Розділові знаки при словах, граматично не пов'язаних з членами речення

Просте речення може ускладнюватися не тільки однорідними та відокремленими членами, а й словами, які не є членами речення. До них належать звертання, вставні і вставлені конструкції, які ускладнюють речення додатковим повідомленням і використову­ються для того, щоб привернути увагу до повідомлення або вира­зити своє ставлення до нього.

Слова, граматично не пов'язані з членами речення, на письмі виділяються розділовими знаками (кома, тире, дужки), а в усному мовленні — відповідною інтонацією.

1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ

Звертання — це слово або сполучення слів, що називає особу або предмет, до яких звертаються: Ой сніги, мої сніги, срібні та пухнасті, наче все, що навкруги, потонуло в щасті (Сос).

Звертання найчастіше виражається іменником у кличному від­мінку {земле, батьківщино) або іменником чи іншою частиною мови у формі називного відмінка: Червона калина, чого в лузі стоїш? Чи сухи боїшся, чи ягід жалкуєш? (нар. п.).

Звері акня може бути непоширеним (без залежних слів) і поши­реним (з пояснювальними словами). Вживається звертання на по­чатку, всередині або у кінці речення.

2. ВСТАВНІ ТА ВСТАВЛЕНІ СЛОВА І РЕЧЕННЯ

Вставними називаються такі слова, словосполучення і речен­ня, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до змісту висловленого.

Вставленими називаються слова, словосполучення або речен­ня, що вводяться в основне речення з метою пояснення, уточнення або побіжного доповнення його змісту. Такі конструкції збагачу­ють, урізноманітнюють зміст основного висловлювання.

3. НАЙУЖИВАНІШІ ВСТАВНІ СЛОВА
І СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ

4. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВСТАВНИХ І ВСТАВЛЕНИХ СЛОВАХ І РЕЧЕННЯХ

Примітка. Не є вставними й, отже, не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, мовби, мовбито, немовби, наче, неначе, все-таки, адже, от, навіть, між тим, у кінцевому результаті, буквально, при цьому, при тому, як-не-як, тим часом, до того ж та ін.