Отримана аналітична формула складається із операндів [21], об’єднаних символами логічних операцій.
Серед основних логічних операцій можна відзначити наступні
Операція «НЕ» ( інші назви: інверсія, логічне заперечення, NOT). Нехай є деяке висловлювання А. Заперечення цього висловлювання позначається ` 
(прийнято читати: «не А»). Якщо висловлювання А має значення «істина» (А = 1), то висловлювання 
набуває значення «не істина» ( = 0). Якщо висловлювання А – «не істина» (А = 0), то висловлювання – «істина» (
= 1). Таблиця істинності функції, що визначається тільки цією однією операцією, має вид:
| А |
|
Зокрема, справедливі наступні співвідношення: 
= 1; 
= 0.
Позначення операції НЕ в схемах логічних перетворень[22]:
Операція «логічне заперечення» відноситься до одномісних операцій (унарних, або монадичних), оскільки виконується над одним операндом.
Операція «І» ( інші назви: кон’юнкція, логічне множення, AND). Операцію логічного множення двох змінних А і В позначають А Ù В (прийнято читати: А і В). Висловлювання А Ù В набуває значення «істина» (А Ù В = 1) тільки в тому випадку, якщо одночасно А має значення «істина» (А = 1) і В – «істина» (В = 1). У всіх інших випадках це висловлювання набуває значення «не істина», тобто А Ù В = 0. Отже, правила логічного множення визначаються наступною таблицею істинності:
| А | В | А Ù В |
Правило логічного множення справедливе не тільки для двох співмножників, але і для будь-якої їх кількості, тобто A Ù B Ù C Ù D Ù …, тобто ця операція багатомісна (поліадична). Позначення операції в схемах логічних перетворень (для трьох змінних х 1, х 2, х 3):
Операція «АБО» ( інші назви: диз’юнкція, логічне додавання, OR). Операцію логічного додавання двох змінних А і В позначають А Ú В (прийнято читати: А або В). Висловлювання А Ú В – «істина», (А Ú В = 1) в тому випадку, якщо хоча б одна із змінних А або В має значення «істина» (А = 1 або В = 1). Якщо ж ця умова не виконується, то висловлювання – «не істина», (А Ú В = 0). Отже, правила логічного додавання визначаються наступною таблицею істинності:
| А | В | А Ú В |
Правило логічного додавання справедливе не тільки для двох доданків, але і для будь-якої їх кількості, тобто A Ú B Ú C Ú D Ú …. Позначення операції в схемах логічних перетворень:
Операція «АБОіз виключенням» ( інші назви: додавання за модулем 2, нееквівалентність, XOR (Exclusive OR) ). Операція «АБО із виключенням» над двома змінними А і В позначають А Å В. Висловлювання А Å В має значення «істина» (А Å В = 1) в тому випадку, якщо тільки одна із змінних А або В має значення «істина» (А = 1, В = 0 або А = 0, В = 1). Якщо ж ця умова не виконується, то висловлювання – «не істина» (А Å В =0). Перша назва операції зумовлена тим, що результат даної операції збігається із результатом операції «АБО» за виключенням одного випадку – одночасної істинності аргументів (виключається). Друга назва – тим, що дійсно є складанням в кільці вирахувань за модулем 2. Третя назва – результат операції істинний тільки тоді, коли значення операндів не співпадають. Отже, правила виконання операції «АБО із виключенням» визначаються наступною таблицею істинності:
| А | В | А Å В |
Позначення операції в схемах логічних перетворень (для трьох змінних х 1, х 2, х 3):
На основі розглянутих логічних висловлювань можна уявити будь-яке складне висловлювання, тобто будь-який логічний зв’язок можна виразити за допомогою логічних операцій додавання, множення і заперечення.
Система логічних операцій називається функціонально повною, якщо будь-яку логічну функцію можна виразити за допомогою операцій, які входять до складу цієї системи.
Операції «І», «АБО» і «АБО із виключенням» є не тільки комутативними, але і асоціативними, і тому узагальнюються на випадок кількох аргументів.
