Витоки об`єднання, яке увійшло в історію як «антигітлерівська коаліція», лежать в договірних відносинах, які пов`язували Великою Британією, Францією, Польщею та іншими європейськими державами. У вересні 1939 р, після того як Німеччина напала на Польщу, ці держави вступили у війну. Так виникла коаліція «Західних союзників», з якої почалося створення антигітлерівської коаліції.
До 1941 року СРСР в цю коаліцію не входив. Підписаний з Німеччиною пакт про ненапад робив подібні союзи не тільки непотрібними, а й невигідними, адже протягом 1939-1940 рр. Радянський Союз без особливих втрат придбав нові території: Західну Україну, Західну Білорусію, Прибалтику, Бессарабію і Північну Буковину. Але 22 червня 1941 р ситуація в корені змінилася
Тепер інтереси СРСР і західних держав збігалися. Вже 22 червня глава британського уряду Уїнстон Черчілльзаявив про готовність надати допомогу Радянському Союзу у війні. Пару днів тому таку ж заяву зробив президент США Франклін Рузвельт. Після капітуляції Франції в 1940 р британці, по суті, залишилися з нацистами та їхніми союзниками один на один. Вермахт ось-ось міг здійснити висадку десанту на Британські острови, а в Тихоокеанському басейні британським колоніям загрожувала Японія, яка виступала у війні на боці Німеччини. Побоювалися конфліктів з Японією і Сполучені Штати, які мали свої інтереси в Тихому океані. Тому антигітлерівська коаліція потребувала нового союзника. Уже в липні 1941 р в Москві відбулася нарада радянського керівництва з англійськими представниками. У вересні 1941 р СРСР заявив про приєднання до Атлантичної хартії - декларації про співпрацю між Великобританією і США в боротьбі з Німеччиною. Так формування антигітлерівської коаліції отримало серйозний поштовх вперед.
14 серпня 1941 р. після зустрічі Рузвельта та Черчілля з`явився документ під назвою Атлантична хартія, яка підвела під майбутню коаліцію ідеологічне підгрунтя. До цієї Хартії у грудні 1941 р. приєднався і Радянський Союз. Хартія була першим документом, в якому були викладені цілі США і Великобританії у війні і загальні положення післявоенного устрою світу. Атлантична хартія висунула такі завдання: знищення нацистської тиранії, роззброєння агресора, загальне роззброєння світу.
Атлантична хартія (Прийнята главами США і Великобританії 14 серпня 1941 р.)
Президент США Рузвельт і прем`єр-міністр Черчілль, що представляє уряд Її Величності в Об`єднаному королівстві, після спільного обговорення вважають необхідним оприлюднити деякі загальні принципи національної політики їх країн - принципи, на які вони покладають свої сподівання на краще майбутнє для світу.
1) США і Великобританія не прагнуть до територіальних чи інших придбань.
2) Вони не погодяться ні на які територіальні зміни, що не находяться у згоді з вільним виявом бажання зацікавлених народів.
3) Вони поважають право всіх народів обирати собі форму правління, за якою вони хочуть жити; вони прагнуть до відновлення суверенних прав і самоуправління тих народів, які були позбавлені цього насильницьким шляхом.
4) Дотримуючись належним чином своїх існуючих зобов`язань, вони будуть прагнуть забезпечити таке положення, за якого всі країни - великі і малі, переможці і переможені - мали б доступ на рівних засадах до торгівлі і до світових сировинних джерел, необхідних для економічного процвітання цих країн.
5) Вони прагнуть домагатися повного співробітництва між всіма країнами в економічній області з метою забезпечити для всіх більш високий рівень життя, економічний розвиток і соціальне забезпечення.
6) Після остаточного знищення нацистської тиранії вони сподіваються на встановлення миру, який дасть можливість всім країнам жити у безпеці на своїй території, а також забезпечити таке положення. За якого всі люди у всіх країнах могли би жити все своє життя, не знаючи ні страху, ні нужденності.
7) Такий мир повинен надати всім можливість вільно без всяких перепон плавати морями і океанами.
8) Вони вважають, що всі держави світу повинні з мотивації реалістичного і духовного порядку відмовитися від застосування сили, бо ніякий майбутній мир не може бути збережений, якщо держави, які загрожують або можуть загрожувати агресією за межами своїх кордонів, будуть продовжувати користуватися наземними, морськими і повітряними озброєннями. Черчілль і Рузвельт вважають, що до встановлення більш широкої і надійної системи системи загальної безпеки такі країни повинні бути розброєні. Англія і США будуть також допомагати і заохочувати всі інші заходи, що здійснюються. Які полегшать миролюбивим народам позбавитися від тягаря озброєння.
1 жовтня 1941 р. між СРСР, США та Великобританією в Москві була підписана трьохстороння угода про допомогу Радянському Союзу зброєю і продовольством. Поставки (400 танків, 500 літаків щомісяця, а також стратегічна сировина) почались одразу ж. США надали безпроцентний кредит в 1 млрд. доларів (листопад 1941 р.). У грудні 1941 р. на СРСР було поширено дію законодавства про ленд-ліз. Перша військова техніка (особливо танки) з'явилася на радянсько-німецькому фронті під час битви під Москвою.
1 сiчня 1942 р. у Вашингтонi 26 держав, у тому числi СРСР, США i Великобританiя, пiдписали Декларацiю Об'єднаних Нацiй, яка будувалась на принципах і завданнях Атлантичної хартії. Вони зобов'язалися використовувати свої ресурси для боротьби проти агресорiв, спiвробiтничати у вiйнi i не укладати сепаратного миру. У Декларації зазначалось, що повна перемога над нацизмом є запорукою захисту життя, свободи і незалежності всіх народів.
