Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні процеси — виробництво, обмін, розподіл і споживання, визначаючи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або звуження попиту й пропозиції.
Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Він створює дієвий механізм мотивації праці, стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП.
Розподільча функція. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.
Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші. Цей механізм санації економічного довкілля деперсоніфікований і тому не може бути упередженим і несправедливим.
Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів. Ефективною є така комбінація ресурсів, за якої товари та послуги виробляються з мінімальними альтернативними витратами.
Інформативна функція. Ринок через ціни інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що — ні, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяльності тощо.
Функція інтеграції. Ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки.
Попит і пропозиція товарів та механізм їх взаємоврівноваження в ринковій економіці.
Потреби та інтереси - рушійні сили економічного розвитку.
Правовий та економічний зміст власності.
Попит
Попит – 1) це платоспроможна потреба
2) це така кількість товарів і послуг, яку споживач хоче і може купити за певного рівня цін
Детермінанти – ті чинники(фактори), що змінюють попит
Закон попиту – це постійно повторюваний причинно-наслідковий зв’язок між ціною і попитом, цей зв’язок обернений – чим вища ціна тим менший попит.
Впливають на закон попиту:
- принцип спадної граничної корисності люди, як правило, купують товару більше за низькою ціною, ніж за високою.
- ефект доходу - показує залежність між реальним змістом доходу і цінами продуктів, що купуються за його рахунок.
- ефект заміщення - із зниженням ціни у споживача з'являється стимул придбати дешевші товари замість аналогічних, але дорогих.
Ринковий попит - сумарна величина попиту усіх покупців однорідного товару на певному ринку протягом певного часу називається.
Детермінанти попит у:
1) ціна
2) нецінові:
- кількість споживачів на ринку,
- смаки споживачів,
- рівень доходів споживачів; (нормальні товари та товари нижчої категорії)
- ціни на взаємозамінні та взаємодоповнюючі товари,
- очікування щодо змін цін та доходів.
Зміна величини попиту - збільш або зменшення попиту залежно від зміни ціни за інших рівних умов.
Зміна у попиті - збільшення або зменшення попиту при незмінній ціні за рахунок нецінових факторів.
Еластичність попиту - показує, наскільки зміни цін впливають на величину попиту. Залежно від цього розрізняють еластичний і нееластичний попит. Попит на товари еластичний, якщо навіть невеликі зміни ціни спричинюють суттєві зміни у кількості купленого товару. При нееластичному попиті навіть істотні зміни ціни викликають незначні зміни у величині попиту.
Коефіцієнт еластичності визнач шляхом ділення відсотка зміни величини попиту на товар на відсоток зміни ціни цього товару і позначається як Еп.
Пропозиція - це така кількість товарів і послуг, яку виробник хоче і може виробити за певного рівня ціни. Виробник завжди хоче виробити за найвищою ціною.
Закон пропозиції – постійно повторюваний причинно-наслідковий зв’язок між ціною і пропозицією, цей зв’язокє прямим.
Крива змішується вгору і вправо, бо підвищення ціни супроводжується збільшенням величини пропозиції. Отже, коли мова йде про окремого виробника, його пропозиція залежить від рівня ціни. Це його індивідуальна пропозиція. Але на ринку однорідний товар пропонується багатьма виробниками. Загальна кількість пропонованого товару усіма його продавцями на даному ринку складає ринкову пропозицію. Нецінові детермінанти:
- кількості виробників даного товару на ринку
- рівень технічної оснащеності виробництва
- зміни в податках та субсидіях (дотації)
- очікування зміни цін у майб.
- ціни на взаємопов'язані товари
- ціни на ресурси
Збільшення або зменшення пропозиції залежно від зміни ціни, за інших рівних умов, називається зміною величини пропозиції.
Збільшення або зменшення пропозиції під дією нецінових чинників називається зміною у пропозиції. Ці процеси по-різному відображаються на графіку кривої пропозиції. При зміні величини пропозиції зміни цін зумовлюють переміщення точки на кривій пропозиції Пр вверх (якщо величина пропозиції збільшується) або вниз (коли величина пропозиції зменшується). Зміни у пропозиції відображаються зменшенням кривої пропозиції вліво при зменшенні пропозиції або вправо — при збільшенні пропозиції.
Пропозиції, як і попиту, притаманна еластичність. Вона показує ступінь залежності між: зміною обсягу пропозиції та ціною. Якщо виробники чутливі до зміни цін, пропозиція еластична, якщо відносно нечутливі — пропозиція нееластична. Еластичність пропозиції залежить від проміжку часу, який виробник має для реагування на конкретну зміну ціни. Що більший такий проміжок, то вища мобільність ресурсів, тобто можливості їх переміщення з виробництва одних благ на інші. А тому еластичність пропозиції вища там, де вища мобільність ресурсів. Щодо цього критерію розрізняють три ринкові періоди: найкоротший, короткостроковий та довгостроковий. У першому зазначеному періоді пропозиція нееластична, бо практично немає можливості зміни ресурсів для виготовлення нових товарів. Прикладом можуть бути товари, що швидко псуються, наприклад ягоди, бо їх зберігати довго не можна, оскільки вони втрачають свої споживчі властивості. Тому навіть істотна зміна цін на таку продукцію на її пропозиції майже не позначиться. У другому та третьому періодах пропозиція еластична, причому міра її еластичності вища у довгостроковому періоді, бо протягом цього періоду можливості зміни ресурсів ширші.
