Основними вимірниками результатів (затрат) є кількість виготовленої продукції (обсяг наданих послуг) належної якості або витрачений робочий час, тобто кількість днів (годин), протягом яких працівник фактично був зайнятий (працював) на підприємстві (в організації). Такому поділу вимірників затрат праці відповідають дві форми заробітної плати, що базуються на тарифній системі, — відрядна та почасова.
За відрядної форми оплата праці проводиться за нормами й розцінками, установленими на підставі розряду працівника. За почасової форми заробітної плати оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації, що визначається тарифним розрядом. Почасова форма заробітної плати застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи (наприклад, операції контролю за якістю продукції) або вони взагалі не піддаються нормуванню, оскільки зміст і послідовність виробничих операцій часто змінюються. Системи: За прямої відрядної системи заробіток працівника розраховується множенням кількості одиниць виробленої продукції (v) та розцінки за одиницю продукції (р0). За непрямої відрядної системи заробіток працівника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що їх він обслуговує
Заробіток робітника {Dmc) за цієї системи розраховується за формулою
 |
де s — погодинна тарифна ставка; t — фактично відпрацьована кількість годин цим робітником; кт — середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма робітниками, що обслуговуються.
За відрядно-преміальної системи заробіток працівника Фвпс) складається з відрядного заробітку (pov) та премії (т) за досягнення певних результатів:
Dвпс = pov + m.
Відрядно-прогресивна оплата праці передбачає оплату робіт, виконаних у межах встановленої норми (ио) за звичайними відрядними розцінками р, а робіт, виконаних понад нормативний (базовий) рівень (и.), — за підвищеними розцінками (р() залежно від ступеня виконання завдання. Відрядно-прогресивна оплата праці передбачає оплату робіт, виконаних у межах встановленої норми (ио) за звичайними відрядними розцінками р, а робіт, виконаних понад нормативний (базовий) рівень (и.), — за підвищеними розцінками (р() залежно від ступеня виконання завдання. За простої почасової оплати заробіток працівника (Dnn) розраховується множенням годинної тарифної ставки відповідного розряду (s) на кількість відпрацьованих годин (t):
У почасово-преміальній системі певною мірою усунуто цей недолік. За цієї системи окрім тарифного заробітку {s • t) працівник одержує премію (т) за досягнення певних кількісних або якісних показників. Загальний заробіток (D ем) визначається за формулою
Різновидом почасово-преміальної є система оплати за посадовими окладами, що застосовується на підприємствах усіх галузей економіки. За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.