В умовах створення антигітлерівської коаліції радянське керівництво визнало емігрантські уряди Польщі, Чехословаччини, Франції
Етапи формування Антигітлерівської коаліції
Березень 1941 р. Сенат США приймає закон про ленд-ліз
22 червня 1941 р. Напад Німеччини на СРСР. Заява прем`єр-міністра У.Черчілля, що Великобританія надасть "Росії і російському народу всю допомогу, яку тільки зможе".
12 липня 1941 р. Англо-радянська декларація про взаємодопомогу у боротьбі з нацистською Німеччиною та її союзниками.
Серпень 1941 р. Спільна операція СРСР і Великобританії по введенню військ до Ірану, щоб униможливити його вступ у війну на боці Німеччини і припинити діяльність німецької агентури.
14 серпня 1941 р. Підписання США і Великобританією Атлантичної хартії, в якій були викладені основні цілі участі двох країн у війні та принципи повоєнного устрою світу.
1 жовтня 1941 р. Угода між СРСР, США та Великобританією про допомогу Радянському Союзу зброєю і продовольством.
Грудень 1941 р. Вступ США у війну після нападу Японії на воєєно-морську базу США Перл-Харбор. Приєднання СРСР до Атлантичної хартії. Поширення на СРСР закону про ленд-ліз.
1 січня 1942 р. 26 держав підписали Декларацію Об`єднаних Націй, яка базувалась на принципах Атлантичної хартії. Країни, що підписали Декларацію зобов'язалися використовувати свої ресурси для боротьби проти агресорiв, спiвробiтничати у вiйнi i не укладати сепаратного миру.
26 травні 1942 р. Договiр мiж СРСР i Великобританiєю про союз у вiйнi проти гiтлерiвської Нiмеччини та її сателiтiв у Європi. Договiр передбачав спiвробiтництво i надання взаємної допомоги і пiсля вiйни.
11 червня 1942 р. Договір між США і СРСР про взаємодопомогу у веденнi вiйни проти агресорів. Обидвi сторони зобов'язалися постачати одна однiй обороннi матерiали, iнформацiю, розвивати торгiвлю та здійснювати економічне спiвробiтництво.
27 вересня 1942 р. СРСР визнав лідера руху «Вільна Франція» генерала Ш.Де Голля у якості керівника всіх вільних французів.
26 травні 1942 р. в Лондонi було пiдписано договiр мiж СРСР i Великобританiєю про союз у вiйнi проти гiтлерiвської Нiмеччини та її сателiтiв у Європi. Договiр передбачав спiвробiтництво i надання взаємної допомоги пiсля вiйни. У Вашингтонi вiдбулися радянсько-американськi переговори, якi завершилися пiдписанням 11 червня 1942 р. угоди про взаємодопомогу у веденнi вiйни проти агресорів. Обидвi сторони зобов'язалися постачати одна однiй обороннi матерiали, iнформацiю, розвивати торгiвлю та здійснювати економiчне спiвробiтництво. Ці дві угоди завершили формування антигітлерівської коаліції.
Проблеми та успіхи
Але вже незабаром після цієї події між учасниками коаліції виникли перші тертя. І Британію, і США цілком влаштовувало відновлення довоєнних кордонів в Європі. Радянське керівництво на подібні пропозиції погоджуватися не хотіло. Адже тоді довелося б віддати вже приєднані до 1941 р території. Через це підписання англо-радянського союзного договору було зірвано.
Ще однією проблемою, з якою зіткнулася антигітлерівська коаліція, було питання про відкриття другого фронту в Європі. Велика частина з`єднань вермахту і союзників Німеччини були зосереджені на території СРСР, тому цілком логічно було б нанести удар з території Західної Європи. Але до цієї пропозиції радянського керівництва англійська сторона поставилася без ентузіазму, пославшись на брак сил. Американці спочатку виступили на стороні СРСР, але потім пішли на пропозицію Черчілля висадити війська не в Європі, а в Північній Африці. Через ці розбіжності другий фронт відкрився нескоро.
І все ж, незважаючи на ці розбіжності, антигітлерівська коаліція змогла досягти своєї мети. Американські поставки техніки і продовольства були істотною допомогою союзникам. Особливо важливо це було в 1941-1942 рр., Коли багато промислові центри СРСР виявилися на окупованій німцями території. Важливо це було і для Великобританії, відрізаною від своїх колоній в силу несприятливих умов на морях.
Перемога радянських військ у Сталінградській битві спонукала союзників до більш рішучих дій. Стало ясно, що у війні настав перелом, і західні держави почали активну підготовку до відкриття Другого фронту, щоб швидше завершити війну в Європі і не дати Червоної Армії занадто далеко просунутися на Захід. У 1944 р війська союзників здійснили висадку в Нормандії, яка прискорила розгром Німеччини у війні.
У міру наближення до перемоги відносини між союзниками псувалися все більше. У квітні 1945 р помер Ф. Рузвельт, якого змінив на посту президента Гаррі Трумен, налаштований по відношенню до СРСР більш негативно. Знаходження радянських військ в країнах Східної Європи також не сприяло зміцненню відносин між учасниками коаліції. Коли ж головна мета союзників - розгром Німеччини - була досягнута, відносини між СРСР і Заходом зіпсувалися остаточно. Між вчорашніми союзниками почалося приховане протистояння, яке увійшло в історію як «холодна війна» і надовго створило напружену обстановку в усьому світі.
