ДБ-т. Стр-ра надходжень та видатків, їх співвіднош-я. Бюдж.політ держави.

ДБ-т — головна ланка бюдж.с-ми. Він ви­ражає ек-чні грошові відносини, що опосередковують процес ут­в-ня і вик-ня. централізованого фонду коштів Д, і зат­верджується ВРУ як з-н. Через цей Б-т мобілізуються кошти під-в різноманітних форм власності і частково доходи населен. Вони направляються на фінансуван. Н/г, соціально-культурних заходів, зміцнення обо­роноздатності країни, на утриман органів держ управ, фінансову підтримку бюджетів місцевого рівня, на погашення Дборгу, створен держ. матеріальних і фінансових резервів і ін. ДБ-т як ек-чна категорія відображає реальні ек-чні відносини між державою та ін ек-чними суб’єктами з приводу утворен та використ. централізованого фонду грош рес-сів країни, призначених для виконання ф-цій Д шляхом розподілу та перерозподілу ВВП. Через бюдж органи Д влади і управлін здійснюють: контроль за станом вир-цтва; вплив на фінансову діяльн. місцевих органів влади і управлін(шляхом надання дотацій та субвенцій); контроль за діяльністю виконавчо-розпорядчих органів, що складають і виконують бюдж. При переході до ринк. ек-ки ДБ-т зберігає свою важливу роль. Але методи його впливу на суспільне вир-цтво і сферу соц-них відносин змінюються. Фун-ї ДБ-ту: Фіскальна ф-ція бюдж полягає у вилученні за допомогою податків та інших джерел, які мають допоміжний характер, частини доходів громадян, підприємств, установ, орг-цій для утримання держ апарату, вир-цтва сусп-них благ, тобто забезпечення тих видів діяльн, які не мають власних джерел доходів (прир-охор-ні заходи, архіви, бібліотеки тощо), або ж мають недостатні для забезпечен належного рівня розв джерела фінансув(фунд-ні наук досл-ня, оперні театри, музеї тощо). Розподільча ф-ція бюдж полягає в тому, що акумульовані в ДБ-ті гр-ві засоби уряд викор для перерозподілу, спрямовуючи їх на розв вир-чої та соц-ної інфр-ри, інв-ня в капіталомісткі галузі з тривалим строком окупності витрат, на структурну перебудову, прискорен НТП, зростання життєвого рівня населен, вирішення соц-х проблем. Стимулююча ф-ція бюджету проявляється в тому, що, змінюючи базу та ставки оподаткув, викор-чи пільги, тарифи тощо, уряд здійснює стим-чу (обмеж-ну) політику, впливаючи на циклічні коливання ек-ки, зміну її структури тощо. Контрольна ф-ція бюджету викон-ться завдяки тому, що він у грош вираженні віддзеркалює відтворювальний сусп-ний процес, виявляє ек-чні пропорції, відхилення від рівноваги тощо. ДБ-т — основне знаряддя перерозподілу НД і ВВП. Через Б-т перерозподіляється близько 50% ВВП. Б-т широко викор-ся для міжгалузевого і терит-ного перерозподілу фінансових рес-сів з врахуванням ви­мог найбільш рац-го РПС, підйому ек-ки і культури на всій території Укр, вкл-чи області, райони.В умовах переходу до ринкових механізмів кошти ДБ-ту насамперед повинні направлятися на фін-ня стр-ної перебудови ек-ки, комплексних цільових програм, нарощування Н-Тпотенціалу, прискорення соц-го розв і соц-ної захищеності найменш забезпечених прошарків населен.Через витрати і податки Б-т виступає важливим інструмен­том регулюв і стимулюв ек-ки й інвестицій, підвищен еф-сті вир-цтва. Стр-ра Б-ту: Б-т сучасної Д є складним і багатоплановим дак-м,що відбиває усю різноманітність його функцій.передусім у Б-ті знаходить своє відображення стр-ра видатків і доходів. Видатки показують напрями і цілі Б-них асигнувань. Структура видатків: витрати соц-ек-х заходів;державне управління;витрати на госп діяльність Д; оборону країни; здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Доходи ДБ-ту складаються передусім з податків, що стягуються як центральними, так і місцевими органами влади, державних займів, а також надходжень так званих позаб-х або цільових фон­дів. Створення таких фондів зумовлено необхідністю мобілізації великих фінансових ресурсів для конкретних цілей, насамперед соціально-еконо­мічного характеру, до яких відносять соціальне страхування, підготовку і перепідготовку робочої сили тощо. Б-тна політика (БП) -інстр-т рег-ня ек. для підтримання певного рівня ВВП, зайнятості та соц забезпечення. Однією із складових БП є форм-ня Д-х витрат, які поділяються на поточні (витрати споживання)і спрямовані на перспективу (інвестиційні). До 1х належ.:спожив. В держ.секторі, трансферти в приват.сектору (дом./г для страхув., допомог та пільг),витр.на сплату ДБоргу. До 2х – ДІ, або капітальні витрати. Бюдж-под політика – це рег-ня ек через Д-ні витрати та податки з метою забезп повної зайнятості рес і вир-ва не інф-го ВВП. Види політики: стим-ча, стрим-ча. БП є ключовою ланкою ек-чної політ. Д.тому БП Укр. знаход.в центрі уваги різних фахівцівЕф-ть Бп може бути оціненаза рез-ми діяльності органів вик влади за такими напрямками: збір бюдж доходів,виконання бюдж зобов’язань, управління Д-м деф-м. Критерії БП: рівень накопичення бюдж доходів в цілома, зокрема податків; обсяг та напрямки видатків Б-ту; розмір Д-го деф-ту та швидкість ↑ ДБоргу; динаміка ВВП; рівень безроб тощо. Одним із вагомих критеріїв БП є законодавча база,форм-ня якої в У йде нарівномірно, що викликано унік-тю перехідного періоду.