Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві

Виробничий травматизм зумовлений організаційними, технічними, психофізіологічними та санітарно-гігієнічними причинами. Аналіз виробничого травматизму дозволяє не лише виявити причини, а визначити закономірності їх виникнення. Для аналізу виробничого травматизму застосовують різні методи, які можна поділити на дві групи: імовірнісно-статистичні та детерміністичні. До першою групи відносяться: статистичний, груповий, топографічний методи. Ці методи дозволяють виявити залежність між чинниками системи праці та травматизмом на основі вивчення нещасних випадків, що вже сталися. До другою групи відносяться методи аналізу, що дозволяють встановити відхилення різних чинників від нормативних, оцінити вплив цих відхилень на створення небезпечної ситуації і її реалізації в нещасний випадок. Це монографічний метод, методи анкетування, експертних оцінок, моделювання причинних зв'язків, економічний.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травму.

Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти та тяжкості.

Коефіцієнт частоти травматизму визначається за формулою: Кч = 1000n/Р, де n – кількість нещасних випадків за звітний період із втратою працездатності на 1 і більше днів; Р – середньоспискова чисельність працюючих за той же звітний період часу.

Коефіцієнт частоти травматизму показує скільки випадків травматизму за відповідний період (півріччя, рік) припадає на 1000 середньоспискових працівників підприємства (цеху, дільниці), що працювали за цей період, а коефіцієнт тяжкості травматизму - скільки днів непрацездатності припадає в середньому на один випадок травматизму за відповідний період.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту, іншими словами, цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лише тій чи іншій (моно) дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу.

Топографічний метод ґрунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів.

Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом.

Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного] обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.

Метод моделювання причинних зв'язків застосовується при аналізі випадків травматизму, які були спричинені дією кількох чинників. Модель причинних зв'язків будується від моменту травмування до подій, які йому передували, встановлюється логічний зв'язок між явищами.

Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві

Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві поділяються на:

― технічні;― санітарно-виробничі;― медико-профілактичні;― організаційні.

До технічних заходів належать:― модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;― перепланування розміщення обладнання;― впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи включають:― придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;― влаштування нових і реконструкцію діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;― реконструкцію та переобладнання душових, гардеробних тощо.

До медико-профілактичних заходів відносяться:― придбання молока, засобів миття та знешкодження шкідливих впливів; ― організація профілактичних медичних оглядів;― організація лікувально-профілактичного харчування.

До організаційних заходів належать:― проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки. Застосування комп'ютерних методів прикладного й інструментального забезпечення значно підвищує якість навчального процесу, використовуючи необхідну інформацію з ресурсів мережі Internet, правові системи «Ліга» та ін.; ― робота з професійного відбору; ― здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.