Розділові знаки при відокремлених членах речення

Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою посилення їх смислової значущості, а також для пояснення чи уточнення якоїсь частини висловлення. Відповідно до цього відокремлені члени поділяються на дві групи: власне відокремлені й уточнювальні.

Загальними умовами відокремлення є:

1) видільна інтонація;

2) порядок слів;

3) ступінь поширення;

4) смислове навантаження;

5) характер означуваного слова.

1. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ

Відокремленими можуть бути узгоджені і неузгоджені означення.

Відокремлюються

1. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим

зворотом, якщо стоять після означуваного слова: Плід червоний, соку повен, рвуть маленькі руки (Сос). Нероздільність дитини з

рідною мовою починається з першого маминого слова, промов-

леного до немовляти.

2. Непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного слова, перед яким є інше означення: Морозний сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо... (Рил.).

3. Означення у будь-якій позиції, якщо вони відносяться до осо-

бового займенника: Довго, довго чув я, полонений сном, солов "ту

пісню за моїм вікном (Сос). Палкої, поетичної вдачі, вона не

могла вдовольнитися буденним життям (Коц.).

4. Поширені й непоширені означення, що стоять перед означуваним словом, якщо вони мають обставинне значення: Осяяні

сонцем, гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять (Олесь). Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи (Гонч.).

5. Означення, відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків (Карп).

6. Поширені й непоширені означення, які відносяться до відсутнього в означено-особовому реченні займенника-підмета: Іду, чу-

жий самотності й печалі, і сонце усміхається мені (Сос).

7. Неузгоджені означення, виражені іменниками в непрямих від-

мінках, якщо стоять після узгоджуваних: Невід 'ємною частиною обличчя Києва стали квартали новобудов, світлі, з широкими проспектами та бульварами (з газ.)

Не відокремлюються

1. Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка:

Я прийшов утомлений, розбитий, мовчазнийі ніби незкивийне

молить, не плакать, не просити, я сказавлиш тихо обігрій (Рил.).

2. Означення, що стосуються означальних, вказівних, присвійних та неозначених займенників: Усі подаровані автором книги збе рігалися у бібліотеці. 3. Означення, виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, що стоять перед означуваним словом і не мають обста винного значення: / дощами вмиті журавлі в блакиті відліта ють у тривожний дальній шлях (Мал.)

Примітка. Відокремлені означення, як правило, виділяються кома-ми. Кілька відокремлених означень зрідка можуть виділятися за допомогою тире: 3 моря здіймалась хмара — чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірське пасмо (з газ.).

2. ВІДОКРЕМЛЕНІ ПРИКЛАДКИ

Прикладки як різновид означення можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.

Відокремлюються

1. Поширена прикладка, якщо стоїть після пояснюваного імен-

ника: Коли слова для тебе — грище, звукосполучення нове, — тебе

народ, суддя найвищий, марнописателем назве (Рил.).

2. Поширена прикладка, що стоїть перед пояснюваним іменником

і має обставинне значення: Сип бідного сільського титаря,

Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тількизлидні, щоденні

важкі турботи про хліб насущний, а й поетичні образи, сумовиту

красу української пісні (0. Дей).

3. Поширена й непоширена прикладка, яка стосується особового

займенника, незалежно від позиції щодо означуваного слова:

А він, орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про

поєдинок у яру (В. Шевчук). Заслужений митець, він з радістю

передає свій багатий досвід молоді (з газ.).

4. Поширена і непоширена прикладка, виражена загальним імен-

ником, стосується власної назви і стоїть після неї: Дядько Максим,

залізничник, теж: після війни живу Черкасах (з газ.).

5. Прикладка, яка приєднується за допомогою слів родом, на ім'я,

на ймення, так званий, тобто, або: Козак Бобренко, на ім'я

Григорій, єдиний син достойної вдови (Кост.).

6. Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і має обставинний відтінок причини: Гордій Байда, як колишній офіцер, розумівся на військовій справі (Дг Панч)

Не відокремлюються

1. Прикладка, яка стоїть перед пояснюваним іменником і має тільки означальне значення: Студентка сільськогосподарського інституту Надія добре уявляла своє майбутнє (з газ.). 2. Прикладка, що приєднується за допомогою слова як і означає «в ролі кого або чого виступає предмет»: Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер (Довж.)

