Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей впливу мотиваційної спрямованості на ціннісно-смислове самовизначення юнаків

Емпіричне дослідження психологічних особливостей впливу мотиваційної спрямованості на ціннісно-смислове самовизначення юнаків дало змогу отримати певну кількість даних. Усі отримані у дослідженні емпіричні дані були занесені до зведеної таблиці (див. табл. А.1., А.2., Додаток А).

Аналіз особливостей мотиваційної спрямованості досліджуваних на досягнення успіху чи уникнення невдач (за методикою «Визначення мотивації успіху і боязні невдач» А. Реан) показав, що 46 % юнаків мають мотивацію на успіх та лише 8 % мотивовані на уникнення невдач, ще 46 % досліджуваних мають невизначену мотивацію (Рис. 2.1.). Отже, 46 % юнаків під час виконуючи певну діяльність, проявляючи активність має на меті досягнення чогось конструктивного, позитивного. Засадами такої активності є надія на успіх, і потреба в досягнення успішних результатів. Характерною особливістю особистостей, спрямованих на успіх, є впевненість в собі та власних силах, відповідальність та ініціативність. Їх вирізняє наполегливість у досягненні мети, цілеспямованість.

 

Рис. 2.1. Показники рівня мотивації до успіху або уникнення невдач (за методикою «Визначення мотивації успіху і боязні невдач», А. Реан).

 

Мотивація уникнення невдач відноситься до негативної мотивації особистості. Результати дослідження свідчать про низьку кількість осіб із мотивацією до уникнення невдач (8 %). Тобто юнаки із такою мотивацією виконують будь-яку діяльність лише за для уникнення невдач, агресії чи невдоволення з боку оточуючих. Розпочинаючи справу, людина заздалегідь боїться негативних наслідків та помилок, думає про шляхи уникнення цієї гіпотетичної невдачі. Тому така особистість є не ініціативною, пасивною. Відзначаються підвищеним рівнем особистісної тривожності, низькою самооцінкою, заниженим рівнем домагань.

У 46 % досліджуваних не вдалося встановити мотиваційну спрямованість, що може бути пов’язано із невизначеністю юнаків та постійними змінами їхньої спрямованості, в залежності від ситуації. Тобто досліджувані не однаково реагують на життєві обставини. Існують ситуації, в яких вони виконують певну діяльність, проявляють активність для уникнення неприємностей. Проте й здатні включатись в різну діяльність і тоді коли мають власне бажання, мету та прагнуть не лише уникнути невдач, але й досягнути позитивних результатів. Тому мотивація на успіх та уникнення невдач мають середній рівень вираження й проявляються по різному, в залежності від обставин.

Задля отримання більш чітких результатів дослідження мотивації до успіху було використано методику «Вивчення мотивації до успіху» Т. Елерса (Рис. 2.2.). За результатами опитування, більша частина юнаків (65 %) мають високий рівень мотивації до успіху. Середній рівень притаманний 32 % досліджуваних та лише 3 % мають низький рівень мотивації на успіх, тобто спрямовані на уникнення невдач.

Рис. 2.2. Показники рівня мотивації до успіху (за методикою «Вивчення мотивації до успіху», Т. Елерса).

 

Дані результати дозволяють зробити висновок, що більша частина юнаків має позитивну мотивацію й цілеспрямовано виконують різну діяльність задля досягнення позитивних результатів. Здатні ставити перед собою ціль та досягати її. Вірять у досягнення успіхів й докладають максимум зусиль для їх досягнення.

Аналіз результатів дослідження особливостей мотиваційної спрямованості юнаків (за методикою діагностики полімотиваційних тенденцій в «Я-концепції» особистості, С. М. Пєтрова) дозволив простежити найбільш значимі типи мотиваційної спрямованості досліджуваних (Рис. 2.3.). Отже, найбільше юнаки надають перевагу мотивації індивідуалізації (92 %); гедоністичній (95 %); оптимістичній (89 %); акизитивній (84 %); егоцентричній (86 %); губристичній; що спрямована на соціальне визнання (81 %); губристичній, що спрямована на розвиток (78 %); трудовій (73%).

 

Рис. 2.3. Показники рівня вираженості типів мотиваційної спрямованості юнаків (за методикою діагностики полімотиваційних тенденцій в «Я-концепції» особистості, С. М. Пєтрова).

