9,5 | 10,8 |
| 1,6 | 8,3 | 9,9 |
| 3,0 | 9,9 | 9,6 |
| 5,0 | 7,6 | 9,3 |
Таблиця 3.3. - Час приходу в годинах гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву в даний створ
| L, км. | H0 = 20 м | H0 = 40 м | H0 = 80 м | |||||||||
| і =10-3 | і =10-4 | і =10-3 | I =10-4 | і =10-3 | 1 =10-4 | |||||||
| tфр | tгр | tфр | tгр | tфр | tгр | tфр | tгр | tфр | tгр | tфр | tгр | |
| 0,2 | 1,8 | 0,2 | 1,2 | 0,1 | 2,0 | 0,1 | 1,2 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 1,1 | |
| 0,6 | 4,0 | 0,6 | 2,4 | 0,3 | 3,0 | 0,3 | 2,0 | 0,1 | 0,4 | 0,2 | 1,7 | |
| 1,6 | 7,0 | 2,0 | 5,0 | 1,0 | 6,0 | 1,0 | 4,0 | 0,4 | 1,0 | 0,5 | 3,0 | |
| 5,0 | 4,0 | 3,0 | 2,0 | 7,0 | 1,0 | 2,0 | 1,2 | 5,0 | ||||
| 8,0 | 6,0 | 3,0 | 4,0 | 3,0 | 9,0 | |||||||
| 6,0 | 9,0 | 7,0 | ||||||||||
Характеристика можливих втрат по зонах затоплення (рис.3.1) в денний і нічний час представлена в табл. 3.4 (у % від населення).
Таблиця 3.4 - Характеристика втрат по зонах затоплення (у % від населення)
| Зони затоплення | Загальні втрати | З числа загальних втрат | ||||
| вдень | вночі | безповоротні | санітарні | |||
| вдень | вночі | вдень | вночі | |||
| Катастрофічного | 60,0 | 90,0 | 40,0 | 75,0 | 60,0 | 25,0 |
| Швидкої течії | 13,0 | 25,0 | 10,0 | 20,0 | 90,0 | 80,0 |
| Середньої течії | 5,0 | 15,0 | 7,0 | 15,0 | 93,0 | 85,0 |
| Слабкої течії | 2,0 | 10,0 | 5,0 | 10,0 | 95,0 | 90,0 |
| Середній % втрат | 20,0 | 35,0 | 15,0 | 30,0 | 85,0 | 70,0 |
Розділ 5
Підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів
Проблема підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання в мирний та воєнний часи є досить гострою, бо могутність держави базується на стабільній економіці. Виведення економіки з ладу може призвести до того, що країна не зможе захищати свої кордони і підтримувати життєдіяльність населення. Загроза ураження промислових регіонів та центрів під час надзвичайних ситуацій викликає необхідність проведення заходів цивільної оборони, які підвищують стійкість роботи об’єктів господарювання.
У сучасній війні значною мірою збільшуються втрати в людях, техніці та озброєнні, а це означає, що зросте потреба збройних сил і господарства в людях і матеріальних засобах, у тому числі в продуктах харчування, виробництво яких значно зменшиться. У той же час суттєво підвищується значення економіки в зміцненні збройних сил і підвищенні рівня життєдіяльності населення.
