Мова сильно вплинула на повсякденний побут кроманьйонців, дозволяючи домогтися кращій організації праці і взаєморозуміння. Це істотно прискорила темпи розвитку людського суспільства. З того часу швидкість змін в житті людей буде постійно зростати - це було закладено в самій природі людини розумної. Найважливішими факторами зявилися здатність розуму пізнавати світ і бажання вдосконалити його.Найбільшим відкриттям кроманьйонців, зробленому на самому початку середнього палеоліту стало штучне добування вогню. Вогонь добували тертям двох шматків деревини або висікання іскри з кременю. Оволодіння вогнем остаточно виділило людини з тваринного світу і означало поворот в господарському житті.Починає вдосконалюватися камяна техніка, зокрема, зявляється досить складна техніка ретуші; знаряддя праці стають більш чіткими і диференційованими.Отже, у період середнього палеоліту на землі існували паралельно два види людей - тупиковий, представлений неандертальцями, і перспективний, представлений кроманьйонцями; по всій видимості, вони взаємно винищували і схрещувалися між собою. Поступово нащадки «Єви» і «Адама» витісняють своїх попередників. Ера неандертальців наближалася до завершення - в кінці середнього палеоліту їх багаття згасли.
2) Духовна культура епохи пізнього палеоліту,образотворче мистецтво.
Однією з найвизначніших особливостей епохи пізнього палеоліту було виникнення найдавнішого прикладного мистецтва. Під час археологічних розкопокв Мізині знайдено мамонтові бивні і кістки з викарбуваними візерунками. Серед знахідок виявлено унікальні браслети, вирізані з бивня мамонта. Один з них — суцільний, другий складається з п'яти окремих пластин. Обидва покриті складними різьбленими геометричними узорами. Внаслідок помилок археологів українські візерунки понад сто років тому названо грецькими. Вчені схильні вважати, що пелазги-трипільці, які жили на землях України і пізніше переселились на територію Греції, занесли туди це мистецтво, де його й було виявлено.
До творів мистецтва слід також віднести розфарбовані червоною вохрою кістки мамонтів з мізинського та межиріцького жител. Велику цінність становить знахідка в Межирічі уламка бивня з різним складним малюнком, на якому зображено план самого Межиріцького поселення з чотирма житлами і вогнищами в них. Найпоширенішим видом палеолітичного образотворчого мистецтва були жіночі статуетки. Особливо цікаві фігурки зі стоянки Мізин. У пізньому палеоліті вперше з'являються прикраси у вигляді різноманітних підвісок з бивня мамонта, зубів тварин, черепашок морських та річкових молюсків, бурштину, белемнітів. їх використовували як намисто та нашивали на одяг.
Певного розвитку набули й інші види мистецтва — музика, обрядовий танок. Так, на Мізинській стоянці знайдено комплект шумових музичних інструментів, що складався з п'яти окремих пластин, вирізаних з бивня мамонта і прикрашених ялинковим орнаментом. Цей набірний шумовий браслет належить до найдавніших звукових інструментів типу кастаньєт.
Орнаментовий череп мамонта виконував роль барабана. Кістяні флейти знайдено на стоянці Молодова V. На стоянці Гагаріно виявлено жіночі статуетки в позі танцю. Олександр Знойко в книжці «Міфи Київської землі та події стародавні» пише, що В ті часи наші далекі предки знали сім звуків октави й досить майстерно грали, створюючи навіть оркестри.
Мистецтво в епоху пізнього палеоліту було пов'язане з магією та іншими видами первісної релігії. Насічки, ямки, лінії на кістках, розташовані в певному порядку, свідчать про наявність у давніх людей абстрактного мислення і вміння рахувати.
Таким чином, у палеолітичну епоху люди досягли відносно високого рівня матеріальної і духовної культури. Населення України у часи палеоліту мало багато спільного з населенням Західної Європи — півдня Франції, Піренеїв, Швейцарії, Баварії: і антропологічний тип, і техніка виготовлення знарядь праці, і побут, і мистецтво, і релігійні погляди.
З палеоліту оформлюються дві групи європейських культур: північно-нордійська і кельтсько-дунайсько-українська. Остання розгорталася на землях Європи від Піренеїв, охоплюючи південь Франції, Швейцарію, Чехію, Білорусію, Україну.
Неолітична революція
Неолітична революція — історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов'язано з виникненням тваринництва, землеробства. Цей процес сприяв виникненню міських поселень, ремесел та писемності.Культурне пристосування до життя у післяльодовикових природних умовах спочатку вилилося в активізацію збиральництва. На території Східного Середземномор'я і Малої Азії вперше виникла й одержала поширення практика розведення тварин і культивування рослин. З рослин це полба, пшениця, ячмінь, сочевиця, тобто ті рослини, які вимагали винайдення певних навичок готування, щоб бути уживаними до їжі. Першими продуктивними домашніми тваринами були вівця й коза, велика рогата худоба була приручена згодом. Зрозуміло, що всі ці нові явища мали значні соціальні і культурні наслідки. Коли виробництво їжі одержало широке розповсюдження і в людей з'явилися постійні її запаси, суспільство одержало можливість у широких масштабах перейти до стійкої осілості. У людей зникла необхідність щохвилини думати про те, чим угамувати голод, постійно слідувати за стадами диких тварин у їх сезонних пересуваннях чи залежати від термінів дозрівання плодів диких рослин.З переходом до виробництва продуктів харчування людина одержала вільний час, тому не дивно, що виникли нові види ремесла: ткацтво, обробка обсидіану (вулканічного скла) і початки металургії. В епоху неоліту люди також навчились обпалювати глину, перетворюючи її в особливу речовину (кераміку) з метою надання виробам з неї твердості, міцності, водонепроникності, вогнестійкості. Освоєння виробництва кераміки стало одним з найважливіших досягнень людини у боротьбі за існування. Варіння їжі в глиняному посуді дозволило істотно урізноманітнити раціон. Поява кераміки стала однією з основних ознак неолітичної епохи. Більше того, цей винахід знаменує справжню революцію, подію величезної ваги у розвитку людства. Адже до цього людина використовувала тільки дане їй у готовому вигляді природою — обпалюючи ж глину, вона створювала новий, невідомий у природі матеріал. Також кераміка мала велике значення і в розвитку естетичного почуття: прикрашаючи вигадливим узором виготовлені нею посудини, людина поступово вдосконалила мистецтво орнаменту, відмічене все більшою геометричною стрункістю, ритмом барв і ліній, народжених її творчим натхненням.У результаті всього цього населення Землі колосально зросло, різко розширилася і сфера природокористування. Виникає соціальна організація, що базується на сільському господарстві, а саме — родоплемінний лад, в якому поряд з родовими велику роль відіграють сусідські і територіальні відносини. Утверджується патріархат: голови патріархальних родів не тільки здійснюють владу над родичами, але й беруть участь в управлінні племенем. З'являється інституція племінного вождя, що виконує функції військово-політичного управління. У кінці епохи починається обробка металів (золота, срібла, міді), тому останній період неоліту (IV-ІІІ тис. до н.е.) називають мідним віком — енеолітом.
