Система національних рахунків передбачає обчислення багатьох макроекономічних показників. Первинним з них є валовий випуск.

Валовий випуск (ВВ) — це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах.

Відповідно до прийнятої в СНР тлумачення виробничої діяльності, ВВ включає: усі товари, незалежно від місця їх використання; та послуги, що надаються іншим інституційним одиницям, в тому числі і ті, які необхідні для виробництва інших товарів та послуг.

Більшість продуктів проходить через кілька виробничих стадій, перш ніж потрапляє на ринок. Окремі частини й компоненти продукту купуються і продаються декілька разів. Щоб уникнути багаторазового врахування частин продуктів, які продаються і купуються, при обчисленні ВВП ураховують лише ринкову вартість кінцевих товарів і не враховують вартість проміжних товарів. Урахування вартості проміжних товарів означає подвійний рахунок, що завищує обсяг ВВ.

Під кінцевими товарами розуміють товари і послуги, які купують для споживання, а не для перепродажу, подальшого оброблення чи перероблення. Проміжними називають товари і послуги, які використовуються для подальшого оброблення чи перероблення, тобто для виробництва інших товарів чи для перепродажу.

Центральне місце серед макроекономічних показників займає валовий внутрішній продукт (ВВП).

Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість. кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік (ВВП).

Це означає, що при обчисленні ВВП не враховується проміжна продукція, тобто продукти і послуги використані в процесі виробництва. Включення до складу ВВП проміжної продукції означало б повторний рахунок, тому що вартість проміжної продукції вже входить до складу кінцевої продукції та послуг.

Під час обчислення ВВП не враховується вартість товарів, які були у вжитку, також не враховують невиробничі фінансові операції, що здійснюються в економіці. До невиробничих фінансових операцій належать

o державні та приватні трансфертні платежі (пенсії, допомога, страхування та кошти, які передаються однією приватною особою іншій безкоштовно)

o операції з цінними паперами, які не впливають на обсяги виробництва товарів та послуг.

Однак, підрахунок та встановлення обсягів ВВП для економістів є певною проблемою тому, що неможливо врахувати:

- продукцію, що виробляється домогосподарствами для власного споживання

- товарообіг тіньової економіки

- обсяги бартерних операцій.

Питання 4. Методи обчислення ВВП.

Як вимірюють ринкову вартість усього обсягу національного виробництва? Щоб повніше відповісти на це запитання, уявімо гіпотетичну економіку, в якій усі фірми виробляють лише одне благо — хліб — за допомогою одного фактора виробництва — праці. Для випікання хліба, що його продають домогосподарствам, фірми наймають працівників. Отже, праця надходить від домогосподарств до фірм, а хліб — від фірм до домогосподарств. На рисунку 1 показано спрощену схему кругопотоку, яка відбиває ділові операції, що відбуваються у цій гіпотетичній економіці між домогосподарствами і фірмами. Внутрішній прямокутник відображає рух ресурсів і продуктів між домогосподарствами і фірмами, а зовнішній — рух грошей. Домогосподарства купують хліб у фірм. Фірми використовують частину виторгу від продажу хліба для виплати заробітної плати, а залишок виторгу становить прибуток власників фірм. Отже, в економіці видатки на хліб ідуть від домогосподарств до фірм, а дохід у формі зарплати і прибутку — від фірм до домогосподарств.

Доходи

Праця

	Домогосподарства		Фірми

 

Товари (хліб)

 

Видатки

 

Рис. 1 Схема кругопотоку ділових операцій між домогосподарствами і фірмами

Цей приклад дає змогу зрозуміти, що валовий внутрішній продукт можна обчислити двома методами: по-перше, як суму видатків на купівлю хліба; по-друге, як суму доходів.

У національній економіці сукупні видатки на купівлю товарів і послуг та її сукупний дохід мають дорівнювати одне одному. В кожній діловій операції є дві сторони – покупець і продавець. Видатки покупців на купівлю товарів і послуг становлять доходи їхніх продавців.

Отже, в національній економіці, з одного боку, ВВП можна визначити як суму видатків основних покупців – споживачів, фірм, уряду та іноземцем – на купівлю кінцевих товарів та послуг. З іншого боку, ВВП обчислюють як суму доходів, створених у процесі виробництва - зарплати, ренти, процента та прибутку.

ВВП обчислюється трьома методами:

Ø Виробничим методом, як суму доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і послуг

Ø Методом кінцевого використання (за витратами), як суму видатків покупців на придбання товарів і послуг

Ø Розподільчим методом (за доходами), як суму грошових доходів, отриманих від виробництва продукції у цьому році..

Згідно з виробничим методом ВВІІ обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидій.

Цей метод дає змогу виявити співвідношення і роль різних галузей економіки у створенні ВВП.

ВВП = Σ (ВВ - МВ) + (ПП - С)

Де ВВ — валовий випуск окремих галузей;

МВ — матеріальні витрати окремих галузей;

ПП — продуктові податки;

С — субсидії,

(ПП - С) — чисті продуктові податки.

Податки на продукти ПП — це податки, які стягуються пропорційно до кількості, або вартості товарів і послуг, що виробляються, продаються або імпортуються підприємствами - резидентами. До них відносять ПДВ, акцизи, податки на окремі види послуг (на послуги транспорту, зв’язку, страхування, рекламу, дозвілля, спортивні заходи, тощо) мито.

Субсидії на продукти С — це субсидії, що надаються підприємствам - резидентам із державного бюджету з метою відшкодування постійних збитків, які виникають у зв'язку з тим, що продажна ціна на окремі види продукції складається нижче від середніх витрат виробництва; субсидії на експорт, імпорт та ін.

Згідно із методом кінцевого використання (за витратами) ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередині країни і пов’язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг. Для цього використовують таку формулу:

ВВП = C+I+G+X

Де C — споживчі витрати домашніх господарств, тобто населення;