Носилки раскрывают, расправляют съемное днище, осторожно перекладывают на него пострадавшего и закрепляют держателем. Под резино-тканевый мешок до откачивания из него воздуха подкладывают валик в поперечном направлении на уровне коленных суставов. После этого носилки зашнуровывают, немного приподнимают туловище и откачивают воздух из резино-тканевого мешка. После придания носилкам необходимой жесткости валик убирают и прекращают поддерживать туловище
Травматична шкала (TS)
ШИ -2.1 (130/60)
шок III ст. (кровопотеря более 40% ОЦК)
ТШ – 6
оцінки ймовірності виживання постраждалого: при TS 6 - 7%
ранспортировка больного с травмой позвоночника и спинного мозга
Транспортировка больного с травмой позвоночника и спинного мозга должна осуществляться только при наличии иммобилизации. Для иммобилизации при переломах грудного и поясничного отделов позвоночника для транспортировки с места травмы в стационар пользуются жесткими носилками и различного рода щитами, на которые больного укладывают на спину или на живот. Во избежание смещения отломков позвонков и дополнительного повреждения спинного мозга не следует транспортировать больного в положении на боку. Очень важным моментом при оказании помощи больному с травмой позвоночника и спинного мозга является бережная укладка его на носилки. Поднимать больного и перекладывать на носилки необходимо сразу, в один прием, при помощи 3 - 5 человек, обязательно поддерживая голову (особенно при травме в шейном отделе). Нежелательно повторное, тем более многократное перекладывание пострадавшего. При травме позвоночника и спинного мозга в поясничном и грудном отделах при наличии щита более атравматично транспортировать больного в положении на спине, а при отсутствии щита - в положении на животе. Транспортировка больного с травмой в шейном отделе позвоночника должна осуществляться в положении на спине независимо от наличия щита.
Іммобілізація на довгій дошці.
1.Підготуйте довгу дошку, ремені, шийний комір згідно розміру пацієнта, стрічку і іммобілізатор голови, рулони для голови або пристрій для фіксації голови.
2.Одягніть на пацієнта шийний комір потрібного розміру, підтримуючи осьову стабілізацію шийного відділу хребта. Ця стабілізація проводиться іншим рятувальником і виключає тракції і витяжіння голови, скоріше це звичайне утримання голови в нейтральному положенні по середній лінії, поки перший рятувальник надягає шийний комір.
3.Як тільки комір вдягнуто, другий рятувальник продовжує підтримувати голову в нейтральному положенні, щоб забезпечити стабілізацію.
Носилки устанавливают рядом с пострадавшим со стороны повреждения (при травме позвоночника с любой удобной стороны). Три человека со здоровой стороны опускаются на колено, осторожно подводят руки под пострадавшего и одновременно приподнимают его по команде одновременно и так, чтобы позвоночный столб оставался прямым. В этот момент четвертый человек продвигает подготовленные носилки под пострадавшего, а поднимающие осторожно укладывают его на носилки, особенно щадя поврежденную часть тела.
4.Покладіть пацієнта на довгу спинну дошку з застосуванням відповідної техніки. Якщо пацієнт знаходиться в транспортному засобі або де-небудь, але не на спині або обличчям вниз, покладіть його на дошку доступним безпечним методом (напр., з використанням короткої дошки або вивільняючого пристрою), що дозволяє утримувати осьову стабілізацію хребта.
5.Стабілізуйте пацієнта за допомогою ременів і пристрою іммобілізації голови, головними рулонами / стрічками чи подібним оснащенням. Як тільки голова фіксована на спинній дошці, можна припинити ручну осьову стабілізацію голови.
6.Примітка: деяких пацієнтів, через надмірну вагу або вік, неможливо іммобілізувати шляхом осьової стабілізації на стандартній спинній дошці і шийним коміром. Ніколи не іммобілізуйте пацієнта в нейтральній позиції. В такій ситуації слід проводити ручну стабілізацію протягом всього транспортування до лікарні.
| Положення тіла на боку.
При необхідності – інтубація трахеї, пульсоксиметрія.
Оксигенотерапія (під контролем SpО2 – не менше 90%).
Інфузійна терапия під контролем АТ (САТ ≥ 90 мм рт. ст.).
| |
| Тампонада рани, туга пов’язка, підвищене положення кінцівки.
Установка периферичного катетера найбільшого діаметра (при необхідності 2-х і більше).
| |
| При необхідності накласти джгут.
| |
| Виражений больовий синдром або локалізація травми в крупних трубчатих кістках
| |
| Знеболення ненаркотичними (1 мл 3% розчину кеторолака, 1-2 мл 5% розчину трамадола) та наркотичними (1 мл 0,005% розчину фентаніла, 1 мл 2% розчину тримеперидина) анальгетиками в/в
| |
| Репозиція кісток не виконується!
| |
| Алгоритм «Гіповолемічний шок»
| |
| Транспортна іммобілізація в межах не менше двух сусідніх суглобів
| |
Алгоритм «Травма кінцівок»
| | | | | | | | | | |
| | | | Провести обстеження АВСDE
| |
| |
| | | | При наявності клінічних ознак гіповолемічного шоку:
- холодна, бліда, волога шкіра;
- САТ менше 90 мм.рт.ст., ЧСС більше 100 в 1 хв., шоковий індекс більше 0,7, SpО2 менше 90%.
| |
| |
| | | |
| |
| | | | Довідково: дефіцит ОЦК при переломах:
- кісток тазу (500-5000 мл);
- стегна 300-2000 мл;
- обох кісток гомілки (100-1000мл);
- плеча (100-800мл);
- обох кісток передпліччя(50-400 мл).
| |
| |
| | | Доставка в стаціонар за профілем основного захворювання
| |
