Результат праці здебільшого матеріалізується у вигляді конкретного продукту (продукції, виробу). Продукція, що виготовляється, протягом певного часу перебуває на різних стадіях технологічного процесу і з огляду на це називається незавершеним виробництвом, напівфабрикатом чи готовим для споживання продуктом (виробом). Продукт праці, що існує в готовій для споживання формі, може стати сировиною для виробництва іншого продукту. Предмети праці, що підлягають обробці в процесі виробництва і змінюють свою форму, перетворюються на продукти праці, котрі розподіляються на засоби виробництва та предмети споживання; стосовно суспільного виробництва в цілому вони називаються продукцією відповідно І та II підрозділів, а у промисловості — продукцією груп «А» і «Б».Засоби виробництва, у свою чергу, поділяються на засоби праці та предмети праці, а предмети споживання — на продовольчі і не продовольчі товари. Для постійного й повного задоволення потреб ринку планування та облік товарів, що їх виготовляють на продаж, здійснюється в натуральних (фізичних) і вартісних (грошових) вимірниках. Вимірниками обсягу продукції в натуральному виразі є конкретні фізичні одиниці — штуки, тонни, метри тощо. У практиці планування та обліку обсягу продукції іноді використовують умовно-натуральні (наприклад, умовні банки консервів, умовні листи шиферу, штуки цегли) і подвійні натуральні показники (наприклад, виробництво сталевих труб може вимірюватися тоннами та метрами, тканин — погонними і квадратними метрами). Обсяг продукції у вартісному виразі на більшості підприємств різних галузей виробничої сфери визначається показниками товарної, валової, чистої продукції. Товарна продукція: загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених на продаж або для реалізації різним споживачам. Показник валової продукції, окрім елементів, які входять до складу товарної продукції, включає також зміну залишків незавершеного виробництва протягом розрахункового періоду, вартість сировини й матеріалів замовника та деякі інші елементи; чиста продукція = тов. прод-я - матеріальні витрати й сума амортизаційних відрахувань.
Розкрити поняття, функції та принципи маркетингової діяльності. Навести порівняльну характеристику різних концепцій маркетингу. Розглянути поняття та види стратегії і тактики маркетингу підприємств.
Маркетинг — це виробничо-комерційна діяльність підприємства, спрямована на виявлення та задоволення потреб у його продукції через продаж її на ринку з метою одержання прибутку.
Ф-її: — вивчення ринку, його структуризація, аналіз і прогнозування попиту;
— вибір сегментів ринку, прийнятних для підприємства; — визначення номенклатури та асортименту продукції для ринку; — розробка стратегії виходу на ринок і реакції на дії конкурентів; — реклама, збут та його стимулювання; — політика ціноутворення.
Маркетинг підприємства ґрунтується на таких принципах:— орієнтація всіх сфер діяльності підприємства на задоволення потреб покупців із метою продажу продукції й одержання прибутку; — цілеспрямований та активний вплив на попит, його розвиток; — гнучке реагування виробництва на зміну потреб і попиту покупців, оперативне пристосування до цих змін; — використання ціноутворення як механізму реагування і впливу на кон'юнктуру ринку; — вибір ефективних форм і методів доставки, реклами та продажу продукції; — підтримування творчої атмосфери серед працівників, причетних до маркетингової діяльності, заохочення їхньої активності щодо прийняття маркетингових рішень.
Концепція маркетингу — це загальний підхід підприємства до досягнення своєї мети на ринку.
Виробнича концепція передбачає спрямування головних зусиль підприємства на вдосконалення виробництва й мобілізацію внутрішніх резервів із метою розширення обсягу виготовлення продукції та зниження її собівартості. Продуктова концепція характеризується тим, що основну увагу вона приділяє поліпшенню споживчих параметрів виробів, їхніх конструктивних, експлуатаційних показників, підвищенню якості, а завдяки цьому забезпеченню належного збуту продукції. Комерційна концепція полягає в тім, що для забезпечення належного збуту активізується передовсім робота комерційних служб: працівників реклами, агентів зі збуту, продавців тощо.