Найвищий показником мотиваційної спрямованості є гедоністична мотивація, що притаманна 95 % досліджуваних. Це прагнення особистості жити веселим, безтурботним, легким та щасливим життям. Саме така життєва позиція властива юнакам. В цьому віці особистість намагається насолоджуватись життям, не переймаючись буденними труднощами, вірити в позитивне майбутнє і досягнення поставлених цілей. Оптимістична мотивація присутня у 89 % осіб юнацького віку, що підтверджує їх позитивне ставлення до життя.

Мотивація індивідуалізації притаманна 92 % юнаків. Це свідчить про те, що більшість досліджуваних орієнтується на себе, аніж на оточуючих. В юнацькому віці особистість спрямована на задоволення власних потреб, бажань, цілей, адже це період формування основи для майбутнього дорослого життя та самореалізації. Даний показник детермінований високим показником егоцентричної мотивації (86 %). Він підтверджує надмірну спрямованість юнаків на себе, адже вони переймаються власним майбутнім.

Для досліджуваних досить важливим показником успішності життя є матеріальне забезпечення (84 % вираження акизитивної мотивації). Сучасна молодь підкреслює пряму залежність успішності життя від матеріального становища особистості. Тому вже в юнацькому віці більшість має мотиваційну спрямованість на підвищення матеріальних статків та забезпечене життя.

Особливістю юнацького віку є також залежність від соціального визнання та думки оточуючих (81 %). Для особистості даного вікового періоду важливо мати високий статус та авторитет, повагу інших. Вони мають багато сили та енергії, амбіцій для змагання за першість та визнання, владу над іншими. Готові багато пізнавати та вивчати, розвиватись та удосконалюватись (пізнавальна мотивація та мотивація на розвиток 78 %).

Середній рівень має нормативна (59 %) та моральна (57 %) мотивація, адже юнаки не надто переймаються дотриманням норм і правил суспільства, ще не достатнім чином ідентифікують себе із певним осередком суспільства, намагаються дотримуватись власних принципів і правил. Також не охоче виконують обов'язки, які їм диктує соціум. Їм притаманний юнацький максималізм.

Мотиваційна спрямованость здійснює вплив на ціннісно-смислове самовизначеня юнаків. Адже тривала мотивація на виконання певної діяльності в період формування ціннісно-смислової сфери особистості провокує зародження відповідних ціннісних орієнтацій. Аналіз ціннісно-смислової сфери дозволяє простежити особливості впливу мотиваційної спрямованості на ціннісно-смислове самовизначення юнаків.

Результати дослідження ціннісно-смислової сфери (за методикою «Тест смисложиттєвих орієнтацій», Д. Леонтьєва) дозволяють виявити смисложиттєві орієнтації досліджуваних. Найвищим є показник осмисленості життя (81 % юнаків мають високий рівень ОЖ), це означає що досліджувані адекватно оцінюють своє місце в соціумі, усвідомлюють власні життєві бажання, цілі та плани на майбутнє, вірять в успішну самореалізацію та намагаються формулювати план дій для досягнення своєї мети (Рис. 2.4.).

У 70 % досліджуваних виявлено високий показник орієнтації на процес, інтерес та емоційне насичення життя. Отже, найбільш важливим на даному віковому етапі є саме отримання задоволення від життя загалом, від процесу виконання різних видів діяльності тощо. В юнацькому віці трапляється чимало емоційно насичених, важливих подій. Вони не живуть минулим, а насолоджуються тим, що відбувається кожного дня. Що детерміновано високим показником оптимістичної (89 %) та гедоністичної (95 %) мотиваційної спрямованості (за методикою С. М. Пєтрова). Проте й для більшості юнаків важливим є не лише процес, але й результативність життя (62 %). Адже вони лише починають ставити перед собою головні життєві цілі та досягати їх, маючи мотивацію спрямовану на успіх (65 % за методикою Е. Елерса), тому для них важливим є й успішний результат власної діяльності Лише 38 % досліджуваних мають низький показник орієнтації на результат, що свідчить про відсутність бажання досягати високих цілей, низьку мотивацію до саморозвитку та самореалізації. Такий показник обумовлений мотиваційною спрямованістю на уникнення невдач. Особистість намагається виконувати будь-яку діяльність задля уникнення неприємностей, для неї не важливий позитивний результат.

Про присутність у більшості досліджуваних життєво важливих цілей свідчить високий рівень вираження даної ознаки (65 %). Тобто більшість юнаків усвідомлюють власні життєві перспективи та докладають зусиль задля досягнення бажаних результатів. Досліджувані мають досить високу мотиваційну спрямованість на розвиток та самореалізацію. Прагнуть отримати вагомий статус в соціальному оточенні, бути визнаним в суспільстві. Саме тому це провокує виникнення ціннісної орієнтації на досягнення поставлених цілей.

