План
I. Людські виміри проблеми буття.
II. Рівні та форми виявлення буття.
III. Філософське розуміння характеристик буття.
І.
Проблема буття – вічне питання.
Найрізноманітніші підходи до визначення буття окреслили русла деяких наскрізних в історії і культурі тем:
· Життя і смерті або буття і небуття, або що ж буде після життя і де межа між буттям і небуттям?
· Скороминучості буття та його стабільності. Тут існує два основних підходи, початки яких знаходимо у давній філософії:
1. Справжнє буття незмінне, бо зміни є лише удаваністю, ілюзією (Парменід).
2. Сталого буття немає, оскільки все тече і змінюється, а зміни ці відбуваються за законом саморозвитку (Геракліт з Ефесу, Гегель).
· Структура буття:
1. матеріалісти визначають буття як матеріальний світ, об’єктивну реальність, що існує незалежно від нашої свідомості;
2. ідеалісти – буття абсолютно ізольовано від матеріального, а тому і світ людини набуває статусу ідеального.
Основна ідея щодо структури буття сьогодні така: буття є органічною єдністю матеріального та ідеального, або сущого та суттєвого, або об’єктивного та суб’єктивного, в якому явища і процеси мають глибокі інколи неявні зв’язки.
Названі теми розкривають людські виміри буття як універсальної цінності, яка є тим останнім до чого зводяться усі здобуті знання та міркування. Ця універсальна цінність - як буття, є складно організованою, ієрархічно побудованою та енергійно самоконцентрованою системою. Суперечність цієї системи виявляється в тому, що вона є множиною і єдиною (загальним та одиничним водночас), перервною і неперервною, скінченою та нескінченною, такою, що у з’явленнях набуває форми просторово – часових співвідношень.
ІІ.
Рівні буття: Буття людини, буття світу що містить людину, буття світу взагалі. 
|
 |
|
|
Форми буття:
· неорганічні процеси, нежива природа.
· Органічні процеси, жива природа.
· Світ людського буття (культура світ символів тощо тут слід зазначити, що сама людина сучасною філософією визначається як поєднання трьох сфер: біологічної, духовної, соціальної).
ІІІ.
Найпоширеніша класифікація філософських позицій розуміння вихідних характеристик буття:
· Монізм – розуміння буття як єдиного у своїй основі;
· Дуалізм – визнання двох коренів буття – матеріального і духовного;
· Плюралізм – розуміння буття як абстракції від реально існуючої множини речей, якостей і процесів.
· Субстанціалізм – визнання того, що за поверхнею явищ лежить глибинна внутрішня сутність;
· Реїзм – позиція, згідно з якою немає сутностей поза речами;
· Організм – позиція, згідно з якою будова світу подібна до організму;
· Механіцизм – позиція згідно з якою елементи світобудови пов’язані суто зовнішньо, тобто механічно;
· Динамізм (діалектизм) – коли світ постає рухливим.
· Статичність – світ у своїй основі незмінний.
Уся окреслена гама понять, позицій аспектів буття, вимагає залучення категорій співвідношення буття:
· реальність (те що є незалежно від свідомості);
· дійсність (реальність діє саме у певний час);
· існування (існувати, значить перебувати у зв’язках);
· суще (набувати конкретного окреслення, визначення);
· сутність (внутрішня сталість вихідних характеристик явищ або речей);
Тема№8
