Перспективи розвитку інтеграційного співробітництва на пострадянському простор
Лекции.Орг

Поиск:


Перспективи розвитку інтеграційного співробітництва на пострадянському простор




Розпад колишнього Союзу РСР обумовив пошук нових форм політичного, економічного, гуманітарного та іншого співробітництва між самостійними державами, які свого часу були союзними республіками. Так, були створені Співдружність Неза­лежних Держав (СНД), Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС), регіональне об’єднання з участю Грузії, України, Республіки Узбекистан, Азербайджанської республіки та Республіки Молдова (ГУУАМ). У відносинах між країнами СНД і РФ накопичуються економічні, політичні та правові протиріччя. Показовою є тенденція до утворення в пострадянському просторі, межах СНД, особливих інтеграційних підструктур (Союз РФ і Білорусі, Митний союз 4-х, Центральноазійський економічний союз, ГУАМ тощо). Співдружність поступово перетворюється в багаторівневу структуру з різним ступенем участі в інтеграційних процесах окремих країн. СНД фактично вже має біполярну полюсну структуру. Формування угруповання ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова) за умови лідерства України й підтримки інших країн, які розуміють усі переваги й вигоди створення регіональних об ׳єднань, заснованих на принципах рівності та взаємної підтримки, були лише першою ознакою початку нових надзвичайно важливих інтеграційних процесів на терені колишнього СРСР. Розвиток інтеграції на пострадянському просторі здійснюється через використання таких форм, як створення міждержавної вільної торгівлі, митного та валютного союзів, а також спільного ринку товарів, послуг, капіталів і робочої сили. З метою розвитку інтеграційного співробітництва— учасники СНД домовилися про здійснення таких заходів: а) поетапне зниження і скасування митного обкладання, податків і зборів, а також кількісних і всіх інших рівнозначних їм за своїми наслідками обмежень; б) гармонізацію митного законодавства; в) спрощення митних процедур; г) уніфікацію форм митного законодавства для ведення митної статистики; д) поетапне зближення тарифів на перевезення вантажів і пасажирів, транзитних тарифів при дотриманні принципу свободи транзиту; є) недопущення несанкціонованого реекспорту третьої країни.

Участь України в інтеграційних об’єднаннях

Україна є членом таких інтеграційних об’єднань як СНД, ОЧЕС, ГУАМ, ЄЕП. З країнами – членами даних організацій Україна має найбільший рух експорт- імпорт товарів та послуг та рух прямих іноземних інвестицій.

Пріоритети структурної переорієнтації України в межах інтеграційних об'єднань:

науково-технічне та технологічне оновлення виробництва із забезпеченням його конкурентоспроможності шляхом глибокої модернізації. Зменшення ресурсомісткої за рахунок ефективного використання власних паливно-сировинних ресурсів;підвищення рівня внутрішньої збалансованості національної економіки для зменшення зовнішньої залежності в розвитку її ключових галузей за рахунок формування системи власної міжгалузевої кооперації та забезпечення повних виробничих циклів;формування умов для соціальне орієнтованого розвитку національної економіки за рахунок, з одного боку, цілеспрямованої трансформації її структури, з другого - завдяки забезпеченню балансу споживчого ринку з доходами населення, підвищенню мотивації до праці, фінансовій макростабілізації.


Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України

Галузева інтеграція

1. У сфері транспорту:

розширення пропускної спроможності автомобільних переходів Гребенне-Рава-Руська, Ягодин-Дорогуськ та будівництво другого мосту на цьому переході;

будівництво міждержавних переходів Краківець, Новоукраїнка, Смільниця;

будівництво транс’європейської магістралі Лісабон-Київ;

розробка загальної концепції розвитку швидкісних магістральних доріг в узгодженні з подальшим розвитком транс’європейських магістралей

розробка концепції транспортного коридору Балтійське море - Чорне море (Гданськ-Одеса).

2. В галузі машинобудування, ВПК і конверсії:

З підприємствами ВПК обговорюються питання щодо можливості співробітництва по виробництву:

двигунів для локомотивів;

гальмової апаратури;

кінескопів для телевізорів;

літаків та їх ремонту.

Певна перспектива у розвитку військово-технічного співробітництва зберігається у наступних сферах:

надання Україною послуг з ремонту та обслуговування військової техніки радянського виробництва, яка перебуває на озброєнні збройних сил Польщі. Зокрема це стосується бойових кораблів і літаків;

науково-дослідна робота по створенню нових зразків військової техніки та зброї;

кооперації виробництва вертольотів, танків та іншої військової техніки і обладнання.

3. В галузі промисловості:

1) здійснення зустрічних поставок української залізної руди в обмін на польське коксівне вугілля;

2) спільний експорт на ринки третіх країн;

3) співпраця підприємств у галузі металургії між Мінпромом України, ДУ «Укрметал» та польською фірмою СА «ІМПЕКСМЕТАЛ»

4. В галузі сільського господарства:

створення СП по вирощуваннюсільськогосподарської продукції (цукрового буряка, соняшника тощо) з використанням польських технологій;

організація в Україні спільного виробництва машин і обладнання для механізації технологічних процесів в овочівництві, тваринництві тощо;

здійснення підготовки кадрів, створення і забезпечення функціонування нових організацій державного інтервенціонізму в агропромисловому комплексі, діючих в ринкових умовах (регулювання аграрного ринку, приватизація державних сільськогосподарських підприємств, модернізація і реструктуризація сільського господарства, кредитування).

5. В галузі фармацевтичної промисловості:

виробництва вітамінів і мультивітамінів на основі концентрованих соків, фруктів, овочів з додатком вітамінів, мікроелементів, сорбентів в об'єднанні «Вітаміни» у м. Умань Черкаської області (80 млн. дол.);

виробництво на підприємствах бактеріальних препаратів, вакцин (70 млн. дол.);

виробництво серцево-судинних, знеболюючих засобів (17 млн. дол.);

виробництво нефузійних розчинів в AT «Галичфарм» у м.Львові (3 млн. дол.).

6. У науково-технічній сфері:

В межах українсько-польської співпраці створено українсько-польську Комісію з питань співробітництва у сфері науки і технологій.

В Україні здійснюється збір пропозицій від українських наукових організацій щодо виконання науково-дослідних проектів за спільними пріоритетними напрямами науково-технічного розвитку.





Дата добавления: 2017-02-28; просмотров: 255 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.003 с.