 

Рис. 2.4. Показники присутності спрямованості смисложиттєвих орієнтацій (за методикою «СЖО», Д. Леонтьєва)

 

Середніми є показники локусу контролю – Я (54 %) та локусу контролю – життя (41 %), це свідчить про посередню впевненість у можливості приймати самостійні рішення, контролювати власне життя. Адже, більшість юнаків знаходяться ще під опікою та підтримкою батьків, тому не завжди мають змогу самостійно вирішувати життєво важливі питання. Контроль з боку близьких не дозволяє бути повністю впевненим у власній самостійності та незалежності.

Досліджувані із мотиваційною спрямованістю на успіх (65 % за методикою Е. Елерса) демонструють ціннісні орієнтації на процес (70%) та результат діяльності (62 %), мають високий показник осмисленості життя (81 %). Адже вони спрямовані на досягнення позитивних результатів при виконанні певної діяльності, прагнуть отримувати задоволення від успішного процесу виконання завдань. Юнаки, із мотивацією на успіх більш адекватно сприймають власне місце в соціумі та життєві перспективи на майбутнє. Також високим є зорієнтованість на цілі, а саме їх формування та стратегії досягнення.

Юнаки із мотиваційною спрямованістю до уникнення невдач (8 % за методикою А. Реан) виявляють занижені ціннісні орієнтації на результат та цілі. Вони не ставлять перед собою життєво-важливих цілей, адже не впевнені в успішності їх досягнення. Для юнаків, із мотивацією на уникнення невдач, важливо не успішне виконання діяльності, а уникнення можливих неприємностей з боку оточуючих.

Аналіз результатів дослідження структури ціннісної сфери юнаків (за методикою «Дослідження реальної структури ціннісних орієнтацій особистості», С. Бубнова) дозволив визначити найбільш важливі цінності для досліджуваних, серед яких: відпочинок (89 %); визнання та повага інших, вплив на людей (78 %); насолоджування прекрасним (70 %); високі матеріальні статки (67 %); кохання (65%); допомога та милосердя до інших (62 %) (Рис. 2.5.).

 

Рис. 2.5. Показники рівня вираження структури ціннісних орієнтацій досліджуваних (за методикою «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості», С. Бубнова)

 

Найбільш вагомою цінністю для юнаків є відпочинок (89 %). Адже у них яскраво виражена гедоністична мотиваційна спрямованість (95 % за методикою С. М. Пєтрова). Юнаки мають чимало сил та енергії, прагнуть постійно проявляти свою активність у взаємодії з іншими, проводити час з друзями, відпочивати, жити простим та безтурботним життям. Період відпочинку є найбільш цінним для них, адже це період активного включення в різну діяльність, що змушує витрачати багато зусиль і часу. Тому юнаки цінують можливість відпочити та насолодитись життєвими моментами (70 % досліджуваних цінують можливість насолоджуватись прекрасним).

В юнацькому віці важливою є повага та визнання оточуючих. У 78 % досліджуваних виявлено цінність можливості впливу на оточуючих, що детерміновано високою мотиваційною спрямованістю на соціальне визнання (81%). Більша частина досліджуваних прагне до управління людьми, займати високий статус в суспільстві, проте особливістю є прагнення юнаків здобувати визнання та статус, повагу інших не маніпулятивним шляхом та тиском, а власними позитивними справами, продуктивною діяльністю на високими досягненнями.

Мотивація 84 % досліджуваних на досягнення високого матеріального статку (акизитивна) є причиною формування цінності високого матеріального забезпечення. Сучасні нестабільні економічні умови в Україні провокують виникнення потреби в стабільному матеріальному забезпеченні. Саме тому вже в юнацькому віці особистість розуміє цінність високих матеріальних статків та прагне до її досягнення.

Для 65 % досліджуваних цінним є кохання, адже юнацький вік – це період закоханості та створення сім’ї. Для людей, загалом, є важливими сімейні цінності й кохання – це одна із складових. Емоції та почуття, що виникають в період кохання, мотивують особистість до рішучих дій, досягнення поставлених цілей, іноді формують сенс життя.

Мотиваційна спрямованість на пізнання нового має середній рівень (45 %). Тобто юнаки не достатньо мотивовані до постійного пізнання, отримання нових знань, що й не сформувало у більшості цінності пізнання (32 %). Цінннісна орієнтація на спілкування має середнй рівень вираження (29 %), адже мотиваційна спрямованість на комунікацію також є не достатньо високою.

