Найбільш вживані види мовленнєвих вправ, їх призначення і зміст

(формування мовних і мовленнєвих навичок)

1. Види мовних вправ, мета яких є закріплення матеріалу (підготовчі, тренувальні)	Зміст мовних вправ
Імітаційні:	Лексичні, граматичні, фонетичні – для закріплення мовних одиниць, граматичних моделей і їх автоматизації в мовленні (формуванні мовних навичок). Установка: слухайте і повторюйте. Обмеженість у їх використанні пояснюється їх механічним характером.
Свідомо-спрямовані вправи:	Їх мета – автоматизація введеного матеріалу в умовах навчальної ситуації. Будучи тренувальними, для їх виконання необхідно виконати мовленнєво-розумові дії (при роботі з текстами: повтори,прочитай,зроби заміну).
Підготовчі вправи	Виконання вправ на заміну (заміщення) слова за взірцем:замінити слово, форму слова, заміна декількох слів (групи слів), заміна за схожістю, протилежність.
Трансформаційні:	В порівнянні із підстановчими цей вид вправ має більш складний характер перетворення речень відповідно до інструкції: заміни стверджувальну форму на заперечну, перетвори активну форму в пасивну, заміни пряму мову, пряме питання в непряме.
Доповнення речення, розширення об'єднання речень:	Продовження речення, доповнення речення словами для уточнення змісту, об'єднання двох простих речень в складне, виконавши необхідні зміни в структурі речення.
Вправи за аналогією:	Завдання на висловлювання в формі стверджувального речення і питання слугує для відповіді. У питанні є слово-підказка для його вживання у відповіді.
Вправи із стандартними фразами:	Завдання домогтися автоматизації готової фрази в умовах навчальної ситуації.
Вправи з ключами:	Учню дається фраза і для виконання є ключ (для самоперевірки).
Відповіді на зустрічне питання:	Надається речення-необхідно поставити питання.
Конструювання речень за заданими словами:	Із запропонованих слів скласти речення(усно, письмово).
2. Респонсивні (відповідні):	Найбільш вживані мовленнєві вправи (на етапі формування і розвитку мовленнєвих видів діяльності).
Питально-відповідні:	Питання для відповіді за змістом прочитаного, почутого, відповідно до ситуації.
Реплікові:	В основному для засвоєння діалогічних єдностей:	¨ Ствердження-питання ¨ Ствердження-ствердження ¨ Ствердження-заперечення
Умовна бесіда:	Вчителем формулюється ствердження, яке має в собі потенції для висловлювання. Учням пропонується висловити своє відношення до ствердження, умовна бесіда може перейти в природну, до чого необхідно намагатися.
3. Ситуативні вправи.	Найбільш вживаний вид мовленнєвих вправ. Учням пропонується описати ситуацію. При цьому можуть бути запропоновані опорні слова. Найчастіше-це предметні ситуації, ситуації стосунків.
Рольова гра Підвиди: - Імітаційні, - Творчі, - Ігри-змагання, - Прагматично-педагогічні ігри	Колективна навчальна діяльність. Вид вправ використовується в комунікативному і інтенсивному підході. Розпорядження підходить з урахуванням бажання учнів. При використанні рольової ігри необхідно виконувати все поетапно:установка, розподіл ролей, підведення підсумків, оцінка.
4. Репродуктивні вправи
Мета: відтворення практичного, почутого і побаченого.	¨ Переказ, який використовується на етапах навчання(в усно-письмовій формі). Переказ – короткий, детальний, із зміною особи персонажа,в супроводі перекладу); ¨ Опис (дискрептивні вправи). Опис побаченого на екрані, ілюстрації в змісті книги, настінні газети, таблиці, альбом. При цьому можуть пропонуватися в якості опори-слова, план, схема висловлювання оформлення думки мовними фразами, кліше.
Усна розповідь	¨ Розповідь за темою (за планом, лексико-граматичними одиницями), розповідь підготовлена (домашнє завдання). ¨ Розповідь не підготовлена (спонтанна).

· Як видно, вправи класифікуються за різними критеріями, тому одні і ті ж вправи одночасно можуть бути комплексними, наприклад: лексичні, ознайомлювальні, дотекстові, без ключів, письмові, домашні.

Вид вправи, їх призначення, форма виконання та інше має бути зазначено у змісті завдання до вправи.

Ефективність виконання учнями вправи в значній мірі зумовлюється саме конкретністю формулювання завдань. (Аналіз характеру вправ за конкретними підручниками – завдання до семінарсько-практичного заняття). Вправ, які відпрацьовують одну операцію, дуже мало. Як правило, одна і та ж вправа спрямована на вирішення кількох операцій.