Інші логічні операції:
Операція «АБО–НЕ» (стрілка Пірса, NOR) – двомісна логічна операція, введена в розгляд Ч. Пірсом. Операцію «АБО–НЕ» над двома змінними А і В позначають А ↓ В. Її результатом є інвертований результат операції «АБО». Операція «АБО–НЕ» визначається такою таблицею істинності:
| А | В | А ↓ В |
Висловлювання А ↓ В прийнято читати «ні А, ні В». Позначення операції в схемах логічних перетворень:
Стрілка Пірса має ту властивість, що через її одну виражаються всі інші логічні операції. Наприклад, висловлювання 
(не A) еквівалентно висловлюванню А ↓ A; кон’юнкція A Ù B висловлювань A і B виражається так: (А ↓ A)↓(В ↓ В); диз’юнкція А Ú В еквівалентна (А ↓ В)↓(А ↓ В).
Операція «І–НЕ» (штрих Шеффера, NAND) – є результатом інвертування результату операції «І», тобто видає значення 0 тільки коли обидва операнди 1. Операцію «І–НЕ» над двома змінними А і В позначають А | В і виконують за таким правилом:
| А | В | А | В |
Позначення операції в схемах логічних перетворень:
Операція імплікація («якщо – то»). Операцію «якщо – то» над двома змінними А і В позначають А Ì В (іноді А → В). Результат співпадає з результатом операції «АБО» з інвертованим першим аргументом, видає значення 0 тільки коли перший операнд дорівнює 1 а другий – 0. Ця операція не є комутативною, на відміну від всіх вищеописаних операцій. Її можна розуміти як арифметичне ≤ (менше або дорівнює). Операція «якщо – то» виконується за таблицею істинності:
| А | В | А Ì В |
В операції А Ì В операнди мають спеціальні назви: А – антецедент (передуючий), В – консеквент (подальший). Імплікація неістинна тоді і тільки тоді, коли антецедент – «істина», а консеквент – «неістина». Отже, «з правди не може випливати неправда!».
Операція еквіваленція. Еквіваленцією двох висловлювань А і В називається таке висловлювання, яке набуває значення «істина» тоді і тільки тоді, коли обидва ці висловлювання А і В – «істина» або обидва – «не істина», тобто видає 1, якщо і тільки якщо обидва аргументи рівні між собою. Є результатом інвертування результату операції «АБО із виключенням». Позначають операцію символом ««». Операція виконується за таблицею істинності:
| А | В | А «В |
При розробці вузлів МП-систем значення неістинного або істинного висловлювання А, В, С до уваги не приймається; апарат алгебри логіки використовується для виконання заданих логічних перетворень. Наприклад, арифметичні перетворення (складання, віднімання) задаються у вигляді сукупності логічних перетворень над аргументами.
Важливе значення мають правила і закони перетворень для логічних виразів. Основні з них, які є властивостями, законами і аксіомами, мають такий вид:
- Комутативність (переміщуваність):
АÚВ = ВÚА; АÙВ = ВÙА.
- Асоціативність (сполученість):
АÚ(ВÚС) = (АÚВ)ÚС; АÙ(ВÙС) = (АÙВ)ÙС.
- Дистрибутивність (розподіленість):
Кон’юнкція відносно диз’юнкції АÚ(ВÙС) = (АÚВ) Ù (АÚС);
Диз’юнкція відносно кон’юнкції АÙ(ВÚС) = (АÙВ) Ú (АÙС).
- Комплементність (доповненість) (властивість заперечення):
- Закон інверсії (правило Де Моргана):
; 
.
- Закони поглинання:
АÚ(AÙB) = А; АÙ(AÚB) = А.
- Закони Блейка-Порецького:
; 
.
- Ідемпотентність[23]:
АÚА = А; АÙА = А.
- Інволютивність[24] заперечення (закон подвійного заперечення):
.
- Склеювання:
; 
.
- Властивості констант:
АÚ0 = А; АÙ1 = А;
АÚ1 = 1; АÙ0 = 0.
= 1 (доповнення 0 є 1);
= 0 (доповнення 1 є 0).
Два логічних вирази вважаються рівними, якщо їх таблиці істинності співпадають. Існує два основні способи перевірки рівності двох логічних виразів: за допомогою таблиць істинності і за допомогою тотожних перетворень. Очевидно, що таблиця істинності може бути побудована для будь-якого логічного виразу.