Середнім є показник значимості здоров’я (46 %). Це пов’язано із тим, що на даному віковому періоді юнаки не відчувають значних проблем зі здоров’ям. Вони активні, фізично витривалі та стресостійкі, тому дана цінність не є актуальною.

З метою підтвердження взаємозв’язку між особливостями мотиваційної спрямованісті та ціннісно-смисловим самовизначенням юнаків, застосовувалися методи статистичної обробки емпіричних даних. У процесі встановлення кореляції перевірялося дві гіпотези:

H₀: Зв’язку між особливостями мотиваційної спрямованості та ціннісно-смисловим самовизначенням юнаків не існує;

H₁: існує зв’язок між особливостями мотиваційної спрямованості та ціннісно-смиловим самовизначенням юнаків.

Статистичний аналіз проводився за допомогою програми SPSS 17.0, на основі використаного коефіцієнту кореляції Пірсона. Детально було проаналізовано наявність кореляції між показниками мотиваційної спрямованості та ціннісно-смисловим самовизначенням юнаків.

Статистично значущий зв’язок існує між показниками мотивованості на успіх та цілями (r=0,533, при p≥0,01) та рівнем осмисленості життя (r=0,473, при p≥0,01) (див. табл. Б.1., Додаток Б).Тобто підвищення рівня мотивації юнаків на досягнення успіху провокує формування більш вагомих цілей. Рівень усвідомленості власного життя також залежить від мотиваційної спрямованості, мотивація на успіх провокує виникнення більш свідомого аналізу теперішнього та майбутнього юнака.

Егоцентрична мотивація має зв’язок із цілями (r=0,483, при p≥0,01), а саме мотиваційна спрямованість юнака на задоволення власних потреб та бажань провокує виникнення високих цілей. Саме їх досягнення дозволяє людині відчувати розвиток та самореалізацію й підкріплює егоцентричну мотивацію. Проте існує зворотній статистичний зв’язок між ціннісною орієнтацією на процес та егоцентричною мотивацією (r=-0,467, при p≥0,01) (див. табл. Б.1., Додаток Б). Тобто висока мотиваційна спрямованість на задоволення власних потреб понижує мотиваційну спрямованість на процес діяльності. Тому що,в даному випадку, юнакові важливим є результат – досягнення поставлених цілей, а не задоволення процесом діяльності.

Встановлено зворотній статистично значущий зв’язок між показником ціннісної орієнтації на результат та спілкування (r=-0,436, при p≥0,01). Цей факт зумовлений тим, що висока цінність позитивного результату діяльності впливає на зниження потреби у спілкуванні, тому ще це є перепоною на шляху до поставлених цілей. Також зворотнім є статистичний зв’язок цінності здоров’я та альтруїстичної мотивації (r=-0,361, при p≥0,01) (див. табл. Б.2., Додаток Б). Адже мотиваційна спрямованість особистості на допомогу, емпатійність, турботу про оточуючих виснажує й така людина думає про власний стан та проблеми в останню чергу. Вона піклується про оточуючих, нехтуючи власним самопочуттям, тому із підвищенням альтруїстичної мотивації знижуються цінність здоров’я. Також існує статистичний зв’язок між альтруїстичною мотивацією та ціннісною орієнтацією на високі матеріальні статки (r=0,425, при p≥0,01). Бажання допомагати іншим зумовлює наявність певного рівня матеріальної забезпеченості. Альтруїстична особистість постійно стикається із потребою в знаходженні шляхів фінансування благодійних заходів, що із часом формує виникнення цінності матеріальних статків.

Ціннісна орієнтація визнання та поваги інших має зворотній статистичний зв’язок із акизитивною (r=-0,340, при p≥0,05) та трудовою мотивацією (r=-0,344, при p≥0,05) (див. табл. Б.3., Додаток Б). Висока мотиваційна спрямованість на матеріальне забезпечення часто змушує особистість досягати своєї мети неприйнятними для оточуючих методами, проте чим вищою є акизитивна мотивація, тим нижче цінність визнання та схвалення дій з боку оточуючих.

Отже, зважаючи на встановлені зв’язки, ми спростовуємо гіпотезу H₀ й приймаємо гіпотезу H₁. Статистично доведено, що існує зв’язок між показниками мотиваційної спрямованості та ціннісно-смисловим самовизначенням юнаків.