Примітка. Поширені прикладки, які мають значення уточнення або містять у своєму складі розділові знаки, відокремлюються за допомогою тире: Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари — духовного каліцтва (з журн.) Взимку сміливий маляр-мороз малював на вікнах буйні вітражі — білі розложисті папороті, лілеї, химерне квіття тропіків (Гонч.).

3. ВІДОКРЕМЛЕНІ ОБСТАВИНИ

Обставини так само, як й інші другорядні члени, можуть відокремлюватись і не відокремлюватись.

Відокремлюються

1. Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно

від їх позиції у реченні: Шуміло море, виграючи на сонці, ваблячи

зір заспокійливим синім простором (Гонч.). Вітру в обличчя

жбурляючи піну, плив пароплав у далеку країну (Прип).

2. Обставини, виражені одиничними дієприслівниками, якщо

означають додаткову дію, час, причину, умову: Дівчата йдуть,

співаючи, з ланів (Укр.).

3. Обставини допусту, виражені іменником з прийменником не-

зважаючи на: Освіта в Україні, незважаючи на деякі промахи

та кризовий стан, наближена до світового рівня (Гонч.).

4. Обставини, виражені іменниками з прийменниками всупереч,

наперекір, попри, за браком, на випадок, на відміну, у зв'язку

з, внаслідок, завдяки, згідно з, подібно до (за бажанням автора):

Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла

зберігати таємниці (Гонч.).

5. Поширені й непоширені обставини (місця, часу тощо), вира-

жені прислівниками чи іменниками, які уточнюють попередню

обставину: На самій горі, понад шляхом,маячив білий стовп

(Гонч.)

Не відокремлюються

1. Дієприслівникові звороти фразеологічного типу: Працювати не

покладаючи рук. Говорити не переводячи духу. Бігти не чуючи ніг.

Сидіти склавши руки.

2. Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку

якого стоїть підсилювальна частка і (й): Можна помилятися й

маючи результати досліджень.

3. Обставина, виражена одиничним дієприслівником, яка означає

спосіб дії: Художник працював сидячи... (Гонч.).

4. Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, якщо вона

поєднується з іншою однорідною невідокремленою обставиною

неповторюваним єднальним сполучником: Солдати стояли

струнко й не зводячи з командира очей.

5. Дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і спо-

лучним словом який, у складі підрядного речення: Українська

народна творчість — це світ, поринувши в який стаєш духовно

багатшим (з підруч.)

4. ВІДОКРЕМЛЕНІ ДОДАТКИ, ПІДМЕТИ, ПРИСУДКИ

Відокремлюються	Приклади
1. Додатки, якщо вони вжива-	Микола, замість панського
ються із словами крім, окрім,	лану, вийшов на поле (Н.-Лев.).
замість, включаючи, навіть,	Всі дерева парку, за винятком
особливо і мають значення	кількох старих дубів, уже вкри-
включення, виключення або	лися зеленим листом (Гонч.).
заміщення.
2. Додатки, коли вони виступа-	Я бажаю поетові дальшого
ють у ролі уточнювального	росту, тобто поширення і
члена речення, при них можуть	поглиблення тематики, нових
стояти слова тобто, цебто, а	досягнень у формі (Рил.).
саме.

■ Відокремлюються	Приклади
3. Додатки з приєднувальним значенням, при яких вжива-	Студенти І курсу склали успішно екзамени з усіх предметів, в
ються слова в тому числі, на-	тому числі з математики.
приклад, пре чому. 4.Підмети з уточнювальним або приєднувальним значенням, при яких вживаються слова особ-	На Поліссі трапляються «ви-жари», тобто болота,які ніколи не замерзають (з газ.).
ливо,навіть, зокрема,тобто. 5. Присудки з уточнювальним значенням	Раніше, бувало, не знає парубок дівчину, то зараз же скаже батькові та матері, а ті підуть на розглядини, роздивляться (Тют.)