Електротехніка
1. Основні поняття в електротехніці. Режими роботи електричних кіл.
2. Джерела електричної енергії. Поняття про прості та складні кола.
3. Закони Кірхгофа для розрахунку електричних кіл.
4. Метод суперпозиції (накладання) та метод безпосереднього використання законів Кірхгофа для розрахунку електричних кіл.
5. Метод контурних струмів для розрахунку електричних кіл.
6. Метод вузлових напруг для розрахунку електричних кіл.
7. Метод еквівалентного генератора. Поняття про активний і пасивний двополюсник.
8. Електричні кола змінного струму. Закони Кірхгофа для кіл змінного струму.
9. Елементи R, L, Сна змінному струмі.
10. Синусоїдальні змінні струми та величини, що їх характеризують.
11. Середнє та діюче значення синусоїдального струму.
12. Миттєва та середня потужність синусоїдального змінного струму.
13. Активний опір на синусоїдальному змінному струмі. Векторна діаграма.
14. Індуктивність на синусоїдальному змінному струмі. Векторна діаграма.
15. Ємність на синусоїдальному змінному струмі. Векторна діаграма.
16. Зображення синусоїдальних величин векторами, що обертаються
17. Послідовне з’єднання елементів R, L, Сна синусоїдальному змінному струмі..
18. Паралельне з’єднання елементів R, L, Сна синусоїдальному змінному струмі.
19. Резонансні явища в електричних колах. Поняття про частоту власних та вимушених коливань.
20. Резонанс в послідовних та паралельних колах.
21. Символічний метод розрахунку електричних кіл синусоїдального змінного струму та його сутність.
22. Комплексне зображення елементів опорів R, L, С.
23. Закони Кірхгофа в символічній формі.
24. Трифазні кола та основні поняття, що їм властиві.
25. Схеми з’єднання зіркою з нулем при несиметричному та симетричному навантаженні.
26. Схеми з’єднання зіркою без нуля при несиметричному та симетричному навантаженні.
27. Трифазні кола. Схема з’єднання трикутником.
28. Потужність трифазного електричного кола.
29. Трансформатори. Призначення, устрій, принцип дії.
30. Основні рівняння та векторна діаграма навантаженого трансформатора.
31. Спрощена еквівалентна схема трансформатора.
32. Асинхронні машини. Устрій та принцип дії.
33. Збудження магнітного поля що обертається в асинхронній машині.
34. Типи роторів асинхронних машин.
35. Обертаючий момент та механічні характеристики асинхронного двигуна.
36. Режими роботи асинхронних машин
37. Синхронні машини. Устрій та принцип дії.
38. Типи роторів синхронних машин.
39. Векторна діаграма синхронного генератора.
40. Основні характеристики синхронного генератора.
41. Синхронний двигун.
42. Машини постійного струму. Устрій та принцип дії.
43. Генераторний режим роботи машин постійного струму.
44. Характеристики генератора постійного струму.
Електроніка
45. Поняття про p - та n -провідності напівпровідників.
46. Р - n перехід та його властивості.
47. Напівпровідниковий діод, його позначення, устрій та вольт-амперна характеристика.
48. Двоперехідні транзистори, їх типи та позначення.
49. Схеми включення транзисторів.
50. Найпростіший підсилювач на транзисторі.
51. Багатокаскадні підсилювачі.
52. Основні характеристики підсилювачів. Класифікація підсилювачів.
53. Резонансний підсилювач та його частотна характеристика.
54. Підсилювач із зворотнім зв'язком.
55. Коефіцієнт підсилення підсилювача із зворотнім зв'язком.
56. Електронні генератори електричних коливань.
57. Однотактні однопівперіодний та двопівперіодний спрямовувачі.
58. Двотактний двопівперіодний спрямовувач (мостова схема).
59. Трифазний однотактний спрямовувач.
60. Трифазний двотактний спрямовувач.
Мікропроцесорна техніка
61. Уявлення про технологію виробництва інтегральних схем.
62. Типова структура мікропроцесорної системи. Призначення та характеристика її елементів.
63. Система числення та кодування чисел в мікропроцесорній системі.
64. Уявлення про алгебру висловлювань. Основні логічні операції та формули перетворень.
65. Фізичне уявлення інформації в мікропроцесорних системах.
66. Уявлення про комбінаційні логічні схеми (схеми з жорсткою логікою) та схеми з програмованою логікою.
67. Схемна реалізація логічних функцій на прикладі функцій «НЕ», «І», «АБО»,«3 І–НЕ», «3 АБО – НЕ».
68. Тригерний пристрій. Його схемна реалізація.
69. Типи тригерів за способом їх функціонування.
70. Синхронні та асинхронні тригери. Однотактні та двотактні тригери.
71. Регістр як вузол мікропроцесорної системи. Призначення та класифікація.
72. Приклад схемної реалізації регістру прийому та передачі інформації.
73. Приклад схемної реалізації зсуваючого регістру.
74. Виконання порозрядних операцій за допомогою регістрів (складання за mod 2, логічне додавання, логічне множення).
75. Структура пам'яті мікропроцесорної системи. Принцип дешифрації адреси.
76. Лічильник як вузол мікропроцесорної системи. Призначення та класифікація.
77. Приклад схемної реалізації лічильника з безпосередніми зв'язками з послідовним переносом.
78. Приклад схемної реалізації лічильника з паралельним переносом.
79. Приклад схемної реалізації реверсивного лічильника з послідовним переносом.
80. Дешифратор як вузол мікропроцесорної системи. Призначення та класифікація.
81. Приклад схемної реалізації одноступеневого та двоступеневого дешифратора.
82. Шифратори, мультиплексори та демультиплексори як приклади комбінаційних логічних схем.
83. Суматор як вузол мікропроцесорної системи. Призначення та класифікація.
84. Приклад схемної реалізації однорозрядного комбінаційною та однорозрядного накопичуючого суматорів.
85. Типова структура мікропроцесора.
86. Основні характеристики мікропроцесора.
87. Структури команд, формати команд, групи команд мікропроцесора серії К 580.
88. Стекова пам’ять. Механізм її використання при звертанні до підпрограм та при обробці переривань.
89. Організація інтерфейсу мікропроцесорних систем.
90. Порти введення / виведення на прикладі навчального стенду «Мікролаб».
[1] На відміну від задачі аналізу в електротехніці існує задача синтезу, яка полягає у створені електричного кола із наперед заданими властивостями.
[2] В окремому випадку, коли коло містить два паралельно включених опора R 1і R 2, еквівалентний опір R еквзручно визначати за формулою.
[3] Тут і далі наведені приклади можуть слугувати зразком виконання відповідних розрахунково-графічних завдань.
[4] Відома властивість пропорцій: якщо справедлива пропорція, то справедлива пропорція, а в цьому випадку –. Оскільки I R4 + I R5 = І, то
[5] Символом «•» позначене комплексне зображення ЕРС, струмів і напруг, а також комплексне зображення опорів.
[6] Індекси в позначенні контурних струмів показані звичайним стилем, а індекси в позначенні струмів у вітках – напівжирним.
[7] Наведений листок MathCAD є продовженням попереднього.
[8] За початок періоду приймається точка зміни від’ємних значень на додатні.
[9] У теорії електричних кіл, символ «i» заміняють на «j», щоб не плутати зі стандартним позначенням електричного струму ().
[10] При побудові векторних (топографічних) діаграм за вихідну, тобто величину з нульовою початковою фазою, доцільно вибирати величину, яка є спільною для більшості елементів електричного кола.
[11] Випадок, коли j = 0, називається резонансом і розглядається окремо (див. [5, Ч. 1])
[12] Визначення реактивних опорів XL, XC див. у [5, Ч. 1]
[13] Тут і далі індекси напівжирним шрифтом є продовженням імені змінної, а індекси звичайним шрифтом є номерами елементів масиву. Оскільки використане привласнювання системній змінній ORIGIN значення 1, то нумерація елементів в масивах починатиметься з одиниці, а не з нуля.
[14] В MathCAD функція |Z| визначає модуль, а arg(Z) – аргумент (в радіанах) комплексного числа Z. Після визначення цих параметрів вирази для струмів в пояснювальній записці записуються як текст.
[15] Розрізняють повний опір Z, реактивний опір Х іактивний опір R,а також відповідні їм провідності: повна провідність – у = 1 / Z,реактивна провідність – b = X / Z 2і активна провідність – g = R / Z 2.
[16] На ілюстраціях масштаб не витримується, але виконавець контрольної роботи повинен в своїх побудовах вказати і витримувати обраний масштаб.
[17] Розрахунок спрямовувачів, трансформаторів до них і підсилювачів можна здійснювати і за іншими методиками за умови їх розуміння і здатності дати відповідні пояснення.
